1.  У разі порушення зобов´язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов´язання, якщо це встановлено договором або законом.

2.  Одностороння відмова від зобов´язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов´язання.

3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов´язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов´язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 611 ЦК, одностороння повна або часткова відмова від зобов´язання є одним з можливих наслідків порушення зобов´язання. За своєю правовою природою одностороння відмова від зобов´язання є засобом захисту постраждалої сторони, але не є мірою відповідальності. Отже, одностороння відмова від зо: бов´язання може застосовуватися незалежно від вини порушника, але лише у випадках, встановлених договором або законом. Одностороння відмова від зобов´язання відбувається внаслідок самого факту її здійснення і не потребує звернення до суду.

Порядок здійснення односторонньої відмови у тих чи інших зобов´язаннях може визначатися цим Кодексом і іншими актами цивільного законодавства. За загальним правилом, сторона, яка відмовляється від зобов´язання, повинна сповістити про це другу сторону.

Відмова (повна або часткова) постраждало! сторони від зобов´язання не звільняє порушника від відповідальності (відшкодування збитків, моральної шкоди, сплати неустойки), якщо сторона, яка порушила зобов´язання, є винною у його порушенні (див. ст. 614 ЦК і коментар до неї).