можуть застосовуватись одночасно і як адміністративно-запобіжні, і як заходи адміністративного припинення, тобто можуть мати двояке призначення, носять проміжний характер. (наприклад, різні види огляду, заборона проведення певних робіт, тимчасове відсторонення від роботи тощо. Критерієм розмежування та визначення характеру того чи іншого заходу в окремих випадках має здебільшого служити мета його застосування та факт наявності чи відсутності протиправних дій з боку окремих осіб).

Залежно від мети, характеру, об'єкту впливу адміністративно-припинювальні заходи поділяються на:

особистого характеру (безпосереднього впливу на особу), а саме: доставляння правопорушника; адміністративне затримання особи; особистий огляд; вимога припинити протиправні дії; індивідуальний адміністративний нагляд; безпосередній фізичний вплив, у т. ч. із застосуванням спецзасобів тощо;

заходи, що застосовуються до юридичних осіб (вимогу припинити протиправні дії, призупинення діяльності підприємств або їхнє закриття, відмова у видачі ліцензії, призупинення дії ліцензії або її анулювання;

- майнового характеру, а саме: адміністративне вилучення і затримання речей та документів, транспортних засобів та вантажів, вогнепальної та іншої зброї тощо;

- технічного характеру, а саме : заборона експлуатації окремих механізмів, машин та агрегатів, транспортних засобів, виробничого устаткування; тимчасове припинення певних робіт; застосування зброї, спеціальних технічних засобів тощо;

- медико-санітарного характеру, а саме: призупинення або заборона певного виробництва; заборона (повна або тимчасова) експлуатації окремих приміщень, виробничих цехів; заборона реалізації певної продукції; примусове лікування тощо;

- фінансово-економічного характеру, а саме: тимчасове припинення фінансування, кредитування, інвестування; арешт вкладів; позбавлення ліцензій та дозволів тощо.

- спец чи виключного призначення (застосув вогнепальної зброї, хім речовин, водометів, гумових кийків, наручників)

Заходи адмін припинення можуть застосовуватися як самостійно (закриття в зв'язку з антисанітарним станом підприємства гром харчування), так і в сукупності з адмін стягненнями, при цьому вони забезпечують можливість стягнення і як правило їм передують (затримку порушника гром порядку з наступним накладенням на нього адмін штрафу).

Зупинимо свою увагу на порядку застосування посадовими особами митних органів спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Це питання регламентується “Положенням про застосування спеціальних засобів і зброї службовими особами митних органів”, затверджене постановою КМУ від 8 червня 1993 р. N 426

Спеціальними засобами, що застосовуються службовими особами митних органів, є:

а) засоби індивідуального захисту: шоломи, бронежилети, протиударні та броньовані щити;

б) засоби активної оборони: наручники, пістолети (револьвери) з гумовими кулями, електрошокові пристрої, пристрої для примусової зупинки автотранспорту, спеціальні транспортні засоби, пристрої для відкривання приміщень, у тому числі малогабаритні піротехнічні пристрої.

Службові особи митних органів мають право застосовувати спеціальні засоби:

для самозахисту, захисту співробітників митних органів, а також інших громадян, які знаходяться в зоні митного контролю, від нападу та інших дій правопорушників, якщо їхньому життю та здоров'ю загрожує небезпека;

для відбиття нападу на будівлі, приміщення, інші споруди, транспортні засоби митних органів, а також на транспортні засоби з вантажем підприємств, установ, організацій, приватних осіб, що перебувають під митним контролем;

для звільнення у разі захоплення правопорушниками будівель, приміщень, інших споруд і транспортних засобів митних органів і транспортних засобів з вантажем, що перебувають під митним контролем;

для затримання і доставлення до службового приміщення митного органу або органу внутрішніх справ громадян, які порушили митні правила чи скоїли контрабанду або чинять опір службовим особам, що виконують обов'язки з контролю за переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України.

Службові особи митних органів як крайній захід мають право застосовувати зброю:

для відбиття групового чи збройного нападу на них або окремих громадян, якщо їхньому життю та здоров'ю загрожує небезпека;

для відбиття групового чи збройного нападу на будівлі, склади, інші приміщення митних органів, а також на приміщення підприємств, установ та організацій, в яких здійснюється митний контроль;

для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо його водій в зоні митного контролю своїми діями створює загрозу життю та здоров'ю громадян чи службовим особам митного органу;

для подачі сигналу тривоги.

Забороняється застосовувати спеціальні засоби і зброю до жінок і неповнолітніх, осіб з явними ознаками інвалідності, осіб похилого віку (крім випадків вчинення ними збройного опору або групового нападу, що створює загрозу життю або здоров'ю службових осіб митних органів чи громадян).

Забороняється також застосовувати зброю проти громадян з малолітніми дітьми, а також у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

4. Заходи адміністративного стягнення

Заходи адмін стягнення являють собою вид юридичної (адмін) відповідальності, що застосовується за вчинення визначених правопорушень.

Адміністративні стягнення як остання, третя ланка в системі заходів адміністративного примусу є засобом практичної реалізації адміністративної відповідальності, яка наступає за вчинення особою адміністративного правопорушення.

Детальна характеристика адміністративних стягнень буде розглянута в наступних темах.

Чинним законодавством передбачена система адм стягень, під якою слід мати на увазі перелік різноманітних за ступенем ваги і правових наслідків видів покарань.

В даний час застосовуються такі адм-каральні заходи:

1. Заходи морального впливу. Вони пов'язані з малозначними проступками, зробленими звичайно людьми випадково і які не мають не яких-небудь стійких антигромадських установок. До них належить попередження .

2. Заходи особистого впливу. Вони знаходять своє відображення в обмеженні суб'єктивних прав і накладенні на порушника визначених негативних наслідків.

Отже адмін стягнення - це заходи покарання, що застосовуються уповноваженими на те ОВВ (посадовими особами), а у передбачених законом випадках - судами (суддями), а також громадськими організаціями і їх законними представниками до осіб, винних у вчиненні адмін проступку.

5. Інші заходи адміністративного примусу

Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Окремі заходи адміністративного припинення, безпосередньо виконуючи функцію припинення певних протиправних дій, водночас слугують і засобом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Застосування цих заходів досить чітко унормоване у відповідних правових актах, зокрема у Кодексі про адміністративні правопорушення (глава 20).

Застосування цих заходів дозволяє встановити особу правопорушника, скласти док-ти, необхідні для притягнення до від-ті, зберегти речові докази у справі, забезпечити виконання постанови про накладення адм стягнення.

Згідно з положеннями КпАП України до заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення слід віднести:

доставлення порушника (ст. 259 КпАП);

адміністративне затримання (ст. 261 КпАП);

особистий огляд і огляд речей (ст. 264 КпАП);

вилучення речей і документів (ст. 265 КпАП);

відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд їх на стан сп 'яніння (ст. 266 КпАП).

Доставлення порушника до приміщення міліції, громадського формування по охороні громадського порядку чи виконкому сільської, селищної ради, а також до службового приміщення охорони може здійснюватися працівниками міліції або уповноваженими на те посадовими особами інших органів, у т. ч. представниками окремих громадських формувань, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, а також для встановлення особи порушника, якщо це неможливо зробити на місці вчинення правопорушення.

Доставлення порушника має бути проведена в можливо короткий строк. Перебування доставленої особи в приміщенні виконкому або громадського формування по охороні громадського порядку це, може тривати більш як одну годину.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення

- мається на увазі примусове, як правило, короткочасове обмеження дій та пересування особи, що вчинила адм правопорушення. Воно застосовується з метою запобігання, припинення адм правопорушення, коли вичерпано всі ін. заходи впливу по відношенню до правопорушника. Застосовується також воно в якості засобу забезпечення провадження в справах про адм правопорушення з метою з'ясування особи порушника, складання протоколу про адм правопорушення у разі неможливості складення його на місці правопорушення, для забезпечення своєчасного та правильного розгляду та виконання постанов у цих справах.

Здійснюється лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законодавством, а саме: службовими особами ОВС, ДМСУ, воєнізованої охорони, прикордонними військами.

Загальною підставою адмін затримання служить адмін проступок. Крім загальної передумови - вчинення проступку - для затримання необхідно одне з таких умов (додаткових):

-наявність серйозних підстав припускати, що активні протиправні дії будуть продовжаться, що правопорушник може завдати шкоди суспільним інтересам, іншим громадянам, собі;

-відсутність можливості скласти протокол про проступок і інші документи безпосередньому місці (особистість винного не встановлена, потрібно провести медичне обстеження і т.д.);

-відмова сплатити штраф на місці або розписатися в квитанційній книжці і зазначити свою адресу, якщо відсутні свідки, що можуть повідомити необхідні дані про порушника.”

Адмін затримання за підставами, метою і термінам розділяють на дві групи: затримання на загальних підставах і спеціальні види затримання.

До затримання на загальних підставах звичайно відносять таке затримання, “яке здійснюється співробітниками міліції на термін не більш як три години, а затриманих тримають у кімнаті чергового або іншого службового приміщення”.

Спеціальне затримання може застосовуватись тільки у виняткових випадках, прямо передбачених законодавством (зокрема, ст. 263 КпАП), особисте адміністративне затримання може мати більш тривалі строки. (до 10 діб)

Законодавство закріплює декілька спеціальних видів адміністративної затримання серед них такі як :

- затримання осіб, що знаходяться в стані сп'яніння;

- затримання порушників прикордонного режиму або режиму пропуску через державний кордон (до 10 діб);

- заторимання за порушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (до 10 діб); .

- затримання осіб, що ухиляються від явки в суд, що розглядає справу про вчинені ними проступки;

- затримання осіб, що учинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції (до розгляду суддею справи або начальником ОВС);

- затримання осіб, які порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях (до розгляду суддею справи або начальником ОВС).