У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу. Державний службовець має право:

користуватися правами й свободами, що гарантуються Конституцією та законами України;

брати участь у розгляді питань і винесенні в межах їхніх повноважень рішень;

одержувати від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого й регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їхньої компетенції;

на повагу особистої гідності, справедливе й шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

вимагати затвердженого керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;

на оплату праці залежно від посади, яку він обіймає, рангу, що йому присвоюється, якості, досвіду і стажу роботи;

безперешкодно ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;

на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;

на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;

захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та в судовому порядку. Конкретні обов'язки і права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються в посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їхньої компетенції.

Практичні завдання

Завдання № 1

1.Відповідно до ст. 18 Постанови КМУ від 7 липня 2010 р. N 564 « Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування» фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим та інших джерел. Звідси випливає те що сплата рахунку повинна бути заохочена з державного бюджету.

Але також потрібно зауважити, що орган який направив громадянина К. для підвищення кваліфікацій на перепідготовку строком на 3 місяці з відривом від служби і збереженням заробітної плати, порушив ст.8 Постанови КМУ від 7 липня 2010 р. N 564 « Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування» тому що строк підвищення кваліфікації з відривом від служби і збереженням заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів за погодженням з Кабінетом Міністрів України, як виняток, - двох місяців.

1. Підвищення кваліфікації державних службовців регулюється Положенням про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 8 лютого 1997 р. За цим Положенням підвищення кваліфікації здійснюється за професійними програмами, спрямовується на фахове удосконалення та оновлення знань і умінь державних службовців, які займають посади відповідних категорій в органах, на які поширюється чинність Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 p., а також осіб, зарахованих до кадрового резерву, і здійснюється не рідше одного разу на п'ять років при зарахуванні до кадрового резерву, зайнятті посад вищої категорії, перед черговою атестацією державного службовця, а для фахівців, уперше прийнятих на державну службу, -- протягом першого року їх роботи. Підставою для направлення на підвищення кваліфікації державного службовця з відривом від виробництва є державне замовлення органів, на які поширюється чинність Закону України «Про державну службу». Терміни і форми підвищення кваліфікації визначаються органом, у якому працює державний службовець, в залежності від сфери його діяльності, при цьому термін підвищення кваліфікації з відривом від служби і збереженням заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів, а за погодженням з Кабінетом Міністрів України, як виняток, -- двох місяців. Проходження стажування, як одна із форм підвищення кваліфікації державних службовців, регулюється Положенням про порядок стажування у державних органах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 804 від 1 грудня 1994 р.

Література

1. Адміністративне право України: Підручник/ М-во освіти і науки України, Одеська нац. юридична академія; Ред. С.В. Ківалов, Упоряд.: В.Б. Авер'янов та ін.. - Одеса: Юридична література, 2003.

2. Адміністративне право України: Підручник/ Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка; Мін-во освіти і науки України. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

3. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник. У 2-х томах/ Ред. В. Б. Авер'янов та ін.; Нац. Академії Наук України, Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. - К.: Юридична думка . - 2004.

4. Беленчук І. Адміністративне право України: Навчальний посібник/ Іван Беленчук,. - К.: А.С.К., 2004.

5. Колпаков В. Адміністративне право України: Підручник/ Валерій Колпаков, Оксана Кузьменко,; М-во освіти і науки України. - К.: Юрінком Інтер, 2003.

6. Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993р.

7. Постанові від 27 лютого 1991 р.№ 49 «Про затвердження правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку.

8. Постанови КМУ від 7 липня 2010 р. N 564 « Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування»

9. Положенням про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 8 лютого 1997 р.

10. Положенням про порядок стажування у державних органах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 804 від 1 грудня 1994 р.

Размещено на mego.info