Спадкове право - це сукупність встановлених державою правових норм, які регламентують порядок та умови переходу майнових прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Спадкування - це перехід майнових прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування становить універсальну правонаступність, суттєвою осо­бливістю якої є одночасність переходу до правонаступника всіх прав та обов’язків, які входять в склад майна правопопередника. Склад цих прав і обов’язків визначається на момент відкриття спадщини.

Існує дві підстави спадкування:

-         заповіт - спадкування за заповітом здійснюється відповідно до того розпорядження, що залишив спадкодавець на випадок своєї смерті;

•  безпосередня вказівка закону - спадкування за законом має місце тоді, коли спадкодавець не побажав або не встиг виразити свою волю щодо долі свого майна, цивільних прав і обов’язків, що нале­жить йому. У цих випадках спадкове майно переходить до тих осіб, коло яких визначене в законі (спадкоємці за законом).

Об’єктом спадкового правонаступництва є спадщина. Спадщина - це майно, яке переходить в порядку спадкування. Вона складається із сукуп­ності майновій прав (активи спадщини) та обов’язків (пасиви спадщини) померлого громадянина, які, у відповідності з чинним законодавством, мо­жуть переходити в порядку спадкування до іншої особи. Спадщину ще на­зивають спадковим майном або спадковою масою.

Згідно з ст. 1219 ЦК України, до складу спадщини не входять права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:

•  особисті немайнові права;
•  право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях гро­мадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими до­кументами;

-         право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушко­дженням здоров’я;

-         права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

•  права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України (у зв’язку з припиненням зобов’язання смертю фізичної особи).

Суб’єктами спадкових правовідносин є: спадкодавець та спадкоєм­ці. Спадкодавцем може виступати виключно фізична особа: як громадянин України, так й іноземець та особа без громадянства. Спадкоємцями можуть
 

 
бути фізичні особи, які є нашими на час відкриття спадщини, а також діти померлого спадкодавця, зачаті за життя спадкодавця та народжені живими після відкриття спадщини. Юридичні особи та інші учасники цивільних від­носин (держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні грома­ди, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права) можуть бути спад­коємцями ліпне за заповітом (ст. 1222 ЦК України).