ДОДАТКИ

2.12. У зв'язку із скасуванням податкової застави зменшити загальний строк самостійної сплати податкового боргу до одного місяця з одночасним наданням податковому органу права, після закінчення зазначеного строку погашення податкового боргу, ініціювати примусово-виконавчу процедуру стягнення такого боргу через державну виконавчу службу або у судовому порядку, застосовувати жорстку систему фінансових санкцій за порушення норм податкового закону, арешт активів та ін.

2.13. Внести зміни і доповнення до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про систему оподаткування" та відповідної статті проекту ПК України щодо обов'язкового повідомлення установами банків (в електронному, паперовому вигляді) про відкриття рахунків платників суб'єктам господарювання і відповідну фінансову відповідальність банків за таке неповідомлення.

2.14. Адміністративно-деліктні норми у сфері оподаткування повинні бути чітко класифіковані за групами у єдиному нормативно-правовому акті. На нашу думку, в основі класифікації має бути встановлений порядок податкового адміністрування, визначений нормами ПК України. Пропонуємо включити у проект Кодексу про адміністративні проступки окремий розділ відповідно до родового об'єкту адміністративних проступків у сфері оподаткування: "Адміністративні проступки у галузі податкового адміністрування", який може мати підрозділ і два підпункти із урахуванням визначеного законом порядку податкового провадження та виявлених за результатами дослідження негативних факторів - порушень правових норм без належної адміністративної відповідальності.

Пропонуємо назву підрозділу "Адміністративні проступки, що посягають на встановлений порядок податкового адміністрування", який повинен включати чинні статті КУАП та статті проекту Кодексу України про адміністративні проступки (далі - КУАПр) у такому порядку ст.ст. 163-1, 163-2 КУАП; ст. 334 КУАПр; ст.ст. 163-4, 164-1, 163-3 КУАП; ст.ст. 337-341 КУАПр.

Підпункт під назвою "Адміністративні проступки, що порушують встановлений порядок адміністрування податкового боргу платників податків" повинен включати наступні нові склади адміністративних проступків:

- приховування майна, що підлягає продажу (реалізації) у рахунок погашення податкового боргу або на яке накладено адміністративний арешт чи описано;

- ухилення від сплати податкового боргу;

- порушення правового режиму адміністративного арешту активів платника податків (1. Порушення порядку умовного арешту активів щодо обов'язкового отримання попереднього дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами; вчинення платником податків будь-яких дій щодо своїх активів, які підлягають повному арешту активів);

- невиконання керівниками та іншими посадовими особами установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, законних вимог посадових осіб органів ДПС щодо зупинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків;

- приватизація майна підприємства, що перебуває у державній або комунальній власності і має податковий борг, способом іншим, ніж шляхом викупу за кошти;

- ненадання уповноваженій комісії інформації про активи, що пропонуються на продаж у рахунок погашення податкового боргу, а також незабезпечення на першу вимогу комісії безперешкодного доступу її представників і учасників публічних торгів до огляду та оцінки таких активів;

- не допуск податкового керуючого до перевірки стану збереження активів, на яке накладено адміністративний арешт чи описано;

- ненадання інформації та документів про операції з активами, що перебувають під адміністративним арештом чи описано;

- неподання відомостей або подання неповних чи неправдивих відомостей щодо активів, що перебувають під адміністративним арештом чи описані, а також за ухилення від забезпечення безперешкодного доступу до таких активів представникам уповноваженої комісії чи учасникам публічних торгів або за перешкоджання у набутті прав власності на такі активи особою, яка їх придбала.

Пропонуємо підпункт під назвою "Інші адміністративні проступки, пов'язані з державними реєстраційно-дозвільними і контрольними функціями у сфері оподаткування" повинен включати наступні нові склади адміністративних проступків:

- порушення податковим керуючим своїх службових обов'язків, неналежне виконання таким працівником організаційно-розпорядчих функцій, а так само порушення норм спеціального законодавства з питань адміністрування податкового боргу, якщо воно спричинило шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам підприємств;

- непередача матеріалів перевірок у випадках виявлення уповноваженими особами контролюючого органу порушень законодавства платниками податків до правоохоронних органів для прийняття рішення щодо притягнення до відповідальності.

Також, до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ввести додаткову забороняючу норму у такій редакції: "Порушення встановленого порядку фінансово-господарської діяльності на ринку енергоносіїв та розрахунків".

3. Бюджетний кодекс України (далі - БК України):

3.1. Внести доповнення до ст. 2 БК України у такій редакції: "Поняття, склад та функції органів стягнення визначається спеціальним законодавством".

3.2. Пункт 30 статті 2 викласти у такій редакції:

"Органи уповноважені здійснювати контрольні заходи щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками - є органи державної контрольно-ревізійної служби України.

Органи, уповноважені здійснювати заходи стягнення фінансових зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками - є органи виконавчої служби України".

4. Митний кодекс України.

З метою попередження вимивання активів податкових боржників за кордон, виникнення безнадійного податкового боргу передбачити у Митному кодексі України:

4.1. У ст. 1 (Визначення основних термінів і понять) визначити поняття "Митні платежі - мито, податки, митні збори та інші платежі, що справляються у встановленому законом порядку митними органами України"; "митний борг - не сплачена у встановлені строки сума митних платежів".

4.2. У Главі 6 (Організація митного контролю) визначити Порядок здійснення контролю за сплатою митних платежів та їх стягнення. У зазначеному порядку передбачити судово-виконавчий порядок стягнення митного боргу за рахунок активів (товарів, коштів) суб'єктів ЗЕД, а також чіткі функції митних органів щодо здійснення контролю за сплатою митних платежів (у т. ч. затримання активів та їх арешту з метою погашення податкового боргу).

4.3. У нормах, що регулюють порядок митного контролю, у переліку документів для проходження митного контролю, вантажно-митній декларації в режимі експорту та реекспорту передбачити обов'язкове надання інформації суб'єктами ЗЕД про наявність або відсутність податкового боргу.

5. До Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доцільно скасувати порядок адміністративно-примусового стягнення страхових внесків органами ПФ України і сформулювати ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV у такій редакції: "Борг із сплати страхових внесків стягується у судовому порядку".

6. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

6.1. Внести до ст. 3 (Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури) доповнення наступного змісту: "Якщо боржник не здатний вчасно виконати свої боргові зобов'язання, то директор такої компанії повинен негайно проінформувати про це наглядовий орган та вжити заходів з відновлення платоспроможності підприємства. Якщо платоспроможність підприємства не було відновлено протягом двох місяців, то директор зобов'язаний ініціювати процедуру банкрутства".

6.2. Внести доповнення до ст. 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" частиною другою такого змісту: "При проведенні заходів запобіганню банкрутству центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень здійснюють скорочені (експрес) і поглиблені перевірки щодо фінансово-господарської діяльності СПД на стадіях досудової санації. При цьому є обов'язковим встановлення фінансово-економічного стану податкових боржників аудиторським висновком. При прийняті судом рішення про порушення справи про банкрутство відносно податкового боржника суд направляє повідомлення органам ДПС.

6.3. Доповнити ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" терміно-поняття "незаконне банкрутство" та адміністративну відповідальність за це правопорушення.

6.4. Доповнити ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (продаж у процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу) положеннями наступного змісту: "Процедуру продажу усіх активів підприємства проводити за умови, коли план санації був неприйнятим, або коли процедуру санації було відхилено"; доповнити ч. 6 ст. 19 Закону "Про банкрутство" положеннями наступного змісту: "Продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу провадиться виключно на публічному аукціоні, або у випадку, якщо у публічному аукціоні немає потреби і управляючий майном доведе, що можлива ціна продажу майна на закритому аукціоні може перевищити ціну, яку можна отримати на відкритому аукціоні".

7. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України).

Внесення доповнення у ст. 657 ЦК України про обов'язкову державну реєстрацію договорів купівлі-продажу цінних паперів ВАТ, стратегічних для держави (прийняти законопроект від 27.09.2002 № 2247).

8. Господарський кодекс України (далі - ГК України).

Прийняти у ГК України за основу єдиний термін "цілісний майновий комплекс", як спеціальний акт у сфері господарських відносин, і привести всі інші нормативно-правові акти у відповідність з його положеннями.

9. Закон України "Про єдиний митний тариф".

Визначити у Законі України "Про єдиний митний тариф" відповідальність за неправомірне, необґрунтоване застосування тарифів, порушення вимог законодавства з питань регуляторної політики в Україні.

10. Закон України "Про електроенергетику".

10.1. Адміністрування спецрахунків повинно регламентуватися нормами Закону України "Про електроенергетику", у т. ч. порядок відкриття, адміністрування, закриття розподільчих, захищених рахунків із спеціальним режимом використання коштів. Необхідно також передбачити питання задоволення інтересів кредиторів, бюджету щодо сплати податків, податкового боргу, а також заборону використання коштів на цілі, не передбачені законом.

10.2. Розрахунки між господарюючими контрагентами повинні здійснюватися через оптовий ринок електроенергії і визначатися ринковими важелями регулювання.

10.3. Організації та забезпечення прозорих правил торгівлі (аукціон, біржа) електроенергією.