Практичне спрямування взаємодії засвідчує також і В.П. Корж. Так, вона зазначає, що "координація … не обмежується розкриттям конкретного злочину, тоді як взаємодія обов'язково пов'язана з розслідуванням певного злочину. Взаємодія слідчого…здійснюється на підставі вимог КПК, Закону України "Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю". При координації суб'єкти взаємодії планують та проводять спільні дії … під координуючим керівництвом прокуратури … шляхом проведення координаційних нарад, на яких … планується спільна діяльність правоохоронних органів" [90, с.310-311]. Тобто цією вченою справедливо здійснюється відмежування координації та взаємодії у кримінальному процесі в залежності від суб'єктів їх організації та форм їх організації: при взаємодії переважно процесуальних, а при координації - організаційних.

Наведені вище положення свідчать, що знак рівності між взаємодією та координацією ставити не можна. Але ці два поняття є близькими. Взаємодія є продовженням координації, розширює її рамки. Однак, якщо без координації система не може існувати (оскільки це її об'єктивна властивість), то без взаємодії вона може бути (оскільки вона є суб'єктивною властивістю).

Отже, взаємодія суб'єктів боротьби з корупцією є невід'ємними якістю, ланкою і компонентом організації антикорупційної діяльності. Вона покликана забезпечити ефективність боротьби корупції у нашій державі як нагальної соціальної потреби сьогодення. Взаємодія суб'єктів боротьби з корупцією характеризується: а) особливим суб'єктом взаємодії (органами, що ведуть боротьбу з корупцією та іншими, які беруть участь у антикорупційних заходах); б) особливим об'єктом здійснення впливу взаємодіючих суб'єктів (корупційні правопорушення); в) особливостями мети, форм та методів взаємодії [169].

На нашу думку, належним чином організована взаємодія, чіткий розподіл обов'язків між посадовими особами, кінцевою метою яких є досягнення загального визначеного результату, дозволяють виконати поставлене завдання швидше, з меншою витратою зусиль, більш цілеспрямовано застосовувати різноманітні можливості різних підрозділів, не допускаючи дублювання та вузьковідомчого підходу до розв'язання задач боротьби з корупцією.