На думку автора, ключовим гравцем у взаємодії суду та ЗМІ має бути спеціаліст із забезпечення зв'язків із громадськістю, а мовою закону - прес- секретар суду. Необхідним для спеціалістів даної галузі є обізнаність щодо майстерності взаємодії судів із громадськістю, принципів взаємодії суду та ЗМІ, порядку налагодження співпраці, обов'язків прес- секретаря щодо забезпечення відкритості суду, основних напрямів діяльності прес-секретарів, умінь та навичок, необхідних для забезпечення комунікаційних зв'язків суду з громадськістю. Важливо володіти основами ораторської майстерності та підготовкою публічних виступів, стратегічною, ефективною та кризовою комунікаціями. Актуально мати знання у галузі міжнародно-правових стандартів відкритості правосуддя та особливостей підготовки медіа-карт, розробки комунікаційних стратегій та плану дій суду.

Щоб контролювати комунікаційну ситуацію, можна також залучити голову суду та його заступника чи керівника апарату. Але все ж таки, враховуючи їх завантаженість роботою, відповідальність за комунікації варто покласти саме на прес-секретаря.

Необхідними складовими якісного планування роботи прес-секретаря є постійне підведення підсумків, адже комунікаційні заходи не є явищем циклічним, вони завжди є спонтанними та непе- редбачуваними. Варто також зосередити увагу на регулярності, педантичності та добросовісності відслідковування подій в суді і паралельне їх оприлюднення. Під останнім розуміється регулярне проведення таких зустрічей, як прес-конференція та круглий стіл, яким повинен передувати професійно сформований анонс події, в якому буде міститися текст, тільки актуального змісту, містити правильні акценти і прямі відомості та відповіді на питання, що цікавлять.

Дуже важливим аспектом у підготовці даного питання є впевненість прес-секретаря у обізнаності конкретного представника мас-медіа із запропонованої проблематики, адже часто доводиться проводити для журналістів ліквідацію безграмотності у певних галузях знань. Тому задля продуктивної взаємодії прес-секретарю варто заздалегідь перевіряти якість публікацій окремих журналістів. Критеріями аналізу за таких заходів можна виділити: всебічність, об'єктивність, повноту розуміння, близькість до змісту матеріалу тощо. Якщо в арсеналі прес-секретаря завжди будуть професіонали, це значно підвищить коефіцієнт корисної дії комунікаційних заходів.

Але, будучи впевненим у компетентності представника ЗМІ, у той же час важливо викликати їхній інтерес та знайти спосіб залучити до участі у діалозі. Тому, з професійної точки зору, цілком доцільно було б зацікавити ЗМІ справами, які викликають найбільший інтерес у громадськості, тобто тими, які викликали найбільший резонанс (затребувані справи для суспільства з різних галузей).

Зрозуміло, що протягом багатьох років негласно формувалася тенденція закритого інформаційного простору в судах. Саме тому у суспільства склалося враження про судову систему як про корпоративний орган з власною нібито комерційною таємницею. Але, прийнявши до уваги усі недоліки системи комунікацій, можливо створити принципово нову модель суспільства, в якій прес-секретар стане сполучною ланкою, якої не вистачало.

На сьогоднішній день варто визнати, що розвиток комунікаційної діяльності суду є одним із пріоритетних напрямів у налагодженні роботи даної установи. Вагомим кроком у цій сфері було б створення Прес-центру всієї судової системи, запровадження надійної стратегії комунікацій для кожного окремого суду. Важливо не зациклюватися на створенні своєї моделі комунікацій, тому що в рамках міжнародних програм зарубіжні фахівці пропонують уже готові шаблони. Особливого значення у цьому питанні набуває перейняття або запозичення неформальних способів поширення інформації про суд, таких як дні відчинених дверей, зустрічі з посадовцями місцевих органів влади. Цілком обґрунтовано проводити активну просвітницьку діяльність, ознайомлювати молодше покоління, у тому числі і студентів, із організацією та діяльністю суду. Враховуючи глобальне розповсюдження соціальних мереж, можливо звернути увагу на створення мережевих комунікацій, а саме через інтернет-ресурси Facebook, Twitter, YouTube. Адже саме такі новітні засоби скоро стануть основним доступним та оперативним джерелом інформації для суспільства.

Щодо такого фактора, як відкритість і доступність, також можна зазначити, що хорошою справою може стати постійне публікування прес-релізів кожного конкретного судового рішення. Готувати такі тексти можуть помічники суддів за допомогою самих суддів, і слугуватимуть в якості довідкової інформації про результат і мотивацію рішення.

Висновки. Отже, підводячи межу питання соціальних комунікацій у суді, можливо виділити такі рекомендації. Перше, що можна зробити, - налагодити роботу спеціального судового прес-центру, створити та розповсюдити повномасштабну мережу прес- секретарів у судах та забезпечити належну координацію їхньої діяльності, зайнятися напрацюванням комунікаційної стратегії судів, налагодити постійну взаємодію з загальнонаціональними та регіональними масмедіа, час від часу проводити комунікаційні заходи в судах, піклуватися про професійне зростання прес-секретарів, а також залучати суспільство до відкритого діалогу та вирішення питань діяльності судової влади.

Список використаних джерел

комунікаційний судовий установа

1. The Madrid Principles on the Relationship between the Media and Judicial Independence, established by a group convened by the International Commission of Jurists, its Centre for the Independence of Judges and Lawyers, and the Spanish Committee of UNICEF, March, 1994.

2. The Sunday Times v United Kingdom (Series A No 30), European Court of Human Rights (1979-80) 2 EHRR 245, 26 APRIL 1979.

3. Кримінальний кодекс України : Закон України / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

4. Комунікації судової влади : науково-практичний посібник / М. Логунова, М. Лашкіна, П. Гвоздик, А. Алєксєєв. - К. : АДЕФ - Украина, 2011. - 276 с.

Размещено на mego.info