Трапляються випадки, коли рішення не можна звернути до примусового виконання через те, що при оформленні чи видачі виконавчого листа суд допустив помилку. Помилки при оформленні можуть проявлятися у дефек­тах форми і змісту виконавчого листа: наприклад, суд неправильно подав інформацію про стягувача чи боржника, резолютивну частину судового рішення перенесено у виконавчий лист з помилками, внаслідок цього об­сяг обов´язків, що покладено на боржника, зменшено чи збільшено, або й зовсім змінено (зокрема, якщо резолютивну частину перенесено зовсім з іншого рішення), відсутні всі необхідні реквізити виконавчого документа. По­милка у виданому Вам виконавчому листі не дасть можливості виконати по­станову примусово. Тому для виправлення помилки потрібно звернутися до суду з відповідною заявою.Найкраще, коли судове рішення виконується добровільно. Якщо від­повідач (боржник) добровільно не виконує постанову суду в адміністратив­ній справі, що набрала законної сили або підлягає негайному виконанню, її може бути звернено до примусового виконання. Для цього Вам потрібно звернутися до адміністративного суду, де знаходиться справа, із заявою про видачу виконавчого листа. Щоб почалося примусове виконання поста­нови (якщо вона вимагає вчинення певних дій), Ви повинні надати цей лист до органу державної виконавчої служби разом із заявою про відкриття ви­конавчого провадження. 

Якщо Ви загубили оригінал виконавчого листа, випадково знищили його чи втратили з інших причин, Вам слід звернутися до суду, що видав ви­конавчий лист із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

На практиці можуть виникати ситуації, коли постанова суду у адміні­стративній справі не виконується навіть примусово. Законодавством вста­новлена відповідальність за невиконання судового рішення.

Відповідно до статті 267 КАС суд у постанові, яка покладає на суб´єкта владних повноважень - відповідача обов´язок вчинити певні дії, зобов´язує його подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рі­шення.

За наслідками розгляду такого або у разі його неподання суддя з влас­ної ініціативи або за Вашим клопотанням може встановити новий строк по­дання звіту і накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат.

Якщо обов´язок виконати постанову лежить на колегіальному органі, але звіт про її виконання не подано або з вини цього органу постанова не виконуєть­ся, штраф накладається на керівника цього органу.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша по­ловина - до Державного бюджету України.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму за­боргованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов´язку виконати постанову суду і по­дати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов´язку тягне за накладення нового штрафу, розмір якого збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Також позивач, на користь якого прийнято постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб´єктом владних повноважень - відповіда­чем на виконання такої постанови суду або щодо порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Цю заяву можна подати протягом десяти днів з дня, коли позивач ді­знався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи ін­тересів, але не пізніше дня завершення строку пред´явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою.

Крім того, невиконання судового рішення є підставою для:

1.  відповідальності відповідно до Закону України "Про виконавче про­вадження" (штраф), - за невиконання боржником - фізичною чи юридичною особою рішення, що зобов´язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі;
2.  адміністративної відповідальності відповідно Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року (штраф) - за зали­шення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само за не­своєчасну відповідь на окрему ухвалу суду; за невиконання законних вимог державного виконавця;
3.  кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 Кримінально­го кодексу України (штраф, позбавлення волі з позбавленням права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю) - за умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його ви­конанню.

Також, якщо невиконання судового рішення є порушенням службових обов´язків, це є підставою для дисциплінарної відповідальності. Шкода, за­вдана особі внаслідок невиконання судового рішення, підлягає відшкоду­ванню в судовому порядку.