В ГК України концерном вважається статутне об'єднання підприємств, та інших організацій, на основі їх фінансової залежності одне від одного або групи учасників об'єднання з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Підприємства в ньому настільки взаємопов'язані, що об'єднання стає особливою економічною одиницею, стан справ якої фактично визначає економічне положення підприємств-учасників. Інтереси концерну пов'язані з виробничою діяльністю: він працює на кінцеву продукцію. У цій сфері концерн створює можливість прискорити впровадження науково-технічних досягнень на всьому циклі виробництва й реалізації, вирішити питання постачання й збуту, використання вторресурсів тощо.

Для концерну, перш за все, властива централізація значної частини виробничо-господарських функцій та здійснення всіма його учасниками єдиної виробничої, технічної й економічної політики під керівництвом й контролем концерну. Члени концерну надають йому коло повноважень, включаючи можливість утворення централізованих фінансових фондів, централізованих розрахунків з бюджетом, встановлення особливого порядку фінансових відносин усередині концерну, реалізації інвестиційних й інших проектів, фінансування діяльності нерентабельних підприємств, якщо вони необхідні концерну.

Планування в концерні здійснюється централізовано. Мається на увазі стратегічне планування (планування диверсифікацій, інвестицій, ліквідації виробництв). Планування поточної діяльності (складання виробничих і фінансових планів, планів по маркетингу, організації) звичайно реалізується на рівні підприємства.

Оскільки об'єднання підприємств у концерн припускає їх фінансову залежність, концерн наділяється особливими повноваженнями в області фінансів. Він самостійно складає і виконує фінансовий план, при необхідності вносить уточнення в плани підприємств, реалізує єдину стратегію в області інвестицій, розробляє фінансові аспекти прогнозів, планів розвитку, складає зведений баланс, який включає баланси підприємств.

В порівнянні з асоціацією, корпорацією і консорціумом структура концерну найбільш централізована. Характеризуючи взаємовідносини між членами концерну, Кашаніна Т.В. називає їх досить жорсткими[12]. Відмінними рисами такого об'єднання є субординаційний характер зв'язків усередині об'єднання. На цій основі забезпечується проведення єдиної виробничо-технічної й економічної політики, єдине управління по основних напрямках господарської діяльності. Розпорядження концерну, видані в межах його компетенції, є обов'язковими для підприємств, які належать до його складу

Значна централізація виражається також у централізованих розрахунках з бюджетом. Тісні взаємозв'язки у концерні тягнуть взаємну економічну відповідальність концерну і його учасників, результати їхньої діяльності відображаються на балансі один одного. Право централізованого керування спричиняє обов'язок складання зведеного балансу і, відповідно, консолідованої звітності.

Нині державними концернами в Україні є:

• Український державний концерн місцевої промисловості "Укрмісцевпром";
• Український державний концерн садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України;
• Український концерн музичної промисловості "Укрмузпром";
• Український концерн торфової промисловості "Укрторф".

Ці державні концерни були створені в адміністративному порядку Радою Міністрів УРСР у 1990 році і діють на сьогоднішній день. Пізніше у 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 701[13] був заснований Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" який є єдиним виробничо-господарським комплексом, що входив до системи Державного комітету по харчовій промисловості та був підвідомчий йому. У 2000 році за пропозицією Міністерства аграрної політики був утворений Український державний концерн садівництва, виноградарства та виноробної промисловості (концерн "Укрсадвинпром") як виробничо-господарський комплекс, що об'єднує підприємства, установи, організації, які провадять діяльність, пов'язану із розсадництвом, садівництвом та виноградарством, виготовленням виноробної продукції, консервуванням плодів, ягід і винограду, науковим та сервісним обслуговуванням цієї сфери діяльності, а також ті, що мають спільні економічні та соціальні інтереси[14].

Окрім "Укрсадвинпрому", в аграрному секторі економіки у 2000 році був створений Державний науково-виробничий концерн "Селекція" у складі провідних наукових установ та підприємств з племінної справи, що перебувають у загальнодержавній власності. У процесі його утворення активну участь приймала Українська академія аграрних наук.

Тенденція заснування державою таких централізованих господарських структур як концерни зберігає свою актуальність й на сьогодні.

На прикінці 2006 початку 2007 року Кабінетом Міністрів України були утворені державні концерни у таких життєзабезпечувальних галузях економіки як авіація, атомна енергетика, морський транспорт.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада № 594-р був утворений державний концерн "Укрморпорт"[15]. Але на даний час розпорядження втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України[16].

Постановою Кабінету Міністрів від 14 березня 2007 року № 428 був утворений державний авіабудівний концерн "Авіація України"[17]. Концерн утворений з метою об'єднання розробників і виробників авіаційної техніки у єдиний комплекс з централізованим управлінням на основі забезпечення реалізації єдиної науково-технічної, виробничої та економічної політики, ефективного функціонування інтегрованого авіабудівного комплексу України для потреб безпеки держави, досягнення світового рівня конкурентоспроможності продукції і отримання прибутку за рахунок усіх видів виробничої, комерційної, торговельної, фінансової, посередницької та іншої господарської діяльності.

14 березня 2007 року Постановою Кабінету Міністрів був заснований ще один державний концерн "Укратомпром"[18]. Він був утворений з метою забезпечення захисту інтересів держави у процесі реформування і вдосконалення управління атомно-промисловим комплексом шляхом об'єднання його учасників з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності; для поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів учасників; для виконання спільних економічних та соціальних завдань; забезпечення розвитку атомно-промислового комплексу, концентрації інтелектуального, технологічного, економічного потенціалу, кадрових ресурсів, підвищення ефективності їх використання; досягнення світового рівня розвитку галузі. Але на даний час постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України[19].

Основною ознакою концерну є фінансова залежність учасників від одного або групи підприємств об'єднання, що підтверджує п. 5 ст. 120 ГК України. Таке положення знайшло своє відображення у статуті, де вказано, що майно концерну складається з відрахувань учасників і доходу від господарської діяльності, а також передбачається створення фондів за рахунок виключно грошових відрахувань учасників концерну.

Підпорядкованість вищому органу управління полягає в тому, що фінансовий план концерну щороку затверджує Кабінет Міністрів України, а також правління, до якого входять генеральний директор - голова правління концерну та шість членів правління, призначаються на посаду та звільняються з посади також Кабінетом Міністрів України.

Концерн також має право здійснювати контроль за виконанням учасниками статуту, внутрішніх документів концерну, річних фінансових та інвестиційних планів, затверджених концерном, рішень органів управління концерну.

Учасники мають право самостійно від свого імені укладати договори з іншими учасниками, концерном, а також з іншими підприємствами, установами та організаціями з урахуванням обмежень, передбачених рішеннями органів управління вносити на розгляд органів управління концерну пропозиції щодо напрямів його діяльності та одержувати необхідну інформацію; одержувати від концерну фінансову та іншу допомогу, а також розширювати та удосконалювати свою діяльність. Підприємства, які входять до складу такого об'єднання, зобов'язані дотримуватися статуту; виконувати рішення органів управління концерну, активно сприяти виконанню завдань, що стоять перед концерном; розвивати співробітництво в рамках концерну. Учасники зберігають свій статус юридичної особи з усіма правами, за винятком права: виходу із складу концерну без згоди органів управління концерну та відповідного рішення Кабінету Міністрів України; об'єднання на добровільних засадах своєї діяльності з іншими суб'єктами господарювання без згоди органів управління концерну; прийняття рішення про реорганізацію або припинення своєї діяльності без згоди органу управління об'єднання.

Заснування такої форми статутного господарського об'єднання як консорціум на базі державної власності не набуло такого розповсюдження як корпорації та концерни, оскільки консорціуми є тимчасовими статутними об'єднаннями, створеними для досягнення певної мети і після реалізації якої вони припиняють свою діяльність.

Для консорціуму, так само як і для концерну, характерна централізація управління (у частині, що стосується цілей його створення), а також фінансова залежність від одного або групи учасників консорціуму - власників банківського капіталу (у частині, що стосується цілей його створення). Підприємства-учасники консорціуму цілком зберігають свою самостійність, але в тій частині діяльності, що стосується цілей консорціуму, підкоряються спільному керівництву. Консорціум здійснює користування й розпорядження майном, яким його наділяють засновники, централізованими коштами, які виділені на здійснення відповідної цільової програми, а також коштами, що надходять з інших джерел.

Відмінна риса консорціуму - вузькоцільова спрямованість і визначений термін існування. Після виконання поставленої задачі консорціум припиняє свою діяльність або перетворюється в суб'єкт господарювання іншого виду.

Структура консорціуму у свій час широко практикувалась за кордоном. Консорціум був банківським об'єднанням по розміщенню акцій й інших цінних паперів, що було одним з методів зрощування банківського капіталу з промисловим. Консорціуми створювалися також для заснування акціонерних товариств в галузі будівництва крупних промислових підприємств. На чолі його, як правило, знаходилась велика банківська монополія. Починаючи з 1980-х років, у закордонній практиці склалось поняття консорціуму як об'єднання координаційного типу, що створювалось з метою скоординованої підприємницької діяльності. У процесі спільного виконання замовлень кожний учасник постачав ту продукцію або надавав такі послуги, в яких він досяг найвищого технічного рівня при найнижчих виробничих витратах.