У ході практичної реалізації судової реформи на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року виникли проблеми, які потребують спеціального дослідження та теоретичного осмислення [9]. Особливо це стосується забезпечення виконання вимог статті 37 вищезазначеного Закону стосовно створення Верховного Суду України у новому складі 200 суддів та створенні: Великої Палати Верховного Суду (у складі 21 судді), Касаційного адміністративного суду (30 суддів), Касаційного господарського суду (30 суддів), Касаційного кримінального суду (30 суддів), Касаційного цивільного суду (30 суддів). Потрібно звернути увагу і на те, що в проведенні даної реформи повинні бути створені в 2017 році Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Законом передбачене проведення моніторингу способу життя судді для перевірки відповідності його рівня життя задекларованим доходам. Також відтепер суддя повинен крім декларації про доходи подавати декларацію сімейних зв'язків і декларацію добропорядності. Неподання зазначених декларацій може стати основою для притягнення судді до кримінальної відповідальності та звільнення.

Також, важливим етапом в поверненні довіри українського народу до Конституційного Суду України повинно стати внесення зміни в статтю 148 Конституції України, а саме: «Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України». Для того, щоб дана судова установа не залишалась судовою інстанцією яка «обслуговує владу», необхідною умовою є передача «призначення 6 суддів по квоті Президента України та 6 суддів по квоті Верховної Ради України» -- в демократичну і правову площину, а саме -- обрання цих 12 суддів Конституційного Суду України на відкритому Всеукраїнському конкурсі серед академіків та докторів юридичних наук. Тільки в оновленому складі за результатами публічного і демократичного конкурсу Конституційний Суд України зможе стати самостійним суб'єктом судової влади та забезпечити виконання свого основного завдання -- це гарантування верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України.

Крім цього, необхідно зазначити і на те, що суди продовжують працювати в умовах значного перевищення встановлених нормативів навантаження, при тому, що характер самих справ суттєво змінився. Більше того, внаслідок значного звільнення суддів у відставку, відсутності «інституту відкритого та демократичного обрання суддів» та не перепризначення суддів в яких закінчились п'ятирічні повноваження, на даний час залишились вакантними сотні суддівських посад у всіх судових інстанціях України. Фінансування судової влади явно недостатнє, так само як і забезпечення необхідними технічними засобами. Все це не може не впливати на якість правосуддя та особливо на його строки, чим грубо порушуються передбачені Конституцією права громадян та норми міжнародного права.

Висновки і пропозиції

Підсумовуючи важливість належного забезпечення проведення судово-правової реформи та демократизації судової гілки влади в Україні необхідно звернути увагу на те, що корупційна складова та колізійність в прийняті судових рішень суддями (коли суди у одних і тих самих правовідносини застосовують одні і ті самі норми законодавства, інтерпретуючи їх на власний розсуд) є головними складовими в прийнятті рішень, що, в свою чергу, формує судами неоднакових підходів до застосування законів, та порушує конституційний принцип -- рівності всіх громадян перед законом і судом. Враховуючи вищесказане, пропонуємо внесення змін до законодавства, шляхом заборони формування судами неоднакових підходів до застосування законів, що забезпечить довіру громадян до судової гілки влади.

Список літератури:

1. Ольховський Б. Конституційні засади судової влади в умовах формування правової держави [Текст] / Б. Ольховський, В. Ольховський // Вісник Академії правових наук України. - 2003. - № 1. - С. 48.

2. Постанова Верховної Ради України від 28.04.1992 р. - № 2296-ХІІ «Про концепцію судово-правової реформи в Україні». [Електронний ресурс]

3. Конституція України.

4. Закон України «Про судоустрій України» від 7.02.2002 р. - № 3018-ІІІ. Офіційне видання. [Електронний ресурс]

5. Розпорядження Президента України Про комісію з питань реформування судової системи України. - 26.05.2005 р. - № 1066/2005-рп. Офіційне видання.

6. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. - № 3477-ІУ. [Електронний ресурс].

7. Див. «Інтерв'ю з Іриною Шевчук, Директором Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Міністерства юстиції України» // Юридичний журнал 2006, № 8(50), с. 8.

Размещено на mego.info