1.2. Поняття, ознаки та класифікація земельно-процесуальних правовідносин
Сторінки матеріалу:
1) земельно-процесуальні правовідносини - це врегульовані земельно-процесуальними нормами суспільні відносини, що складаються між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними і юридичними особами та іншими суб'єктами земельно-процесуальної діяльності, пов'язаної з реалізацією належних їм функцій, повноважень, прав і юридичних обов'язків у сфері застосування земельно-правових матеріальних норм;
2) земельно-процесуальні правовідносини характеризуються тим, що: можуть існувати тільки як врегульовані нормами права суспільні відносини; забезпечують реалізацію земельних матеріальних правовідносин; виникають, змінюються та припиняються у сфері державного управління земельним фондом; побудовані на засадах субординації; мають публічний характер; взаємопов'язані із земельно-процесуальною діяльністю; їх правовий склад характеризується наявністю кількох суб'єктів; мають "подвійну" юридичну природу;
3) правове регулювання земельно-процесуальних правовідносин відбувається за такими процесуальними стадіями: встановлення та аналіз фактичних обставин індивідуально-конкретної земельно-правової справи, що потребує вирішення; визначення юридичної основи індивідуально-конкретної земельно-правової справи; прийняття рішення та документальне оформлення в індивідуально-конкретній земельно-правовій справі; оскарження або опротестування рішення в індивідуально-конкретній земельно-правовій справі, що має факультативний характер; виконання прийнятого рішення;
4) земельно-процесуальні правовідносини варто поділяти за такими критеріями: функціональна спрямованість земельно-процесуальних норм (регулятивні, охоронні); рівень індивідуалізації суб'єктів земельно-процесуальних правовідносин (відносні, абсолютні); правовий характер діяльності суб'єктів земельно-процесуальних правовідносин (публічно-правові, приватноправові); число суб'єктів земельно-процесуальних правовідносин (прості, складні); розподіл функцій, повноважень, прав і обов'язків між суб'єктами земельно-процесуальних правовідносин (одно-, двосторонні); характер дій зобов'язаного суб'єкта земельно-процесуальних правовідносин (активні, пасивні); волевиявлення суб'єктів земельно-процесуальних правовідносин (договірні, управлінські);
5) земельно-процесуальна діяльність - це діяльність спеціально уповноважених на те державних органів управління земельним фондом та інших суб'єктів земельного права, врегульована процесуальними нормами земельного права;
6) земельно-процесуальне провадження - особливий вид земельно-процесуальної діяльності з вирішення певних, якісно однорідних, земельно-правових справ на підставі земельно-процесуальних норм.