• необов'язкові: по можливості має бути забезпечено присутність обшукуваного або повнолітнього члена його родини, а за необхідності — також і потерпілого. В необхідних випадках слідчийвправі залучати до участі в проведенні обшуку працівників органіввнутрішніх справ та відповідних спеціалістів.

пособи фіксації:основний:протокол;

додаткові: опис предметів, що підлягають вилученню; схеми; креслення, матеріали відеозапису, фотозйомки тощо.

Виїмка (глава 16 КПК).

Виїмка — це слідча дія, в ході якої вилучають об'єкти, місцезнаходження яких достовірно відоме і які можуть мати значення для кримінальної справи.

Процесуальна характеристика виїмки.

Виїмку провадять за постановою слідчого.

Провадиться без санкції прокурора і без рішення суду. Виняткискладають:

примусова виїмка в житлі або іншому володінні особи, якапровадиться за постановою судді місцевого суду;

виїмка кореспонденції провадиться за постановою голови апеляційного суду чи його заступника;

виїмка документів, що становлять державну та/або банківську таємницю проводиться тільки за вмотивованою постановоюсудді та в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.

Завжди в присутності понятих, яких має бути не менше двох.Якщо провадять виїмку кореспонденції, то поняті мають бути службовцями поштово-телеграфної установи.

Метою виїмки є:

вилучення предметів, документів, кореспонденції;

зняття інформації з каналів зв'язку.

Підставою до виїмки є точні дані про те, що об'єкти знаходяться в певної особи чи в певному місці.

Місце проведення: будь-яке місце (житло чи інше приміщення,підприємство, установа, організація тощо).

Спеціальне правило провадження: слідчий повинен вжити заходів,щоб не було розголошено виявлені під час виїмки обставини особистого життя осіб, які проживають або тимчасово перебувають уцьому приміщенні.

Процесуальний порядок:

слідчий складає постанову про проведення виїмки. За необхідності провести примусову виїмку із житла або іншого володінняособи, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства;

після отримання постанови судді про проведення виїмки проводиться безпосередньо сама виїмка;

перед початком виїмки слідчий пред'являє постанову особам,що займають приміщення, пропонує їм видати зазначені в постанові документи або предмети;

учасникам виїмки пояснюють право бути присутніми при всіхдіях слідчого, робити з приводу них заяви, які підлягають занесеннюдо протоколу;

вилучає предмети й документи, що мають значення для справи(ті, що зазначені в постанові про виїмку). Всі документи і предмети,які підлягають вилученню, слідчий пред'являє понятим та іншимприсутнім особам і вносить дані про них до протоколу виїмки чи вдоданий до нього опис із зазначенням їх назви, кількості, міри,ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак.У необхідних випадках вилучені предмети і документи на місці виїмки упаковують і опечатують;

протокол виїмки складають у двох примірниках. До ньогозаносять всі заяви і зауваження осіб, присутніх під час виїмки, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий,особа, у якої проводили виїмку, та запрошені особи, що булиприсутні. Другий примірник протоколу виїмки, а також другийпримірник опису вручають особі, в якої проведено виїмку. Припроведенні виїмки на підприємстві, в установі або організації другийпримірник протоколу і опису вручають представникові юридичноїособи.

Учасники виїмки:

обов'язкові: слідчий, поняті та особа, яка займає приміщення;

необов'язкові: в необхідних випадках слідчий вправі залучатидо участі в проведенні виїмки працівників органів внутрішніх справта відповідних спеціалістів.

Способи фіксації:

основний: протокол;

додаткові: опис предметів, що підлягають вилученню; схеми; креслення, матеріали відеозапису, фотозйомки тощо.

Експертиза (гл. 18, статті 75—76 КПК). ;

Експертиза — це слідча дія, змістом якої є дослідження за дорученням слідчого доказів, яке провадять особи, що володіють знаннями в певній галузі (експерти), і складають висновок зі спеціальних питань.

Процесуальна характеристика призначення експертизи.

Експертизу проводять за постановою слідчого, в якій зазначають:

підстави до її проведення;

прізвище експерта або назву установи, яким доручено її проведення;

питання, на які експерт повинен дати відповіді;

об'єкти, які має бути досліджено;

матеріали кримінальної справи (для ознайомлення з нимиексперта).

Провадять без санкції прокурора і без рішення суду. Винятком євипадки, коли при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає потреба тривалого спостереження заобвинуваченим. У цьому разі слідчий повинен скласти подання,погодити його з прокурором і направити до суду для вирішенняпитання про поміщення обвинуваченого до відповідного медичногозакладу. За позитивного вирішення цього питання суд виноситьпостанову. На неї прокурор, обвинувачений, його захисник чи законний представник протягом трьох діб можуть подати апеляціюдо апеляційного суду. Подання апеляції не зупиняє виконанняпостанови судді.

Участь понятих не передбачено.

Мета експертизи: з'ясувати питання, для вирішення якихпотрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Підстава: необхідність використання наукових, технічних абоінших спеціальних знань для вирішення певних питань при провадженні в справі. Чи потрібно призначати експертизу — визначаєв кожному окремому випадку посадова особа, яка здійснює провадження у кримінальній справі*. Однак у певних випадках призначення експертизи є обов'язковим (ст. 76 КПК), а саме:

для встановлення причин смерті;

для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності в справі даних, які зумовлюють сумнів щодойого осудності (обов'язок слідчого визначити психічний стан обвинуваченого закріплено і в ст. 204 КПК);

для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах прозлочини, передбачені ст. 155 КК "Статеві зносини з особою, яка недосягла статевої зрілості";

для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого,якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Місце провадження:

експертна установа;

місце провадження досудового слідства;

зал судового засідання.

Спеціальні правила:

як експерта може бути викликано будь-яку особу, що маєнеобхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань;

не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або якіраніше були ревізорами в справі;

питання, які ставлять експертові, і його висновок не повиннівиходити за межі спеціальних знань цієї особи (якщо питання виходить за межі його компетенції або наданих матеріалів недостатньодля дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган,що призначив експертизу, про неможливість дати висновок — ч. 4ст. 77 КПК). Наприклад, заборонено ставити перед експертом питання щодо юридичної кваліфікації дій обвинуваченого. Хоча останнімчасом у теорії дискутують щодо можливості запровадження в кримінальний процес правової експертизи;

експерт дає висновок від свого імені та несе за нього особистувідповідальність;

висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим (але незгоду з ним маєбути мотивовано у відповідних постанові, ухвалі, вироку).

8. Процесуальний порядок призначення і провадження експертизи.Визнавши провадження експертизи необхідним, слідчий виконуєпроцесуальні дії в такій послідовності:

складає постанову про призначення експертизи — ст. 196 КПК;

ознайомлює з цією постановою обвинуваченого (підозрюваного) і роз'яснює йому права при призначенні та проведенні експертизи, про що складає протокол, — ст. 197 КПК;

за необхідності одержує зразки для експертного дослідженняв порядку, передбаченому ст. 199 КПК:

складає постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження;

вилучає або відбирає зразки, про що складає протокол;

направляє постанову, об'єкти, що підлягають дослідженню,та зразки до експертної установи — ст. 198 КПК;

після провадження експертизи та отримання висновку відексперта — оцінює цей висновок;

пред'являє обвинуваченому (підозрюваному) висновок експерта, про що складає протокол.

Учасники призначення експертизи: слідчий і експерт (комісіяекспертів).

Способи фіксації: пунктом 3.9 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовимиекспертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (затв. наказом Міністерства юстиції України від24 грудня 2003 р. № 170/5), передбачено можливість складанняекспертом за результатами провадження експертизи таких підсумкових документів:

висновок експерта;

повідомлення про неможливість дати висновок.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4:

Правова регламентація слідчих дій має системний характер.

Характеристику слідчих дій доцільно здійснювати за логіко-правовою схемою, що дозволяє опанувати матеріал повно і всебічно.