1. Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу в разі:

1. залишення касаційної скарги без задоволення, а судових  ршень - без змін;
2. скасування судових рішень судів першої та апеляційної  інстанцій з направленням справи для продовження розгляду  або на новий розгляд;
3. зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;
4. скасування судових рішень судів першої та апеляційної  інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закрит  тя провадження;
5. визнання судових рішень судів першої та апеляційної ін  станцій такими, що втратили законну силу, і закриття прова  дження;
6. скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.

1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касацій  ної скарги може своєю постановою змінити постанову суду  першої або апеляційної інстанції або прийняти нову постано  ву, якими суд касаційної інстанції задовольняє або не задо  вольняє позовні вимоги.
2. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції по  становляє ухвали.
3. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються,  проголошуються, видаються або надсилаються особам, які бе  руть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160 і  167 цього Кодексу.

:•;,.<•       .'    •..••>;•    • ;.."•; •

1. При здійсненні правосуддя касаційний суд здійснює низку різних за своїм змістом і юридичним характером процесуальних дій: розглядає касаційну скаргу по суті, закінчує справу без постановлення рішення, вирішує клопотання сторін тощо. Судження і волевиявлення суду з цих чи інших питань мають владний характер і втілюються у відповідну процесуальну форму - форму процесуальних рішень.

Рішення касаційного суду залежно від змісту питання, яке вирішується судом касаційної інстанції, поділяються на два види: 1) постанови, якими вирішуються справи по суті і які дають відповідь на касаційні вимоги сторін; 2) ухвали, якими вирішуються всі інші питання, що виникли в ході розгляду скарги і вирішення справи.

За своєю юридичною природою судове рішення як акт правосуддя містить у собі наказ суду, що ґрунтується на судовому

444

підтвердженні встановлених фактів, прав та обов'язків заінте-

сованих осіб. Рішення суду касаційної інстанції є й актом застосування Іава і характеризується певними властивостями: а) постановляється тільки органом судової влади; б) має індивідуальний характер і конкретних адресатів; в) є юридичним фактом, який тягне за собою виникнення, зміну чи припинення адміністративних правовідносин.

Судове рішення касаційного суду необхідно характеризувати не тільки як акт правосуддя і акт застосування права, але й як процесуальний документ. Судове рішення як процесуальний документ є формою акту правосуддя. Зміст судового рішення як процесуального документа дещо ширший, оскільки крім судження касаційного суду про права та обов'язки сторін воно включає й інші судження. Одні з них мають інформаційний характер (зазначаються найменування суду, прізвище секретаря судового засідання, найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі тощо). Інші - носять роз'яснювальний характер (порядок і строк оскарження).

Таким чином, судове рішення суду касаційної інстанції як акт судової влади - це правозастосовний акт, оформлений у вигляді процесуального документа, що владно підтверджує правовідносини сторін на основі встановлених у судовому засіданні фактичних обставин справи.

Щоб судове рішення касаційного суду виконало функцію захисту порушених прав чи охоронюваних законом інтересів, воно повинно відповідати певним вимогам, а саме: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним, якщо воно винесено, по-перше, відповідно до норм матеріального права, що слід застосувати; по-друге, при точному дотриманні норм процесуального права.

Стаття 5 КАС України зобов'язує касаційний суд вирішувати адміністративні справи відповідно до Конституції України, Кодексу про адміністративне судочинство в Україні та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім законності, рішення касаційного суду повинно бути й обґрунтованим, тобто таким, в якому відображено обставини, Що мають значення для даної справи, ці обставин підтверджені Доказами, і судом зроблені правильні висновки із зібраного доказового матеріалу.

445 Ш

Умовою обґрунтованості судового рішення касаційного суду є також відповідність висновків суду, викладених у рішенні, дійсним обставинам справи, правам і обов'язкам сторін. Для того, щоб суд касаційної інстанції досяг істини по справі, потрібно, щоб його висновок ґрунтувався на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи і правильній оцінці доказів.

Частиною І коментованої статті передбачені норми імперативного характеру, які чітко визначають випадки, коли суд касаційної інстанції, розглянувши касаційну скаргу, постановляє ухвалу, а саме: 1) залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін; 2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд; 3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції; 4) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження; 5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриття провадження; 6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.

Зазначена норма містить вичерпний перелік обставин, за яких касаційний суд виносить ухвалу, і розширеному тлумаченню не підлягає.

2.  Відповідно до коментованої статті, суд касаційної інстан  ції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю по  становою змінити постанову суду першої або апеляційної ін  станції, або прийняти нову постанову, якими суд касаційної  інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

При цьому суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги постановляє рішення відповідно до повноважень, передбачених статтею 223 цього Кодексу.

1. Коментована стаття передбачає, що з усіх процесуальних  питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали, порядок  видання яких регламентується п. 13 статті 3, статтями 155,  157, 214, 215, 222, 228, 230, 231 КАС України.
2. Відповідно до коментованої статті судові рішення суду ка  саційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються  або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку,  встановленому статтями 160 і 167 КАС України.

446