ЯК СУД РОЗПОДІЛИТЬ СУДОВІ ВИТРАТИ ЗА НАСЛІДКАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ?

Сторінки матеріалу:

  • ЯК СУД РОЗПОДІЛИТЬ СУДОВІ ВИТРАТИ ЗА НАСЛІДКАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ?
  • Сторінка 2

За загальним правилом стороні, на користь якої ухвалене судове рі­шення, повинні бути відшкодовані її судові витрати іншою стороною. Тож сто­рона, яка програла справу, несе як свої витрати, так і судові витрати іншої сторони, за умови, що вони підтверджені документально. Документальним підтвердженням можуть бути договори, акти виконаних робіт або наданих послуг, квитки, чеки, квитанції тощо, що засвідчують здійснення відповідних судових витрат.

Трапляються випадки, коли суд за результатами розгляду справи задо­вольняє адміністративний позов лише частково. У такому разі судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до задоволених судом вимог.

У разі якщо адміністративна справа переглядається судом вищої ін­станції або за нововиявленими обставинами, і за наслідками такого пере­гляду судове рішення змінюється або скасовується з ухваленням нового, то відповідно змінюється й розподіл судових витрат.Про покладення на сторону, яка програла справу, обов´язку відшко­дувати судові витрати зазначається у відповідній постанові або ухвалі суду, якою завершується розгляд справи. Якщо ж суд цього не зробив, Ви можете звернутися до суду з клопотанням про компенсацію понесених Вами судо­вих витрат, і суд додатковою постановою чи додатковою ухвалою повинен буде вирішити це питання.

Правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб´єктного складу осіб, які беруть участь у справі.

Адміністративні справи за позовом фізичної або юридичної осо­би до суб´єкта владних повноважень. У разі ухвалення судового рішення на користь позивача, всі здійсненні ним документально підтверджені судо­ві витрати відшкодовуються з Державного бюджету (якщо відповідачем був державний орган, його посадова чи службова особа) або з відповідного 
місцевого бюджету (якщо відповідачем був орган місцевого самоврядуван­ня, його посадова чи службова особа). У тих випадках, коли відповідачем в адміністративній справі був орган влади Автономної Республіки Крим, судо­ві витрати відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим.

Якщо судове рішення ухвалене не на користь позивача, то суд при­суджує з позивача лише судові витрати суб´єкта владних повноважень, що пов´язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Усі інші витрати (на правову допомогу, на прибуття до суду тощо) у випадку про­грашу справи відповідачеві не відшкодовуються.

Адміністративні справи за позовом суб´єкта владних повнова­жень до фізичної або юридичної особи. У разі ухвалення судового рі­шення на користь позивача - суб´єкта владних повноважень судові витрати, понесені ним під час вирішення справи, з відповідача - фізичної або юри­дичної особи не стягують.

Якщо судове рішення ухвалене не на користь позивача, то всі здій­сненні відповідачем (фізичною або юридичною особою) документально підтверджені судові витрати відшкодовуються з Державного бюджету (якщо позивачем був державний орган, його посадова чи службова особа) або з відповідного місцевого бюджету (якщо позивачем був орган місцевого само­врядування, його посадова чи службова особа). У тих випадках, коли по­зивачем у адміністративній справі був орган влади Автономної Республіки Крим, судові витрати відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим.

Певні особливості має розподіл судових витрат у разі відмови позива­ча від позову та примирення сторін.

Зокрема, якщо позивач відмовився від адміністративного позову:

  1.  внаслідок задоволення вимог відповідачем, після подання адміні­стративного позову, - позивач має право на компенсацію відповідачем по­несених ним (позивачем) судових витрат. Для цього потрібно звернутися до суду з відповідною заявою. Це правило застосовується лише у випадках, коли позивачем є фізична або юридична особа, яка не є суб´єктом владних повноважень. У разі, якщо позивачем є суб´єкт владних повноважень, то по­несені ним судові витрати з відповідача не стягуються.
  2.  з будь-якої іншої причини, - відповідач має право на компенсацію позивачем понесених ним (відповідачем) судових витрат за необґрунто- ване притягнення до суду. Слід пам´ятати, якщо відповідачем є фізична чи 
    юридична особа, яка не є суб´єктом владних повноважень, вона має право на відшкодування усіх понесених нею судових витрат, а якщо відповідач - суб´єкт владних повноважень, то він має право на компенсацію лише витрат, пов´язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У разі, якщо сторони вирішили спір через примирення, але не ді­йшли згоди з питання розподілу витрат, то суд розподіляє між ними судові витрати порівну (50% на 50% від загальної суми, яку обидві сторони витра­тили). До загальної суми включаються лише ті судові витрати, що підлягають компенсації за законом та документально підтверджені.

Зверніть увагу, що з метою запобігання завищенню розміру судових витрат і зловживанню правом на компенсацію встановлено граничні роз­міри компенсації судових витрат. Тобто суд не може присудити з іншої сторони відшкодування судових витрат у сумі, що перевищує граничний розмір, встановлений Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, якщо сторона (фізична особа, яка не є суб´єктом владних повноважень), котра виграла справу, користувалася безкоштовною право­вою допомогою в силу закону, то особі, яка надавала безкоштовні послуги правового характеру, повинно бути відшкодовано до 5 % розміру мінімаль­ної заробітної плати за повний робочий день з Державного бюджету (якщо відповідачем був державний орган, його посадова чи службова особа), або місцевого бюджету (якщо відповідачем був орган місцевого самоврядуван­ня, його посадова чи службова особа). 

Якщо особа (яка не є суб´єктом владних повноважень) користувалася правовою допомогою на основі договору, то у випадку виграшу справи воно має право на відшкодування до 40 % розміру мінімальної заробітної плати за кожну годину роботи особи, яка надавала послуги правової допомоги.

Якщо сторона (яка не є суб´єктом владних повноважень) або її пред­ставник понесли витрати, пов´язані з прибуттям до суду, то за умови вигра­шу справи сторона має право на компенсацію:

  1. витрат на переїзд - у розмірі вартості проїзду повітряним, залізнич­ним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов´язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. Також компенсуються витрати на проїзд транспортом загаль­ного користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де проживає особа або де зна­ходиться суд;
  2.  витрат на наймання житла - у розмірі не більш як 250 грн. за добу, за бронювання місця в готелі - не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;
  3.  добових (за кожний день перебування за межами місця проживання, включаючи день виїзду та приїзду) - у розмірі до:
  •  30 грн. (якщо до рахунку на оплату вартості проживання у готелі не включено витрати на харчування);
  •  24 грн. (якщо до рахунку вартості проживання у готелі включено ви­трати на одноразове харчування);
  •  18 грн. (якщо до рахунку вартості проживання у готелі включено ви­трати на дворазове харчування);
  •  12 грн. (якщо до рахунку вартості проживання у готелі включено ви­трати на триразове харчування).

Витрати на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни) компенсуються за на­явності підтвердних документів у розмірі, не більш як 10 відсотків норм до­бових витрат за всі дні проживання;

  1.  втраченого заробітку - у розмірі, не більше суми, розрахованої за відповідний час, виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати;
  2.  збитків за відрив від звичайних занять - у розмірі, не більше міні­мальної заробітної плати, обчисленого за фактичні години відриву від зви­чайних занять.

Якщо під час розгляду справи сторона несла витрати, пов´язані з залу­ченням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експер­тиз, то у разі ухвалення судового рішення на її користь, вона має право на відшкодування:

  1.  витрат, пов´язаних з переїздом свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів - у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і ав­томобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуван­ням усіх витрат, пов´язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. Також компенсуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за меж­ами населеного пункту, де проживає особа або де знаходиться суд.
  2.  витрат на наймання житла для свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів - у розмірі не більш як 250 грн. за добу, за бронювання місця в

готелі - не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

  1.  добових, виплачених свідкам, спеціалістам, перекладачам, експер­там (за кожний день перебування за межами місця проживання, включаючи день виїзду та приїзду), - у розмірі до:
  •  30 грн. (якщо до рахунку на оплату вартості проживання у готелі не включено витрати на харчування);
  •  24 грн. (якщо до рахунку вартості проживання у готелі включено ви­трати на одноразове харчування);
  •  18 грн. (якщо до рахунку вартості проживання у готелі включено ви­трати на дворазове харчування);
  •  12 грн. (якщо до рахунку вартості проживання у готелі включено ви­трати на триразове харчування).

Витрати на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни) компенсуються за на­явності підтвердних документів у розмірі, не більш як 10 відсотків норм до­бових витрат за всі дні проживання;

  1.  витрат на винагороду спеціалістам і перекладачам - у розмірі, що не перевищує суму, розраховану за фактичний час, який було витрачено на цю справу, виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати.
  2. Така нормативна вартість встановлена Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізна­ння, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» від 1 липня 1996 року № 710 (з наступними змінами) у таких розмірах: витрат на винагороду експертам - у розмірі, що не перевищує вста­новлену вартість проведення відповідних видів судової експертизи (про­стої експертизи, середньої складності та особливої складності) у науково- дослідних установах Міністерства юстиції України.
  •  31,3 грн. - за проведення простої експертизи;
  •  39,1 грн. - за проведення експертизи середньої складності;
  •  47 грн. - за проведення експертизи особливої складності.

Вартість однієї експертогодини коригується щороку станом на 1 січня з урахуванням індексу споживчих цін (індекс інфляції) за відповідний період.