У випадку смерті власника нагородної зброї передбачається вилучення зброї державою і передача її на розгляд ще не відомої законодавству "міжвідомчої спеціалізованої експертної комісії", яка приймає рішення про передачу зброї в музейні установи державної і комунальної форм власності 29 проекту), що порушує

як Конституцію, так і Закон "Про державні нагороди України" (ст. 18). Думаємо, у даному випадку ігнорується спадкове право, відповідно до якого в першу чергу право на зброю мають спадкоємціпомерлого, за умови забезпечення належного його збереження. Птичому зовсім не обов'язково при цьому мати дозвіл на використання тон зброї, оскільки вона може зберігатися просто як реліквія. Адже не потрібно при передачі спадкоємцям, наприклад, транспортного засобу померлого, обов'язкове оформлення прав на управління ним.

З цією тезою важко однозначно погодитися, оскільки зброя не може зберігатися як реліквія в осіб, які не мають права нею володіти, навіть у тих і випадках, якщо вони забезпечать умови її зберігання. Це положення обумовлене вимогами законодавства, зокрема Переліком видів майна, що є додатком № 1 до Постанови Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992 p. № 2471-ХІІ, яким встановлено перелік майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських з'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, а саме: "Зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси". Формальна відмінність терміна "володіти" від більш вагомого поняття "право власності" зумовлена тим, зло навіть зберігання зброї без відповідного дозволу - це підстава для настання кримінальної відповідальності за ст. 263 КК України.

Тому автор загалом не погоджується з тезою, що нагородна зброя має вилузатися у спадкоємців, але так само не поділяє концепцію, що вона може залишатися у осіб, які не мають права нею володіти на праві власності. Отже, і в цьому випадку пропонується передавати зброю лише тим спадкоємцям, які : тримали право на зберігання зброї. В інших випадках нагородна зброя має:

1) викупатися у спадкоємців музеями;2) здаватися на реалізацію до комісійних магазинів.

Саме у такій послідовності автор вважає можливим вирішувати це питання. Позбавляти спадкоємців правонаступництва на зброю немає підстав, оскільки у такому випадку фактично буде порушуватися право власності і наставатиме конфіскація майна, що суперечить Конституції України.