Виконання заповіту - це здійснення останньої волі спадкодавця, ви­раженої в заповіті. Особливості призначення виконавця заповіту:

•  фізична особа з повного цивільною дієздатністю або юридична осо­ба;
•  особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою, яка може бути виражена на тексті самого заповіту або додана до нього;
•  особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини.

Призначення виконавця заповіту може бути здійснено такими спосо­бами:

•  за ініціативою спадкоємців - спадкоємці мають право пред’явити позов про усунення виконавця заповіту, призначеного заповідачем, від здійснення ним своїх повноважень, якщо він не може забезпечи­ти виконання волі заповідача. Якщо заповідач не призначив вико­навця заповіту або якщо особа, яка була ним призначена, відмовила­ся від виконання заповіту або була усунена від виконання заповіту, то спадкоємці мають право обрати виконавця з числа спадкоємців або призначити ним іншу особу (ч. ч. 1, 2 ст. 1287 ЦК України)-
•  призначений нотаріусом за місцем відкріптя спадщини - якщо за­повідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець за­повіту відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання і якщо цього потребують інтереси спадкоємців (ст. 1288 ЦК України);
•  призначений судом - на вимогу одного з спадкоємців, якщо вони не можуть досягти згоди щодо призначення виконавця заповіту (ч. З ст. 1287 ЦК України).

Повноваження виконавця заповіту посвідчуються документом, який видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, і полягають у наступ­ному:

•  вживати заходів щодо охорони спадкового майна;
•  вживати заходів щодо повідомлення спадюємців, відказоодержува- чів, кредиторів про відкриття спадщини;
•  вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов’язань;
•  управляти спадщиною;
•  забезпечувати одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена в заповіті;
•  забезпечувати одержання частки в спадщині особами, які мають право на обов’язкову частку;
•  забезпечувати виконання спадкоємцями дій, до яких вони були зобов’язані заповітом (ст. 1290 ЦК України).

Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повнова­жень:

•  заповідач має право визначити в заповіті те майно (в натурі або в грошах), яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень;
•  якщо розмір плати не визначений заповідачем, то він може бути ви­значений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору - судом;
•  виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшко­дування тих витрат, які були ніш зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту (ст. 1291 ЦК України).

Строк чинності повноважень виконавця заповіту триває до повно­го здійснення волі спадкодавця, яка виражена в заповіті. Чинність повно­важень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами. Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути нотаріу­сові документ, який був йому виданий (ст. 1294 ЦК України).