наявність у слідчого заяви свідка, потерпілого, обвинуваченого чи підозрюваного, що вони бачили певний предмет або особу, узв'язку із подією, яка стосується розслідуваної справи;

якщо впізнання особи — то наявність заяви цих учасників проте, що особисто з нею не знайомі, але можуть впізнати;

якщо один із учасників розслідування заявляє про особистезнайомство з іншим учасником, а останній це заперечує.

Місце пред'явлення для впізнання — місце провадження досу-дового слідства.

Спеціальні правила пред'явлення для впізнання:

обов'язковим є попередній допит того, хто впізнає;

особу чи предмет пред'являють у кількості не менше трьох(унікальні предмети, труп — в однині);

особа чи предмет, пред'явлені для впізнання, не повинні бутирозміщені або поставлені в умови, які б виділяли їх серед інших;

пред'явлені особи мають бути однієї статі, не мати різких відмінностей у зовнішності, віці, одязі; предмети пред'являють середінших однорідних об'єктів;

із метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, цю діюпровадять поза візуальним спостереженням тієї, кого впізнають, успеціально обладнаному приміщенні;

заборонено пред'являти для впізнання одночасно кількох осіб,належність до справи яких перевіряють у ході цієї слідчої дії.

Процесуальний порядок пред'явлення для впізнання:

до приміщення, де відбуватиметься впізнання, запрошуютьпонятих, не менше двох осіб, "статистів"' і особу, яку буде пред'явлено для впізнання;

особі, яку пред'являють для впізнання, пропонують зайнятибудь-яке місце серед інших осіб, яких пред'являють; слідчий розміщує пред'явлений предмет серед інших;

якщо той, хто впізнає, є свідком або потерпілим, його попереджають про кримінальну відповідальність за дачу завідомонеправдивих показань, а свідка, крім того, і за відмову від дачіпоказань;

особі пропонують вказати особу чи предмет, який він упізнав,та пояснити, за якими ознаками він дійшов такого висновку;

про результати впізнання обов'язково повідомляють особу,яку пред'являли для впізнання;

про результати пред'явлення для впізнання складають протокол;

всі учасники цієї слідчої дії підписують складений протокол.

9. Учасники цієї слідчої дії:

обов'язкові:

слідчий;

особа, яка впізнає;

особа, яку пред'являють для впізнання;

поняті;

"статисти" — особи, в числі яких пред'являють особу, стосунокдо справи якої перевіряють;

необов'язкові:

експерт; перекладач або особа, яка розуміє знаки глухонімих та інші;

захисник.

1Способи фіксації:основний:

протокол;

додаткові: матеріали фотозйомки, відеозапису.

Відтворення обстановки та обставин події (ст. 194 КПК).

Відтворення обстановки та обставин події — це слідча дія, яку провадять із метою перевірки й уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій. У теорії цю дію поділяють на: 1) слідчий експеримент; 2) перевірку показань на місці. В проекті КПК їх регламентовано як самостійні.

Процесуальна характеристика відтворення обстановки та обставин події.

Без постанови слідчого.

Без санкції прокурора і без рішення суду.

Завжди в присутності понятих, яких має бути не менше двох.

Метою відтворення обстановки та обставин події є перевіркаабо уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваногочи обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні оглядута інших слідчих дій.

Предметом перевірки в ході відтворення обстановки і обставин події може бути:

можливість конкретної особи в певних умовах сприймати тучи іншу подію, об'єкт (наприклад, можливість бачити, чути напевній відстані);

можливість виконання особою певних дій (наприклад, піднятипевний предмет, пошити одяг тощо);

об'єктивна можливість подій чи дій (чи могла, наприклад,самозайнятися певна речовина в певних умовах);

як саме відбувалася подія (наприклад, чи може якийсь кинутий у річку предмет виплисти на берег у тому місці, де його виявили під час огляду місця події).

Уточнення — це з'ясування окремих обставин, що є додатковими до основних (наприклад, у справі про дорожньо-транспортну пригоду уточнення швидкості руху автомобіля; у справі про тілесні ушкодження — механізм їх спричинення).

Підстави до провадження відтворення обстановки та обставинподії:

правові — ст. 194 КПК;

фактичні — необхідність перевірити або уточнити результатидопиту свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого абодані, одержані при провадженні огляду та інших слідчих дій.

Місце проведення визначає посадова особа, яка веде процес,залежно від умов забезпечення досягнення мети слідчої дії. Місцемвідтворення обстановки та обставин події може бути: приміщення,місцевість (в тому числі місце події), місце провадження досудо-вого слідства тощо.

Спеціальні правила провадження:

обстановку та обставини події має бути відтворено в умовах,максимально наближених до тих, в яких ця подія відбувалася;

заборонено принижувати гідність осіб, що беруть участь у ційслідчій дії;

заборонено виконання дій, небезпечних для життя і здоров'яучасників.

Процесуальний порядок відтворення обстановки та обставин події:

у місці провадження досудового слідства у присутності понятих учасник відтворення обстановки та обставин події розповідаєпро обставини, за яких відбувалася подія (дія);

усі учасники слідчої дії прибувають на місце;

перевірка та уточнення обставин на місці;

фіксація змісту, ходу і результатів відтворення обстановки таобставин події.

Учасники відтворення обстановки та обставин події:

• обов'язкові: слідчий, поняті;

• необов'язкові: обвинувачений, підозрюваний, потерпілий,свідок, захисник, спеціаліст, працівники органів внутрішніх справта ін.

Способи фіксації:

основний: протокол;

додаткові: схеми, креслення, матеріали відеозапису, фотозйомки тощо.

Обшук (глава 16 КПК).

Обшук — це слідча дія, що полягає у примусовому обстеженні приміщення та інших місць або окремих осіб з метою відшукати й вилучити знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для встановлення істини у справі чи забезпечення цивільного позову. Обшук проводять також у випадку, якщо є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці перебувають розшукувані особи, а також трупи чи тварини.

Обшук провадять за постановою слідчого. Без постанови можливо у таких випадках:

при затриманні її чи взятті під варту або якщо є достатні підстави вважати, що перебуваючи в приміщенні чи іншому місці, де проводиться обшук, вона ховає при собіпредмети чи документи, що мають значення для справи.

Потрібна санкція прокурора чи його заступника (за виняткомобшуку житла чи іншого володіння особи). У невідкладних випадкахобшук може бути проведено без санкції прокурора, але з наступнимйого повідомленням протягом доби про проведений обшук та йогорезультати. Обшук житла чи іншого володіння особи, за виняткомневідкладних випадків, проводять лише за постановою судді. У невідкладних випадках, пов'язаних із урятуванням життя та майна чиз безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненому злочині, обшук житла чи іншого володіння особи може бутипроведено без постанови судді.

Обшук завжди проводять у присутності понятих.

Мета — виявити і вилучити об'єкти, які мають значення длявстановлення істини в справі.

Підстави. Обшук проводять у разі, якщо є достатні підставивважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочиннимшляхом, а також інші предмети і документи, які мають значеннядля встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову,зберігаються в певному приміщенні або місці чи в якої-небудьособи, якщо є достатні дані про те, що в певному приміщені абомісці перебувають розшукувані особи, а також трупи чи тварини.

Місце проведення: будь-яке місце (житло чи інше приміщення,ділянки, місце вчинення злочину тощо).

Спеціальні правила провадження:

слідчий повинен вжити заходів, щоб не було розголошено виявлені під час обшуку обставини особистого життя обшукуваногота інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у цьомуприміщенні;

проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити;

під час обшуку можуть вилучати лише предмети й документи,що мають значення для справи, а також цінності й майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Предмети й документи, що вилучені законом з обігу, підлягають вилученню, незалежно від їх відношення до справи;

• під час обшуку особи той, хто обшукує, і поняті повинні бути тієї самої статі, що й обшукувана особа.

Процесуальний порядок обшуку:

слідчий складає постанову про проведення обшуку; отримує санкцію прокурора, а за необхідності провести обшукжитла чи іншого володіння особи — за погодженням з прокуроромзвертається з поданням до судді за місцем провадження слідства.Суддя виносить постанову про проведення обшуку або про відмовув ньому, після розгляду подання і матеріалів справи. У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також у тих,де проживають члени дипломатичних представництв та їх сім'ї, якікористуються правом дипломатичної недоторканності, обшукможна провадити лише за згодою дипломатичного представника.Про таку згоду роблять запит через Міністерство закордонних справУкраїни; після отримання слідчим санкції прокурора чи постанови судціпро проведення обшуку та згоди дипломатичних представників проводять безпосередньо сам обшук; 4) перед обшуком слідчий пред'являє постанову особам, щозаймають приміщення, пропонує їм видати зазначені в постановідокументи або предмети, а також вказати місце, де переховуєтьсязлочинець. У разі відмови виконати його вимоги слідчий провадитьобшук у примусовому порядку; учасникам обшуку (обшукуваним, понятим, відповідним представникам) пояснюється право бути присутніми при всіх слідчихдіях, робити з приводу них заяви, які підлягають занесенню до протоколу; слідчий провадить пошукові дії; вилучені документи і предмети слідчий пред'являє понятимта іншим присутнім особам і фіксує в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього описі, зазначаючи їх назву, кількість,міру, вагу, матеріал, з якого їх виготовлено, та індивідуальні ознаки.У необхідних випадках вилучені предмети і документи на місціобшуку упаковують і опечатують; слідчий складає протокол обшуку у двох примірниках. До ньогозаносять усі заяви і зауваження осіб, присутніх під час обшуку,зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірникипротоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий,особа, у якої проводили обшук, та запрошені особи, що були присутні. Другий примірник протоколу обшуку, а також другий примірник опису вручають особі, в якої проведено обшук, а в разі їївідсутності — повнолітньому членові її сім'ї або представниковіжитлово-експлуатаційної організації чи місцевої ради народних депутатів. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу та опису вручають представникові юридичної особи. Якщо протокол містить зауваження на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством.

Учасники обшуку:

• обов'язкові: слідчий, поняті та особа, яка займає певне приміщення, а за її відсутності — представник житлово-експлуатаційноїорганізації чи місцевої ради народних депутатів.

Обшук у приміщеннях, що їх займають юридичні особи, проводиться в присутності їх представників. У приміщеннях, що їх займають особи, які користуються правом дипломатичної недоторканності, — в присутності прокурора і представника Міністерства закордонних справ;