При цьому В.Чернадчук враховував чинне трудове законодавство України, що, на нашу думку, є позитивним моментом, який дозволяє застосовувати її на практиці. Методика ґрунтується на положеннях Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" від 14.10.92 р., Правилах відшкодування

власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, завданої працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. №472, Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. № 170 [96,46].

Визначення розміру презюмованої моральної (немайнової) шкоди встановлюється залежно від правопорушення з урахуванням наслідків.

"Методика розрахунку відшкодування моральної (немайнової) шкоди"

(за В. Чернадчуком)

Таблиця 3.2.

Вид правопорушення

Розмір відшкодування презюмованої моральної (немайнової) шкоди, НД

1. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (втрата будь-якого органу або втрата його функцій; душевна хвороба або інший розлад здоров'я, поєднаний із стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, переривання вагітності або непоправне знівечення обличчя)

96

2. Заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження (ушкодження, яке не є небезпечне для життя, але спричинило тривале порушення функцій якого-небудь органу або інший тривалий розлад здоров'я без наслідків, які перелічені у попередньому пункті)

48

3. Заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності

24

4. Порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці власником, якщо це створювало небезпеку для життя та здоров'я працівника

12

5. Порушення інших трудових прав працівника у разі, якщо це призвело до моральних (психічних) страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

12

При цьому визначення розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається за формулою:

D = d х f(v) х i х c х l х t

де d - розмір презюмоваї моральної (немайнової) шкоди (див. таблицю), f(v) - коефіцієнт ступеня вини заподіювача шкоди (0 < f(v) < 1); і - коефіцієнт індивідуальних особливостей потерпілого; с - коефіцієнт обставин, що заслуговують на увагу; l - коефіцієнт тривалості моральних страждань; t - критерій часу.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної (немайнової) шкоди слід використовувати такі значення коефіцієнта ступеня вини заподіювача моральної (немайнової) шкоди:

f(v)= 1 - для грубої необережності;

f(v) = 0,75 - для простої необережності;

f(v) = 0,5 - для необережності у формі неосвіченості або необізнаності;

f(v) = 0,25-0,5 - при обопільній вині.

Обопільна вина має місце у випадку, якщо в заподіянні моральної (немайнової) шкоди є й вина самого працівника.

Коефіцієнт індивідуальних особливостей потерпілого і визначають з урахуванням рівня больових реакцій працівника, його віку і стану його здоров'я, а для вагітних жінок - стану вагітності.

1 < і < 2 - якщо у працівника більш високий у порівнянні з нормальним рівень больових реакцій;

і = 1 - для працівника із "середнім" рівнем больових реакцій;

0 < і < 1 - якщо у працівника більш низький порівняно з нормальним рівень больових реакцій;

і = 0 - якщо працівник позитивно відноситься до негативних у загально прийнятому розумінні наслідків.

Коефіцієнт врахування обставин, що заслуговують на увагу с коригується залежно від роду правопорушення і порогу чутливості на зовнішні подразники. При врахуванні обставин слід пам'ятати те, що вони можуть бути різними в разі посягання на різні блага.

1 < с < 2 - за наявності обставин, що обтяжують тяжкість страждань: у разі надання несвоєчасної медичної допомоги; негативні наслідки порушення трудових прав працівника: захворювання, припинення навчання, тяжкість незаконного дисциплінарного стягнення, трудовий стаж, трудова репутація працівника;

0 < с < 1 - за наявності обставин, що згладжують тяжкість страждань: добровільне відшкодування власником заподіяної шкоди, а також здійснення інших дій, спрямованих на згладжування заподіяних моральних страждань.

Коефіцієнт тривалості моральних страждань l залежить від тривалості моральних страждань і визначається у межах:

2 < l <3 - якщо моральні страждання не можуть бути повністю усунуті і залишаються назавжди;

1 < l < 2 - якщо моральні страждання тривалі;

0 < l < 1 - якщо моральні страждання короткочасні.

Критерій часу t - це показник, який враховує тривалість часу від заподіяння моральної шкоди до звернення до її відшкодування і враховується при короткочасних моральних стражданнях у межах від 0 до 1 [96,45-47].

Як видно, методика запропонована В. Чернадчуком, незважаючи на її схожість з методикою О.М.Ерделєвського, містить і ряд принципових положень, зокрема меншу диференціацію за видами правопорушень, врахування так званої "презюмованої моральної шкоди" (під якою автор пропонує розглядати моральні (психічні) страждання, які зазнаватиме "середня", нормально реагуюча на здійснювані дії по відношенню до неї неправомірні діяння людина) тощо. Проте обмеженість її тільки виключно галуззю трудового права робить її менш поширеною при практичному використанні.

3.3.5.2. Методика, запропонована С.І.Шимон, досить ґрунтовно підходить до виділення критеріїв, за якими на практиці повинен визначатися розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди [99,54-62]. Автор враховує характер і глибину моральних страждань, вид психічних страждань, тяжкість пошкодження здоров'я, суттєвість вимушених змін в житті потерпілого, тривалість негативних наслідків, час, який сплинув з моменту виникнення моральної (немайнової) шкоди тощо. Заслуговуючим на увагу, на нашу думку, є підхід і до визначення коефіцієнтів до критеріїв і розрахунок суми, що виходить безпосередньо з факту існування шкоди. За методикою С.І.Шимон схема цих критеріїв і коефіцієнтів може виглядати так:

"Коефіцієнти до критеріїв, які впливають на розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (за С. Шимон):

Таблиця 3.3.

Характер моральних страждань

Прості переживання

Душевні переживання

Психічні страждання, пов'язані з фізичною біллю

1

1,5

3

Тяжкість пошкодження здоров'я

Легке

Середньої тяжкості

Важке

1

1,5

3

вид психічних страждань

турбування, неспокій

сором, приниження

страх, відчай

1

1,5

2

Глибина моральних страждань

Незначна душевна біль

Значна

Сильна

Нестерпна

Душевна біль руйнівної для здоров'я сили

1

1,5

2

3

5

Суттєвість вимушених змін в житті потерпілого

Несуттєві, які можуть бути повністю відновлені

Або частково відновлені

Суттєві, які неможливо відновити

1

1,5

3

Тривалість негативних наслідків

Короткочасні

Тривалі

По життєві

1

2

5

Час, який сплинув з моменту виникнення моральної шкоди, у випадках короткочасної чи тривалої дії негативних наслідків:

До 1 року

Від 1 року до 3 років

1

0,5

Спосіб розповсюдження відомостей та ступінь зменшення престижу, ділової репутації і залежності від характеру професійної діяльності потерпілого у сфері захисту честі та гідності:

Усно

Письмово в документах

В засобах масової інформації

1

1,5

1,5-2

Регіон (рівень) розповсюдження відомостей про події, які відбулися (в ЗМИ):

Локальний

Місцевий

Регіональний

Загальнодержавний

1

1,2

1,5

2

Суспільна небезпека правопорушення, яке слугувало причиною моральних втрат

Проступок

Злочин

Тяжкий злочин

1

1,5

2

При проведені розрахунків, на думку автора, варто звернутися, перш за все, до ст. 440-1 ЦК, в якій зафіксований розмір мінімальної грошової суми - 5 мінімальних розмірів заробітної плати. Це свого роду інструмент, який наданий самим законодавцем. Якщо встановлено мінімум, то варто розуміти, що у випадку самого факту наявності такої шкоди отримання грошової суми, не менше на сьогодні, ніж 590 грн (118 грн х 5), гарантовано. Це початок, від якого можна проводити наступні розрахунки. Далі, якщо привести до єдиної системи критерії, які розглядалися раніше, встановивши щодо кожного з них певний коефіцієнт його впливу на розмір моральної (немайнової) шкоди, можливо визначення порівняно конкретної грошової суми. Варто відмітити те, що при цьому автор зазначає, що розмір коефіцієнтів та їх співвідношення між собою, безсумнівно, повинні бути результатами досліджень спеціалістів в галузі психології людини [99,61].

3.3.5.3. С.М.Антосик і О.М.Кокун, продовжуючи розпочату теоретичну та практичну робота в даному напрямку, розробили власний підхід до визначення матеріального еквіваленту заподіяної моральної (немайнової) шкоди [100,17-21]. Він принципово відрізняється, з одного боку, від згаданих вище авторських методик О.М.Ерделевського, В.Чернадчука та С.І.Шимон, а з другого боку, від поширеного серед деяких юристів-практиків спрощеного погляду, згідно з яким моральна (немайнова) шкода фізичній особі може бути відшкодована тільки шляхом сплати витрат на різного роду психокорекційні заходи, що відновлюють попередній психічний стан.

Сутність авторського підходу, запропонованого С.М.Антосиком та О.М.Кокуном, зводиться до того, що при визначенні розмірів відшкодування необхідно виходити з індивідуальної величини сумарного психотравмуючого впливу на постраждалого в результаті протиправної дії [100,17-18].

Зміст запропонованої методики полягає в тому, що в результаті практичного проведення психологічних експертиз моральної (немайнової) шкоди фізичних осіб були визначені наступні основні групи психотравмуючих факторів, які необхідно брати до уваги для об'єктивної оцінки її величини:

1. Інтенсивність психотравмуючого впливу і викликане ним відхилення у психофізіологічному стані потерпілого:

1.1 інтенсивність і тривалість психічних страждань;