1.  Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов´язання.

2.  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов´язання, на вимогу кредитора зобов´язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 607 ЦК, боржник не несе відповідальності, а зобов´язання припиняється у зв´язку з неможливістю його виконання в силу обставини, за яку жодна із сторін не відповідає. Частина 1 статті, що коментується, встановлює виняток з зазначеного загального правила, який стосується відповідальності боржника за порушення грошового зобов´язання.

Грошовим є зобов´язання, за яким боржник зобов´язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Грошовими є, наприклад, зобов´язання покупця за договором купівлі-продажу, орендаря за договором оренди, замовника за договором підряду тощо.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов´язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов´язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін і, отже, не виключається, що боржник, неспроможний виконати грошове зобов´язання зараз, зможе виконати його пізніше.

Частина 2 статті, що коментується, визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов´язання. По-перше, боржник на вимогу кредитора зобов´язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до ст. З Закону України «Про індексацію

грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. По-друге, боржник, який прострочив виконання грошового зобов´язання, на вимогу кредитора зобов´язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зазначені проценти не слідує змішувати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами (див. ст. 536 ЦК і коментар до неї) і, отже, стягуються незалежно від вини боржника. Відповідно до ч. 4 ст. 613 ЦК, боржник не сплачує проценти за час прострочення кредитора (див. ст. 613 цього Кодексу і коментар до неї).

Договором або законом за прострочення грошового зобов´язання може бути також встановлена неустойка (пеня) (див. ст. 549 ЦК і коментар до неї).