1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов´язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов´язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов´язок, виконання зобов´язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

3.  Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

4. Боржник за грошовим зобов´язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Стаття, що коментується, визначає наслідки прострочення стороною, яка діє як кредитор. Основним обов´язком кредитора у будь-якому зобов´язанні є своєчасне прийняття належного виконання. Крім того, досить часто в силу договору, закону або суті зобов´язання на кредитора покладається вчинення певних дій, без яких боржник не може виконати свої обов´язки. Так, наприклад, підрядник не може виконувати договір підряду на капітальне будівництво, поки замовник не надасть йому погоджену у встановленому порядку проектну документацію. Отже, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він або відмовився прийняти запропоноване боржником належне виконання, або не вчинив необхідних дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов´язку.

Ос кільки прийняття виконання має бути належним чином посвідчене кредитором (див. ст. 545 ЦК і коментар до неї), він також вважається таким, що прострочив, у разі його відмови повернути боржнику борговий документ або видати розписку у виконанні (ч. 4 ст. 545 ЦК).

Час прострочення кредитора відповідно продовжує строк виконання зобов´язання боржником у разі, якщо прострочення виявилося у не-вчиненні кредитором дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов´язок. У практиці може виникнути ситуація, коли невелике прострочення кредитора може об´єктивно зумовлювати набагато більш тривале прострочення боржника. Так, наприклад, невиконання в силу прострочення замовника певних видів будівельних робіт до настання несприятливих погодних умов може зробити об´єктивно неможливим їх виконання підрядником протягом всього часу, поки тривають ці несприятливі умови. Отже, співвідношення часу прострочення кредитора і часу зумовленої ним затримки виконання зобов´язання боржником має вирішуватися у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Кредитор, який допустив прострочення, повинен відшкодувати боржнику завдані простроченням збитки. Кредитор звільняється від відшкодування збитків лише у разі, якщо він доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням було покладено прийняття виконання.

Відповідно до ст. 536 ЦК, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов´язаний сплачувати проценти. Утім, за час прострочення кредитора боржник за грошовим зобов´язанням проценти не сплачує. Так, наприклад, у випадку, коли затримка розрахунку з боку боржника зумовлена тим, що кредитор не повідомив боржнику про зміну своїх платіжних реквізитів, має місце прострочення кредитора, і, отже, боржник не повинен сплачувати проценти за час цієї затримки.