а) коли неможливо виділити працю кожного співавтора -- нероздільне співавторство. Воно властиве авторському праву, але ще в більшій мірі властиве науково-технічній творчості;

б) коли складові частки чітко визначені і відомо, хто із співавторів створив ту чи іншу частину -- роздільне співавторство. Для подібного виду співпраці має бути угода про спільну працю. Ця угода не обов'язково має бути укладена в письмовій формі, вона може бути й усною. Співавторство має бути добровільним.

При нероздільному співавторстві об'єкт спільної праці може використовуватися лише за спільною угодою всіх співавторів. Проте, право опублікування та іншого використання твору, право на подання заявки на об'єкт промислової власності, належить усім співавторам, якщо інше не передбачено угодою між ними. Склад співавторів у науково-технічній творчості може бути переглянутий за спільним клопотання осіб, зазначених у заявці, як співавтори. Винагорода за використання об'єкта інтелектуальної власності належить усім співавторам у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою між ними.

В юридичній науці спірним залишається питання про можливість співавторства стосовно закінченого твору.

Серебровський В.І. стверджує, що відносин співавторства немає, якщо на основі вже закінченого твору створюється інший, але одразу і заперечує, що в деяких випадках це можливо. Він приводить приклади співавторства автора роману і запрошеного драматурга, які переробляють роман у п'єсу; композитора і автора тексту, фотографа і художника, який пише картину з фотографії. У цих випадках перший твір був основою для другого .

Неоднозначно вирішується питання про визнання співавторами твору письменника і художника. Адже текст і малюнки можна розглядати як окремі об'єкти авторського права. Серебровський В.І. пропонував, як виняток, вважати співавторами письменника і художника у тих випадках, коли текст та ілюстрації до нього складають єдине ціле: як книги-картинки для дітей.

Від співавторства слід відрізняти співробітництво, за яким кілька авторів беруть участь у створенні колективного результату творчої діяльності за завданням певної організації (замовника). Такий колективний об'єкт належить юридичній особі, за завданням якої він створений.

Халаїм Н. вважає, що суб'єктами авторського права можуть бути не тільки автори, а й інші особи, яким належить право на будь-який об'єкт інтелектуальної власності за законом. Це за загальним правилом юридичні особи, але не виключено, що ними можуть бути й фізичні особи. Мова йде про роботодавців. Цей термін новий для нашого законодавства по формі, але він не є новим за своєю сутністю, адже мова йде про так звані службові результати творчої діяльності. Роботодавця не можна визнавати правонаступником, оскільки право інтелектуальної власності до нього не переходить від автора, а він за певних умов визнається суб'єктом цього права незалежно від волі автора.

Загальносоціальна та комерційна цінність об'єктів інтелектуальної власності обумовлює необхідність поєднання інтересів власника (правовласника) та інших членів суспільства, держави, в т. ч. за допомогою встановлення терміну дії права інтелектуальної власності, уведення певних обмежень на використання її об'єктів і контролю за їх розподілом з боку держави. Такі обмеження у законодавстві України встановлюються, зокрема:

за терміном дії права інтелектуальної власності, тобто права на об'єкт інтелектуальної власності припиняється із закінченням певного терміну, після чого об'єкт інтелектуальної власності стає суспільним надбанням. За загальним правилом дія авторського права на твір триває протягом життя автора та 70 років після його смерті, право на винаходи, корисні моделі, що засвідчується патентом - 20 років, право на промислові зразки, що засвідчується патентом - 10 років, право на торговельні марки - 10 років після отримання свідоцтва;

за певною територією, тобто охорона права інтелектуальної власності в більшості випадків обмежується територією певної держави, де відбулася державна реєстрація об'єкта права інтелектуальної власності (за винятком загальновідомих товарних знаків);

Єдина причина, за якою інтелектуальний продукт може втратити свою споживчу вартість - це його "моральне" зношування - ситуація, при якій відпадає суспільна зацікавленість у використанні цього продукту, тобто при збереженні свого "зовнішнього" вигляду він утрачає властивість товару і виходить з обігу, зберігаючи при цьому свою приналежність до результатів інтелектуальної діяльності.

3. Правовий режим прав інтелектуальної власності

Особливість права інтелектуальної власності полягає в тому, що суб'єкти права інтелектуальної власності володіють комплексом майнових і особистих немайнових прав.

Особисті немайнові права - це закріплені законодавчо і забезпечені державою можливості фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя. Як записано у ст. 269 ЦК України, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом і до смерті людини. Вони позбавлені економічного змісту і тісно пов'язані з фізичною особою. Ніхто не може позбавити фізичну особу цих прав, проте можливі обмеження особистих немайнових прав у випадках, передбачених вітчизняним законодавством.

Особисті немайнові права фізичної особи зафіксовані у Конституції України, у Цивільному кодексі України, інших законодавчих актах. Проте, перелік цих прав не є вичерпним і він може доповнюватись у Цивільному кодексі чи інших законах.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності це різновид особистих немайнових прав і ними є комплекс прав немайнового характеру, який належить виключно творцям об'єктів інтелектуальної власності.

За загальним правилом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати лише безпосередньо творцю. Вони не залежать від майнових прав та є невідчужуваними від особистості автора, охороняються безстроково та не можуть передаватись іншим особам, за винятками, встановленими законом. Водночас у інших осіб (спадкоємців, інших правонаступників) виникає право захищати авторство на твір, протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора (ст. 29 Закону "Про авторське право і суміжні права").

Особисті немайнові авторські права не мають економічного змісту, вони "позбавлені ознаки обігоздатності" - в цьому їх головна відмінність від майнових прав.

Загалом, в зміст особистих немайнових прав інтелектуальної власності входять такі правомочності як:

- право на визнання людини творцем об'єкта права інтелектуальної власності;

- право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдавати шкоди честі та репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

- інші особисті немайнові права інтелектуальної власності.

Майнові права - суб'єктивні права учасників правовідносин, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу і обміну майна.

Майнові права інтелектуальної власності - це комплекс прав майнового характеру, які складаються з таких правомочностей:

- право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

- виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності.

Майнові права інтелектуальної власності мають певний строк дії, що визначається Цивільним кодексом України та спеціальними законами.

Майнові права інтелектуальної власності можуть передаватися повністю або частково іншій особі на умовах, визначених у ліцензійному договорі.

В ст. ст. 429, 430 Цивільного кодексу України визначені загальні засади застосування законодавства щодо об'єктів права інтелектуальної власності, створених за трудовим договором або за замовленням. У таких випадках, як зазначено законом, майнові права належать спільно творцеві та роботодавцю.

Питання для обговорення:

1. Охарактеризуйте об'єкти права інтелектуальної власності.

2. Визначте строки чинності майнових прав окремих об'єктів інтелектуальної власності.

3. Охарактеризуйте структуру права інтелектуальної власності.

4. Дайте правову характеристику суб'єктам права інтелектуальної власності.

5. Дайте правовий аналіз стану законодавчого забезпечення охорони об'єктів інтелектуальної власності.

Вирішіть тестові завдання:

1. Виберіть вірну відповідь. До об'єктів права інтелектуальної власності не належать:

а) сорти рослин;

в) символи держави;

б) породи тварин;

г) речі.

2. Виберіть вірну відповідь. Об'єктами авторського права є:

а) закони;

б) судові рішення;

в) літературні твори;

г) постанови КМУ.

3. Виберіть вірну відповідь. Не являються об'єктами авторських прав твори:

а) народної творчості; б) драматичні;

в) музичні; г) сценаричні.

4. Виберіть вірну відповідь. Вперше в українському законодавстві термін "інтелектуальна власність" вжито у:

а) Конституції України;

б) ЗУ "Про підприємства";

в) ЗУ "Про власність";

г) ЦК України.

5. Виберіть вірну відповідь. Права на об'єкти інтелектуальної власності регулюються нормами:

а) Кримінального кодексу України;

б) Цивільного кодексу України;

в) Цивільним процесуальним кодексом України;

г) Сімейним кодексом України

6. Виберіть вірну відповідь. Вперше в міжнародних актах термін право інтелектуальної власності було вжито в :

а) Конвенції про створення ВОІВ від 14.07.1967 року;

б) Паризькій конвенції по охороні промислової власності від 20.03 1883 року;

в) Мадридській угоді про міжнародну реєстрацію торговельних марок від 14.04.1891року;

г) Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності 1994 pоку.

7. Виберіть вірну відповідь. Об'єктами виключних прав є наступні результати інтелектуальної діяльності:

а) твір народної творчості;

б)повідомлення про події та факти в газеті та по радіо;

в) твір науки, літератури та мистецтва;

г) переклад тексту Конституції Югославії.

8. Виберіть вірну відповідь. Прибутки отримані одним з подружжя-автором від використання результату творчості є:

а) власністю подружжя-автора;

б) сумісною власністю обох з подружжя;

в) сумісною власністю автора, його подружжя та їх дітей;

г) сумісною власністю всіх членів сім'ї автора.

9. Виберіть вірну відповідь. Основним суб'єктом в системі правової охорони інтелектуальної власності є

а) Державний департамент інтелектуальної власності,

б) Антимонопольний комітет України

в) Міністерство юстиції України

г) Міністерство внутрішніх справ України

10. Виберіть вірну відповідь. Співавторами твору визнаються особи:

а) які надали автору технічне сприяння при створенні твору;

б) які створили твір своєю сумісною творчою працею;

в) які організували роботу по створенню твору;

г) які надали автору матеріальне сприяння при створенні твору.

Тема 2. Загальна характеристика об'єктів та суб'єктів авторського права та суміжних прав

Ключові слова: авторське право, літературні твори, художні твори, об'єкти суміжних прав, об'єкти авторського права, суб'єкти суміжних прав, суб'єкти авторських прав, літературні і художні твори, комп'ютерні програми, компіляції баз даних, виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, творчі спілки.

1. Історичні передумови становлення авторського права