24 липня 1980 року, відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР "Об утверждении Положения об общественных пунктах охраны порядка в Украинской ССР", були створені громадські пункти охорони порядку з метою об'єднання зусиль штабів добровільних народних дружин, товариських судів, громадських селищних, сільських, вуличних, квартальних, дільничних, домових комітетів, громадських інспекцій у справах неповнолітніх, інших органів громадської самодіяльності і трудових колективів у роботі з охорони громадського порядку і профілактики правопорушень, покращення їх взаємодії з державними організаціям.

Державні органи всіляко сприяли і допомагали радам громадських пунктів в їх діяльності з охорони громадського порядку і профілактики правопорушень. В громадських пунктах охорони порядку створювались необхідні умови дільничним інспекторам міліції для виконання ними своїх обов'язків зі зміцнення правопорядку [213, с. 373].

З метою покращення цивільного контролю за діяльністю міліції 16 грудня 1982 р. Рада Міністрів УРСР видала Постанову №615 "О внесении изменений и дополнений в Положение Об управлениях (отделах) внутренних дел исполнительных комитетов местных Советов народных депутатов", в якій акцентувала увагу на тому, що Управління внутрішніх справ виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів створюється обласними Радами і підпорядковується в своїй діяльності як обласній Раді і її виконавчому комітету, так і Міністерству внутрішніх справ УРСР [213, с. 211].

З метою правового виховання населення України в Міністерстві внутрішніх справ УРСР в 1986 році було створено Прес-бюро, що було структурним підрозділом центрального апарату Міністерства внутрішніх справ СРСР (на правах самостійного відділу) під керівництвом Політичного управління Міністерства внутрішніх справ СРСР, яке взаємодіяло з редакціями центральних газет і журналів, Держтелерадіо СРСР, Держкомвидатами СРСР, Держкіно СРСР, Міністерством культури СРСР, правліннями творчих союзів СРСР в інтересах забезпечення громадського порядку, профілактики правопорушень, пропаганди діяльності органів внутрішніх справ і зміцнення їх авторитету.

Відповідно до Наказу МВС СРСР №106 від 23 травня 1986 р. "Об утверждении Положения о Пресс-бюро Министерства внутренних дел СССР", основними завданнями Прес-бюро були, по-перше, організація і надання допомоги головним управлінням, управлінням, науково-дослідницьким і навчальним закладам МВС СРСР, а також МВС, ГУВС, УВС, УВСТ з підготовки і видання матеріалів до друку, Центрального телебачення і Всесоюзного радіо; по-друге, сприяння редакціям центральних газет, журналів, Центрального телебачення, Всесоюзного радіо, союзних та республіканських творчим організаціям, видавництвам, кіностудіям, театрам у створенні публіцистичних та художніх творів, що пропагували діяльність органів внутрішніх справ і, по-третє, залучення працівників творчих організацій до видання публіцистичних та художніх творів про діяльність органів внутрішніх справ [213, с. 234].

До обов'язків покладених на Прес-бюро Міністерством внутрішніх справ відносилися розробка і планування спільно з головними управліннями, управліннями МВС СРСР основних заходів з пропаганди діяльності органів внутрішніх справ через засоби масової інформації; організація проведення консультацій, рецензування творів про діяльність органів внутрішніх справ, що надійшли до МВС СРСР із органів центрального друку, Держтелерадіо СРСР, союзних і республіканських творчих організацій, видавництв, Держкіно СРСР, Міністерства культури СРСР, кіностудій, театрів, із МВС, ГУВС, УВС, УВСТ, в тому числі сценаріїв художніх фільмів російською мовою, які були прийняті до постановки республіканськими кіностудіями, і підготовка по ним висновків; розгляд статей, нарисів, інших матеріалів про діяльність органів внутрішніх справ, що були підготовлені працівниками МВС СРСР, органів і підрозділів МВС, ГУВС, УВС, УВСТ або за їх участі для опублікування в центральному друкові, сповіщення їх по Центральному телебаченню і Всесоюзному радіо; організація суспільного перегляду та прийому готових кінофільмів, спектаклів, циклів теле- і радіопередач, а також організація зустрічей літераторів, журналістів, творчих працівників кіностудій, театрів з питань діяльності органів внутрішніх справ з керівниками головних управлінь, управлінь МВС СРСР, підготовка семінарів і прес-конференцій для них з проблем боротьби зі злочинністю і попередження правопорушень [213, с. 234].

Проаналізувавши діяльність міліції впродовж всього періоду її існування від її появи до часів незалежності України, стає зрозумілим, що покращити роботу міліції можна тільки завдяки посиленій роботі з кадрами, їх поглибленій юридичній підготовці, підвищенню професійної майстерності. Вивчаючи історію, потрібно пам'ятати її уроки, щоб не повторювати помилок і продуктивніше планувати і здійснювати професійну діяльність.

Здійснивши аналіз нормативно-правових актів з часів заснування міліції до часів незалежності, ми прийшли до висновку, що суб'єктами громадського контролю за діяльністю міліції були партійні та комсомольські органи (наприклад, Центральний комітет Комуністичної партії України, партійні організації, місцеві партійні органи, комсомольські організації, комсомольські пости і патрулі із забезпечення порядку під час проведення культурно-масових заходів, комсомольські штаби по боротьбі з порушеннями громадського порядку тощо); громадськість (громадські організації та громадяни, серед яких можна виділити таких суб'єктів контролю, як двірники та робітники тощо); професійні союзи; товариські суди та ЗМІ.

Якщо провести аналогію суб'єктів громадського контролю за діяльністю міліції стає зрозуміло, що до часів незалежності в Україні існував монопартійний контроль за діяльністю міліції, який змінився за часів незалежності на поліпартійний контроль. Сьогодні стала відсутньою така категорія суб'єктів громадського контролю, як товариські суди та комсомольські організації, а в інших суб'єктів змінилися функції, форми, методи і повноваження щодо здійснення громадського контролю за діяльністю міліції.