10. Захисна промова адвоката

Сторінки матеріалу:

Судові дебати - цс частина судового розгляду цивільної або кримінальної справи, в якій учасники процесу в своїх виступах, на основі проведеного в судовому засіданні дослідження доказів, висловлюють суду свою остаточну думку за оцінкою доказів і можливого рішення по справі. Предметом судової промови захисту в кримінальному процесі є аналіз норм процесуального права, які регулюють діяльність органів слідства і суду, аналіз зібраних доказів і інших питань, які пов'язані зі встановленням істини у справі і винесення законною і обгрунтованого судового рішення.

Захисна промова адвоката містить ті ж структурні елементи, що й промова прокурора. Структурні елементи захисної промови: 1) вступ; 2) аналіз фактичних і юридичних обставин справи; 3) аналіз доказів; 4) характеристика особи підзахисного; 5) закінчення.

Задача адвоката полягає в ретроспективному, уявному відновленні картини відбувся в ході судового розгляду з урахуванням всіх обставин, реабілїговуючих його підзахисного або пом'якшувальних його вину. Дана позиція протистоїть державному обвинуваченню.

Протидіючи доводам обвинувачення, захисник мас використовувати контрдокат. У випадках, коли захисник погоджується із обвинуваченням повністю, йому залишається просити суд врахувати обставини, які пом'якшують покарання, про звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК), про виключення із обвинувачення обтяжуючих обставин, якщо вони в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження і г.п.

Мова адвоката-захисника повинна бути настільки переконливою, аргументованою і емоційною, щоб можна було зламати сформовану соціально-психологічну установку у суддів і інших учасників процесу. Крім того, слід зазначити таку особливість судової мови захисника як неоднорідність судової аудиторії. Головна її частина - це. звичайно, склад суду. Проте мова захисника адресується одночасно опоненту в судовій суперечці і публіці, яка знаходиться в залі суду. Всі слухачі відрізняються своїм життєвим і правовим досвідом, кваліфікацією, відношенням до даної справи і до його учасників.

Адвокат може і повинен піддати аналізу роботу органів дізнання і досудового слідства, якщо він вважає їх дії неправильними і якщо допущені ними порушення відобразилися на виведеннях розслідування відносно підсудного. Після цього захиснику залишається тільки розбити систему доводів, висунутих прокурором в судовому засіданні. Ця частина мови захисника має велике значення.

  1. ,Краще нічого не сказати, ніж сказати нічого,. - Ця фраза може служити формулою змісту захисної мови адвоката в суді.
  2. Участь в судових дебатах припускає високу культуру сторін, взаємну пошану, чесне відношення до доказів, професійний такт, правильне розуміння ролі і задач суду, прокурора, адвоката

Знайдіть розгорнуті відповіді і повторіть: І) розкрийте поняття судових дебатів у кримінальному судочинстві; 2) поясніть, що таке судова риторіка та розповедіть про її походження; 3) як ви розумієте зміст психотехніки адвокатської риторіки; 4) назвіть структурні елементи захисної промови адвоката і розкрийте кожний; 5) зазначте типові помилки, и{о допускаються адвокатами у захисних промовах; 6) назвіть рекомендації для використовування захистом певних прийомвів щодо спростування висунутих обвинуваченням аргументів; 7) поясніть значення психотехніки використовування немовних способів в судовій мові захисника; 8) розкрийте особливості акторської культури адвоката, при цьому підкресліть важливість уміння вийти з ролі і не попасти під вплив професійної деформації.

 

11. Адвокатські технології в апеляційній та касаційній інстанціях

Судова помилка - це завжди трагедія. Судова помилка - це неправильність в думці і діях правосуддя, неправильність в розумінні мотиву злочинного діяння, в його кваліфікації і виголошенні вироку. Закон України "Про судовий устрій" змінами від 21.06.2001 р. був доповнений главами, яких регламентує розгляд справ апеляційними судами. Більше 80 останніх років Україна не знала апеляційного перегляду судових справ. У зв'язку з цим дотепер не вистачає відповідної національної літератури, відсутній досвід у суддів, прокурорів і адвокатів. Тому недоліків, що породжують проблеми апеляційного провадження, достатньо багато. Апеляція - це перегляд вищою судовою інстанцією вироку суду першої інстанції, який не вступив в законну силу. Перегляд вироку апеляційною інстанцією може бути здійснений по мотивах неправильного вживання кримінального закону або порушення в ході судового розгляду процесуальних норм. Завдання апеляції - дати новим розглядом додаткову гарантію справедливості судового вироку, оскільки апеляційний суд розглядає справу но суті, не беручи до уваги вирок по першій інстанції.

Апеляцію може подати як засуджена особа, так і її захисник. Але у разі подачі апеляції захисником, до неї додається стільки копій, скільки потрібно для вручення всім учасникам судового розгляду, чиї інтереси зачіпає апеляція. Особливу увагу потрібно надати на вивченні як самого вироку, так і протоколу судового засідання. Виявивши неточності у протоколі судового засідання, захисник може подати зауваження так, щоб в апеляційній скарзі його доводи не суперечили записаному в протоколі. Подготовліваясь до складання апеляційної скарги, адвокат повинен вивчити наявні матеріали кримінальної справи, переговорити з клієнтом, при необхідності одержати додаткові докази, які підтверджують його позицію в оскарженні, ще раз розібратися в судовій практиці з даного питання, виразно вивчити норми матеріального і процесуального права. Все це трудомістка, аіе необхідна робота.

Адвокат повинен враховувати, що в КПК використовується неоднаковий підхід до термінів представлення апеляцій. Перш за все адвокату потрібно уважно і детально вивчити вирок суду. Якщо адвокат брав участь в судовому засіданні по І інстанції, то йому легше зорієнтуватися в чому полягає необґрунтованість і незаконність вироку. Таким чином, вся підготовча робота адвоката полягає в критичному аналізі вироку суду, виявленні йото слабких місць, спірних оцінок і помилкового вживання законодавства. Під час підготовки до процесу в першій інстанції адвокат повинен продумати і заявити письмові клопотання, в яких він на підтвердження своїх аргументів може привести пояснення допитаних осіб. Відомості, приведені в клопотанні і не спростовані судом в ухвалі про їх задоволення або відмову в задоволенні, можуть указувати те, що обставини, які не були відображені в протоколі судового засідання або неправильно зафіксовані, насправді дійсно мали місце. На думку деяких авторів, такі клопотання нерідко виконують роль ,логічної пастки, для суду і деякими досвідченими адвокатами готуються спеціально.

Особливо адвокату рекомендується бути уважним з обсягом оскарження вироку. Із цього приводу мас сенс вказати ,золоте правило, адвоката: не писати скаргу більш 2-х сторінок. Обсяг апеляції залежить перш за все від кількості фактичних обставин, а також затверджень суду, які оспорюються апелянтом. За таких умов укластися в 2 сторінки іноді просто неможливо. Але все таки, проте, структура апеляції повинна бути короткою формою. Не буде вірним виклад основних непринципових положень в опуклому вигляді, так би мовити, "па передньому плані", а найзначушіших, навпаки, мало не в додатку. Навіть деякі судді, які розглядають подібні скарги, іноді прямо визнають, що до великих за об'ємом скарг у них не "лежить душа". Мов, адвокати повинні навчитися писати лаконічно. Фахівці відзначають, що норми процесуального закону до певної міри підштовхують звинувачення і досудове слідство до дій "й запасі", щоб у разі погреби в апеляційному суді підтримати звинувачення в кваліфікації на більш тяжкий злочин. Предмет судового виступу в апеляційному суді при розгляді справи по 2 інстанції наступний: і) критика або обґрунтовування попереднього присудження; 2) аналіз і оцінка додаткових матеріалів у межах апеляційної або касаційної скарги; 3) пропозиції про винесення необхідної судової ухвали. В суді апеляційної інстанції с
 

 

 
обов'язковою участь захисника при постановці питання про погіршення положення осудженого (сі. 45 КНК). У тих випадках, коли в позиціях адвоката і осудженого відсутні розбіжності, подасться звичайно одна апеляційна скарга - від адвоката (що не позбавляє осудженого права оскаржити вирок і від свого імені). Якщо ж виникає необхідність підкреслити якісь факти, які відомі тільки засудженому, то скарги подаються і засудженим, і адвокатом.

Форма і стиль написання апеляційної скарги у кожного адвоката свій. Але ет. 350 КПК України встановлює певні вимоги до змісту апеляції. Гак, в апеляції обов'язково повинно бути відзначено: 1) назва суду, якому адресується апеляція; 2) особа, яке подає апеляцію: 3) вирок, ухвала, на які подається апеляція, і назва суду, який їх ухвалив; 4) вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали і доводи на його обґрунтовування; 5) прохання особи, яка подає апеляцію; 6) перелік документів, які долаються до апеляції. При обґрунтовуванні захисником необхідності зміни або відміни вироку апеляція повинна містити посилання на відповідні листи справи. Засуджений і його захисник має право впродовж 5 діб з часу вручення апеляції (яка представлена іншими учасниками процесу) подати свої заперечення на апеляцію

Готуючи апеляційну скаргу, захисник зобов'язаний обговорити її з підзахисним, вивчити можливості отримання додаткових доказів і погодити принципові питання у формуванні правової позиції щодо скарги. Довести судову помилку складно, але все-таки можна (і потрібно!), тільки бездоганно знаючи чинне законодавство, судову практику і завдяки умінню правильно сприймати і тлумачити їх.

Засуджений також має право і на касаційне оскарження. В касаційному порядку можуть бути перевірені: І) вироки, ухвали і ухвали апеляційного суду, постановлені як судом першої інстанції; 2) вироки і ухвали апеляційного суду, постановлені в апеляційному порядку. Касаційні скарги на присудження по кримінальних справах, можуть бути подані впродовж 6 місяців з моменту отримання законної сили. Касаційний розгляд має як загальні риси з апеляційною інстанцією, так і певні відмінності

І Іаголосимо па загальних вимогах: І) зміст касаційної скарги повинен відповідати таким же вимогам, що і апеляційної скарги (ч. 2 ст. 387 К1ІК України); 2) до скарги додається стільки копій, щоб їх можна було роздати всім учасникам судового розгляду (ч. 1 ст. 387 КПК України); 3) подача касаційної скарги на присудження припиняє набуття останніми законної сили (ч. І ст. 389 КПК України); 4) як при апеляції, так і при касаційній скарзі їх можна доповнити, змінити, відкликати, а також подати свої заперечення на скаргу або подання, які були подані іншим учасником судового розгляду (ч. 1 ст. 355, ст. 390 КПК України); 5) касаційна скарга розглядається з обов'язковою участю прокурора (ст. 394 КПК України). Відмінності ж полягають у наступному: 1) КПК України відзначає, що підставами для відміни або зміни вироку, визначення, ухвали є істотне порушення кримінально-нроцесуатьного іакону; неправильне вживання кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину і особи осудженого; 2) нові матеріали, які можуть підтвердити касаційну скаргу, не можуть бути витребувані шляхом проведення слідчих дій, на відміну від апеляції; 3) в касаційній інстанції захисник виступає з поясненнями, а не з мовою. В процесі пояснення захисник повинен посилатися на відповідні норми закону, які були порушені судом. Крім того, адвокату-захиснику потрібно бути вельми зосередженим, оскільки судді можуть поставити йому питання.