Що ж стосується тих демократичних держав, у конституціях яких прямо не вказане право брати участь в управлінні державними справами (Австрія, Бельгія, Королівство Данія, Італія, Федеративна Республіка Німеччина, Фінляндія, Швейцарська Конфедерація тощо), зміст такої участі простежується як у розділах про засади їх конституційного ладу, так і у положеннях щодо політичних прав громадян: виборчих, референдумних, права на об`єднання, на мирні збори, на звернення.

У закріпленні політичних прав і свобод Конституція України приєднується до європейського і світового бачення їх каталогу, змісту і можливих обмежень. В Україні визнається необхідність подальшої гармонізації законодавства з міжнародно-правовими стандартами у сфері прав людини, у тому числі політичних. Таке вдосконалення має виходити з власного історико-політичного досвіду України, з політико-правового становища державних справ у теперішній період, а також узгоджуватися з міжнародно-правовими стандартами незалежно від їх юридичної обов`язковості. Якщо ж внутрішньодержавні суди частіше застосовуватимуть норми міжнародного права, це буде однією з гарантій дотримання міжнародних стандартів і захисту прав людини в Україні, а також позбавить її громадян необхідності у певних випадках звертатися до міжнародних правозахисних органів.