-         представництво Єврокомісії та країн-членів ЄС в Києві (ЮВС-аташе, контактні особи, консульський персонал) мають проводити регулярні зустрічі для обговорення питань, що містяться в даному Плані дій. Оскільки представники української місії при ЄС в Брюсселі відіграють важливу роль в імплементації Плану дій, доцільним є проведення періодичних спільних засідань. Окрім обміну відповідною інформацією, ЮВС-аташе повинні мати можливість оцінювати виконання Плану дій та виступати з пропозиціями про покращення цього процесу. Необхідно також передбачити можливість розширення використання інституту контактних осіб України в країнах-членах ЄС;

-         залучення парламенту, ЗМІ та громадськості з метою підвищити рівень обізнаності серед політичних лідерів та громадян;

-         забезпечити дотримання стандартів, встановлених міжнародними конференціями, з наголосом на імплементацію;

-         належна участь України в програмах ЄС та країн-членів;

-         використання програми TACIS на підтримку зусиль України.

У роботі вважається за необхідне ще раз наголосити, що План дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні [53] відбиває двоєдину природу функцій управління [96, с. 17]. Аналізуючи основні положення цього нормативно-правового акту, слід підкреслити, що планування передбачає розробку рішення про те, якими мають бути учасники управлінського процесу у сфері юстиції та внутрішніх справ, стан справ у зазначеній сфері, бажані результати та шляхи їх досягнення. У роботі розділяється точка зору О.М. Бандурки [96, с. 19], що план має охоплювати весь процес кількісно-якісних змін суб'єктів та об'єкта управління, відносини між суб'єктом та самим середовищем як умову життєдіяльності системи. Дослідження зазначеного документу дозволяє переконатися у тому, що планування - це одна із функцій управління [122, с. 53, 54], за допомогою якої керівництво ЄС та України спрямовує зусилля членів відповідних колективів - різноманітних органів управління у сфері юстиції та внутрішніх справ - на досягнення їх загальних цілей. Планування знайшло своє відображення в розробці програми, за якою будуть вирішуватися тактичні та стратегічні завдання в галузі юстиції та внутрішніх справ. Крім того, План дій містить і організаційні функції, які дозволяють виконати заходи, передбачені плануванням і досягти бажаного стану об'єкта управління - сфери юстиції та внутрішніх справ.

Враховуючи зміни, що відбуваються у житті ЄС та України, у роботі вважається за доцільне зазначити необхідність подальших досліджень щодо впровадження нових інструментів та організаційно-правових заходів для якісної реалізації Плану дій. На нашу думку, нові пропозиції мають бути оперативно враховані, наприклад, у Плані-графіку, який постає одним із засобів імплементації, моніторингу, оцінки та визначення щорічних пріоритетів і механізмів їх реалізації. План-графік має бути "живим" і гнучким інструментом виконання Плану дій, який передбачатиме можливість внесення до нього змін, доповнень та уточнень за взаємною згодою.

У роботі вважається за доцільне проаналізувати План-графік імплементації положень Плану дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні [123], який було спільно розроблено сторонами та затверджено 18 червня 2002 р. під час спільного засідання Підкомітету № 4 Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Слід зазначити, що з метою оцінки виконання заходів Плану-графіку Департамент міжнародного права Міністерства юстиції України, який виконує функції Секретаріату Української частини Підкомітету № 4, здійснює постійний моніторинг. Структура Плану-графіку включає: назву заходу, передбаченого Планом дій; заходи, які необхідно вжити; стан виконання; термін виконання; українські центральні органи виконавчої влади, відповідальні за виконання заходів; міжнародні угоди, в рамках яких мають здійснюватися заходи. Виходячи із Плану-графіку, терміни виконання Плану дій визначені наступним чином: 2002-2006 рр. Серед органів влади, що відповідальні за виконання різноманітних заходів, зазначені: Міністерство економіки та європейської інтеграції України, Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України, Державний комітет України у справах національностей та міграції, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, Державна судова адміністрація. Участь за згодою - Генеральна прокуратура України, Верховний Суд України. Вважаємо за доцільне підкреслити, що перелічені вище органи державної влади у підрозділ 1.3 дисертації були визначені органами управління у сфері європейської інтеграції.

Усвідомлюючи важливість усіх пунктів Плану-графіку, у роботі передусім пропонується звернути увагу на правове забезпечення виконання Плану дій [53]. Для врегулювання відносин у сфері міграції та притулку були вжиті наступні правові заходи:

-         у 2002 р. було ратифіковано Женевську конвенцію про статус біженців 1951 р. - Закон України "Про приєднання України до Конвенції ООН про статус біженців 1951 р. та Протоколу про статус біженців";

-         у першому читанні 14 травня 2002 р. прийнято проект Закону України "Про порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства";

-         відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з нелегальною міграцією" від 18 січня 2001 р. № 2247-ІІІ [124] внесені зміни до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу України "Про адміністративні правопорушення", Закону України "Про правовий статус іноземця";

-         на виконання Закону України "Про біженців" [125] Наказом Державного комітету України у справах національностей та міграції від 29 квітня 2001 р. № 20 затверджено Тимчасову інструкцію про оформлення документів, необхідних для вирішення питань про надання, втрату, позбавлення статусу біженця (затверджено Міністерством юстиції України 11 травня 2002 р. № 422/6710);

-         підготовлено проект Указу Президента України "Про затвердження Програми заходів з питань міграції на 2002-2005 роки";

-         розроблено проекти постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про посвідчення біженця", "Про затвердження Положення про проїзний документ біженця для виїзду за кордон", "Про внесення змін до Правил оформлення візових документів для в'їзду в Україну";

-         відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 липня 2001 р. № 440 запроваджено в дію реєстраційні картки іноземця, якими повинні документуватися іноземці під час перетинання держаного кордону;

-         Указом Президента України від 18 січня 2001 р.  № 22 "Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією" затверджено Програму боротьби з незаконною міграцією на 2002-2004 рр. [128];

-         Підготовлено український проект Угоди про реадмісію і передано ЄС-івській стороні 22 березня 2002 р.

В галузі прикордонного співробітництва та візової політики певним чином розширилася нормативно-правова база з цього питання:

- прийнято Закон України "Про Державну прикордонну службу" [127];

- прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з утворення Державної прикордонної служби України".

Для удосконалення управління у сфері боротьби з організованою злочинністю існують наступні зрушення у її правовому забезпеченні:

-         створена робоча група МВС України та міжвідомча робоча група щодо ратифікації Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Додаткових протоколів, що доповнюють конвенцію ООН [114];

-         розроблено проект нової редакції Закону України "Про боротьбу з корупцією", положення якого відповідають Європейській кримінальній конвенції проти корупції;

-         Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України підготували проект Спільної Постанови "Про затвердження порядку здійснення фінансового контролю за сумнівними операціями та незвичними операціями";

-         прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 25 вересня 1999 р. "Про програму запобігання торгівлі жінками та дітьми" [128];

-         Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України прийняли Постанову від 15 травня 2002 р. "Про затвердження Програми легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2002 р." [129];

-         прийнятий Указ Президента України від 10 грудня 2001 р. "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" [130];

-         прийнятий Закон України "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" [131].

Визнаючи сферу боротьби з тероризмом однією із важливих складових загальної сфери юстиції та внутрішніх справ, у Плані-графіку також приділяється увага створенню відповідного правового забезпечення з цієї проблеми, зокрема:

-         виданий Указ Президента України від 14 квітня 1999 р. № 379 "Про затвердження Положення про Антитерористичний центр" [132];

-         Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про ратифікацію Міжнародної конвенції про протидію фінансуванню тероризму" [133];

-         укладені двосторонні угоди між українськими правоохоронними органами та відповідними органами держав-членів ЄС.

З метою прийняття відповідного законодавства у сфері судочинства було вжито наступні правові заходи:

- розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо імплементації положень Римського Статуту Міжнародного кримінального Суду в національне законодавство України);

- виданий Спільний Наказ Мін'юсту, Генпрокуратури, СБУ, МВС, Верховного Суду, Департаменту податкової адміністрації України, Держкомітету України з питань виконання покарань від 29 червня 1999 р. № 34/5/22/103/512/326/73 "Інструкція про порядок виконання Європейської конвенції з питань кримінального судочинства", відповідно до якого Департамент міжнародного співробітництва та правової допомоги Міністерства юстиції України визначено відповідальним за міжнародне співробітництво в сфері судочинства;

- Указом Президента України від 28 серпня 2002 р. № 789 створено Державну судову адміністрацію України [134];

- Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2002 р. № 760 затверджено План заходів організаційного забезпечення виконання в 2002 році Закону України "Про судоустрій України" [135];

- Указом Президента України від 9 вересня 2000 р. було утворено Українську академію суддів при Міністерстві юстиції України [136];