Стаття 620. Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ визначену індивідуальними ознаками
1. У разі невиконання боржником обов´язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов´язання.
2. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.
Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов´язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, — кредитор, який першим пред´явив позов.
Оскільки витребування індивідуально визначеної речі у боржника у разі невиконання ним обов´язку передати цю річ кредиторові у власність або у користування — це засіб захисту порушених прав і інтересів кредитора, що не є мірою відповідальності, він може застосовуватися незалежно від вини боржника.
У такому порядку може бути витребувана лише річ, яка визначена індивідуальними ознаками, тобто наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізують її і роблять незамінною (див. ст. 184 ЦК і коментар до неї).
З метою забезпечення стабільності цивільного обороту частина 2 статті, що коментується, не допускає витребування речі, яка вже не знаходиться у володінні боржника і передана іншій особі у власність або у користування. Утім, кредитор, права якого були порушені, має право звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним як фіктивного договору про передачу спірної речі у власність або у користування іншій особі, якщо такий договір був укладений без наміру створення правових наслідків, лише з метою не допустити витребування речі кредитором (див. ст. 234 ЦК і коментар до неї).
Якщо спірна річ ще знаходиться у володінні боржника, але вимоги про її витребування заявляють відразу декілька кредиторів, переважне право на отримання речі має той з кредиторів, зобов´язання на користь якого виникло раніше, а при неможливості визначення цього, — той, хто першим пред´явив вимогу. Інші кредитори можуть захищати свої порушені права за допомогою інших засобів, зокрема, шляхом відшкодування збитків і моральної шкоди.