Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, тому Конституцією України (ст.127),  для особи, яка прагне обійняти  посаду судді передбачене володіння українською мовою. Ведення діловодства також передбачено на українській мові.

Для осіб, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у тому випадку, якщо судочинство ведеться на державній  мові, передбачене право користуватися рідною мовою та послугами перекладача в судовому процесі. Ця норма, поряд із принципом мови судочинства, включає в себе й елементи принципу доступності судочинства. Вона надає особам, які  не володіють мовою судочинства право скористатися послугами перекладача. У передбачених законом випадках, витрати по наданню послуг перекладача бере на себе держава.

Кодекс адміністративного судочинства України так само передбачає норму, що регламентує  мову судочинства та діловодства в адміністративних судах (ст.15). Суд вправі звільнити особу від сплати послуг перекладача з огляду на його матеріальне становище.

Принцип гласності судового процесу і його повне фіксування технічними засобами закріплено в п. 7 ч. 3 ст.129 Конституції України як один з основних принципів правосуддя.

Гласність судового процесу - це відкрите проведення судових засідань, за виключенням випадків, що передбачені законом, можливість громадян  бути присутніми у судових засіданнях, робити записи в ході засідання, а з дозволу суду проводити кіно-, фото-, теле- та звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури, а, також, трансляції судового засідання. Широке висвітлення судових процесів засобами масової інформації підвищує рівень юридичної грамотності населення, виховує повагу до суду та закону, сприяє формуванню правосвідомості. Таким чином, через принцип гласності втілюється в життя запобіжна та виховна функції адміністративного судочинства.

Принцип гласності передбачає, що ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи, особа вправі отримати таку інформацію незалежно від того відкритим чи закритим було судове засідання.

Кодекс адміністративного судочинства України закріплює ще більш демократичні положення. Рішення адміністративного суду по справі торкається інтересів багатьох осіб, не лише тих, які брали участь  в розгляді  справи. Тому, процес судового розгляду в адміністративних судах, як і його результати  повинні бути доступні будь-якій зацікавленій особі.

В ч.2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожен має право знайомитися в установленому порядку з постановами будь-якої розглянутої у відкритому судовому засіданні справи, що набрали законної сили. Таким чином, не лише особи, які безпосередньо брали участь в процесі розгляду справи та зацікавлені в його результатах, але будь-які інші особи можуть отримати інформацію про діяльність адміністративного суду.

В Кодексі перелічені випадки, коли можливе оголошення закритого слухання справи або його частини. Закриті слухання законодавець пов'язує з нерозголошенням державної чи іншої охоронюваної законом таємниці, захистом особистого та сімейного життя людини, інтересами малолітнього чи неповнолітнього, а також в інших випадках, передбачених законом. Цей перелік не є вичерпним. 

Розгляд справ у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства.

Таким чином,  принцип гласності в адміністративному судочинстві має свої особливості, пов'язані  з характером справ, що розглядатимуть адміністративні суди. Ці справи мають публічно-правовий характер, тобто їх вирішення буде безпосередньо стосуватися не тільки сторін по справі, а й інших громадян, державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Принцип гласності не обмежується лише вільним доступом громадян у судове засідання. Він поширюється й реалізується також у процесі оголошення рішення по справі та його оприлюднення, особливо коли воно стосується правового акта.

 "Конституція України виходить з того, що громадськість має право знати, що відбувається в залі судових засідань. Гласність провадження у справі дає громадянам можливість зрозуміти призначення своєї держави, її Конституції, побачити в судовій владі справжнього захисника їхніх прав і свобод.  Відповідно до п.7 ч.3 ст.129 Конституції України реалізація принципу гласності судочинства забезпечується за допомогою повного фіксування судового процесу технічними засобами."  (х4 ст.36)

Повне фіксування процесу технічними засобами можна розглядати з декількох сторін. По-перше, - як засіб реалізації принципу гласності, коли кожна зацікавлена особа матиме можливість проглянути матеріали конкретної справи чи прослухати хід процесу. По-друге, - як самостійний принцип судочинства, завдяки якому забезпечується найбільш повне, об'єктивне закріплення всього того, що має місце в перебігу судового засідання. Це унеможливлює будь-які умисні чи ненавмисні перекручування фактично досліджених обставин по справі. Таке  фіксування має важливе значення не тільки при розгляді справ судами першої інстанції, а й при оскарженні їх рішень, перевірці законності й обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції рішення апеляційними судами. По-третє, - як складову частину конституційних принципів, наприклад, принципу законності: адже завдяки йому забезпечується своєрідний контроль за відповідністю ведення окремого судового засідання в адміністративному суді адміністративно-процесуальним нормам. Фіксація процесу технічними засобами, безумовно, підвищить рівень відповідальності суддів і підготовки до процесу з боку не тільки учасників процесу, а й суддів. (моя стаття). В даний час така фіксація проводиться паралельно з веденням  протоколу, але лише за клопотанням сторін чи по ініціативі суду. Тобто принцип повної фіксації судового процесу технічними засобами виконується частково.

В Кодексі адміністративного судочинства України, на відміну від Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що суд під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечує повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів та, що офіційним записом судового процесу є лише технічний запис, зроблений судом (ч.6,7 ст.12).  Ст. 41 Кодексу встановлює, що повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою звукозаписувального засобу. Кодекс регулює процедуру фіксування, використання  та зберігання таких записів та їх носіїв. Не дивлячись на окремі технічні та матеріальні складнощі в реалізації цього принципу, не можливо не визнати позитивності цього кроку для забезпечення прозорості та об'єктивності фіксування судового процесу, підвищення якості ведення судових справ, покращення можливості перегляду справ в апеляційних судах і, як наслідок, підвищення довіри до судочинства вцілому та підтвердження незворотності демократичних перетворень у нашій державі, "спрямованих на надійний захист прав та свобод людини і громадянина" (х4 ст.38).

Принцип диспозитивності означає можливість учасників процесу самостійно, на власний розсуд, розпоряджатися своїми вимогами (визнавати, відмовлятися, змінювати вимоги й укладати мирову угоду). Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, передбачених законом.  Таким правом користуються і особи (за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлені вимоги (ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Цей принцип розширює ідею, що закладена принципом змагальності сторін. Особа вправі не лише ініціювати судовий процес, приймати в ньому участь, але й активно впливати на весь його хід. Але в адміністративному судочинстві таке право має деякі особливості, оскільки пов'язане з обов'язком суду захищати інтереси і громадянина, і  держави. Суд повинен контролювати, щоб сторони, реалізуючи свої права,  не завдали шкоди як власним, так і публічним інтересам. 

При розгляді адміністративних справ суд як уявляється не може виходити за межі заявлених вимог, тобто зв'язаний предметом та розміром заявлених вимог. Вийти за межі заявлених вимог суд може тільки у разі, якщо це необхідно для більш повного захисту прав, свобод і законних інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Закон надає суду право вийти за межі заявлених особою вимог, якщо ці вимоги не повні або рішення по адміністративній справі зачіпає інтереси не лише заявника й інших осіб, які не приймали участь в справі. Але відхід від вимог позовної заяви не повинен створювати негативних наслідків для громадянина, які можуть полягати у погіршенні правового становища позивача, яке мало місце до подання ним позовної заяви до адміністративного суду (див. Педько ст. 68). 

Саме виходячи з суспільного значення рішень по справах, що виникають з адміністративно-правових спорів, суду надається право "тлумачити" заявлені вимоги позивача з метою більш повного та ефективного захисту порушених прав. Але це право суду ні в якому разі не повинно ставити його на бік позивача, він не повинен стати  адвокатом сторони.

Конституція України в п. 4 ч.3 ст. 129 серед основних принципів судочинства визначає принцип змагальності сторін і свободи у наданні ними  суду  своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості. На думку В. Стефанюка  "змагальністю визначається весь процес відбору (подання, витребування, залучення) фактичного матеріалу, необхідного для розв'язання адміністративним судом адміністративної  справи, встановлюються форми методи и способи дослідження цього матеріалу, процесуальна діяльність суб'єктів доказування, її послідовність і правові наслідки. Утвердження своїх міркувань і оспорювання доводів, міркувань та заперечень противної сторони визначають зовнішню форму судового адміністративного процесу, надаючи йому змагального вигляду - боротьби сторін перед адміністративним судом." (сап ст.211-212) З цією думкою важко не погодитись, але треба додати, що цей принцип надає сторонам рівні права для доведення ними своєї правоти у процесі. Це важливе положення, яке пов'язує цей принцип з принципом правової рівності. Змагальність  - спір, в ході якого досягається істина (х7 спис лит ст.159). "Принцип змагальності виступає процесуальною гарантією всебічного, повного і об'єктивного встановлення дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін." (сап ст.212)

В адміністративному судочинстві, на відміну від інших форм судочинства, важливе місце займає принцип активної ролі суду в процесі (офіційності дослідження та з'ясування обставин справи), адже "саме  судді відповідають за відшукання істини, за справедливість судочинства, але справедливість не абстрактну, а точно виваженою на вагах правосуддя, де права людини є мірою публічного інтересу" (х 7 ст. 162. 13 -Смірнов). Надання адміністративному суду активної ролі пояснюється публічним характером справ, що він розглядає.  Крім того, неможливо повністю покладатися на здатність сторін (особливо заявника-громадянина) довести свою правоту. Звідси повне з'ясування усіх обставин справи судом, як за клопотаннями сторін, так і за власною ініціативою, виходячи з публічного характеру адміністративної справи, стає обов'язком адміністративного суду.