Основним результатом конференції стало схвалення важливого документу - "Лондонської заяви". Усвідомлюючи важливість усіх положень цієї Заяви, зосередимо увагу на найбільш актуальних для України. У контексті підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю наголошено на двох складових заходів: політичне зобов'язання країн Євросоюзу та країн-кандидатів підтримувати відповідні заходи урядів країн регіону; політичне зобов'язання країн регіону надавати пріоритетне значення боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, яка має приносити конкретні відчутні результати. У Лондонській заяві чітко проведена теза: інтеграційні перспективи країни прямо залежать від ефективного вирішення нею проблем боротьби з організованою злочинністю. Цілком закономірним постає висновок про те, що, крім політичних декларацій, необхідна й кропітка практична робота, яка має бути спрямована на об'єднання зусиль судових та правових систем країн-учасників конференції. У зв'язку з цим у роботі вважається за необхідне у подальшому розглянути організаційно-правові заходи МВС України з метою підвищення ефективності боротьби з цим небезпечним явищем та просування України на шляху інтеграції до ЄС.

Як відомо, політичний діалог Україна - ЄС здійснюється також у формі щорічних консультацій на вищому рівні (самміти). При цьому слід зауважити, що ЄС проводить звичайно щорічні самміти тільки з п'ятьма країнами - США, Росією, Канадою, Японією та Китаєм. Враховуючи те, що Копенгагенський  самміт Україна - ЄС (4 липня 2002 року) став важливою подією двосторонніх стосунків, у роботі вважається за доцільне проаналізувати його результати, у тому числі і стан співробітництва у сфері юстиції та внутрішніх справ. Вагомим здобутком самміту, кроком вперед у розвитку двосторонніх стосунків і у процесі реалізації євроінтеграційного курсу України можна вважати Спільну заяву за його результатами, яка охоплює весь спектр співробітництва та визначає подальші шляхи його розвитку. Важливим є положення щодо опрацювання графіку адаптації законодавства України. Особливо слід звернути увагу на те, що у п. 9 Спільної заяви говориться, що Президент України підкреслив бажання України "вивести наші двосторонні стосунки на якісно новий рівень"; одночасно у п. 28 йдеться про те, що стратегічне партнерство сторін повинно прагнути набути "нового та посиленого виміру". Така зв'язка може розглядатися, як згода сторін опрацьовувати шляхи виведення стосунків на якісно новий рівень, до чого закликав Президент України.

Самміт засвідчив, що існує підвищена зацікавленість сторін у посиленні співпраці у галузі юстиції та внутрішніх справ. Обидві сторони приділяють значну увагу вдосконаленню управління кордоном, розуміючи необхідність зміцнення східної та північно-східної ділянок кордону України для покращення ефективності боротьби з нелегальною міграцією, контрабандою, міжнародною злочинністю. Досягнуто вищого рівня розуміння взаємозв'язку укладання Угоди між ЄС та Україною про реадімісію з підписанням подібних угод між Україною та країнами, які межують з нею. Підтверджено прагнення сторін до продовження діалогу з візових питань між Україною та ЄС, з урахуванням пропозицій України у цій сфері. ЄС зобов'язався зробити умови перетину кордону між Україною та ЄС максимально легкими та ефективними. Відзначено занепокоєння ЄС у зв'язку з недостатнім, на його погляд, рівнем протидії відмиванню грошей в Україні. За результатами Копенгагенського самміту українською делегацією, зокрема МВС України, було розроблено Пропозиції щодо подальшого удосконалення співробітництва між ЄС та Україною, у тому числі і у сфері юстиції та внутрішніх справ. Висвітлення цього питання буде зроблено у наступному розділі дисертації.

Виходячи з того, що УПС постає основою стосунків між Україною та ЄС і виконання її є важливим фактором зближення між двома сторонами, а також постає важливим чинником на шляху вироблення якісно нової позиції стосовно шляхів подальшого розвитку стосунків між Україною та ЄС як у цілому, так і у окремих сферах, у роботі акцентується увага на аналізі основних положень Спільної доповіді виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС [33]. Варто зауважити, що саме Президент України на Копенгагенському самміті закликав підготувати Спільну доповідь на наступне засідання (березень 2003 р.) Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, оскільки українська сторона хотіла б мати чітке бачення того, що в УПС вже виконано і що залишаться невиконаним. Настав час, на думку Президента України, позбутися асиметрії у стосунках між Україною та ЄС. Європейська інтеграція є для України не так зовнішньополітичним, як внутрішнім пріоритетом. У той же час УПС не дає відповіді на принципові питання перспективи.

Враховуючи важливість усіх положень Спільної доповіді, ми вважаємо за доцільне акцентувати увагу на тих, що мають відношення до співробітництва у сфері юстиції та внутрішніх справ. У той же час, визнаючи актуальність підсумків просування до цілей УПС у політичній сфері, у роботі зазначається що спільна оцінка на сьогоднішній день така: "забезпечення у відповідних рамках політичного діалогу, який сприятиме розвитку тісних політичних відносин, більшою мірою досягнуто; створені структури успішно функціонують, а завдання послідовно стали більш реальними та дієвими" [33]. У Спільній доповіді наголошено, що співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ потрібно інтенсифікувати в рамках Плану дій та відповідного Плану-графіку. У IV розділі Спільної доповіді [33] розглянуто виконання УПС у сфері юстиції та внутрішніх справ як приоритетної сфери УПС. Щодо оцінки та подальшого співробітництва, то підкреслюється, що це сфера співробітництва зростаючої важливості. Підкреслювалося, що відповідні положення УПС щодо сфери юстиції та внутрішніх справ виконувалися належним чином, хоча УПС не містить достатніх правових рамок для ефективного співробітництва у цій сфері. Регулярний діалог щодо майбутнього співробітництва, через відповідні органи УПС та інші відповідні контакти з причетними інституціями ЄС, слід зосередити на наступних пріоритетах у подальшій роботі: реадімісія та міграція; управління кордоном; відмивання грошей; торгівля людьми; наркотики; корупція та сексуальна експлуатація дітей; візові питання.

 На нашу думку, для успішного просування України в напрямку інтеграції до ЄС, зокрема у сфері юстиції та внутрішніх справ, важливого значення набувають положення Спільної доповіді щодо діяльності інституцій УПС та оцінки і подальшого співробітництва [33]. Розроблення Плану-графіку у сфері юстиції та внутрішніх справ є прикладом потенційно ефективного співробітництва та забезпечення поступової реалізації рішень. Трансформація співробітництва у більш прозоре, прагматичне, ефективне та результативне, а також посилення щоденних робочих контактів між ЄС та органами влади України є бажаними. Потрібно краще використовувати існуючі органи, результатом чого може бути створення нових форм та методів співробітництва ЄС з країнами-кандидатами.

Підсумовуючи, можна зазначити, що конструктивне практичне використання загальних засад спільної політики України та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ постає вельмиактуальним завданням правоохоронних органів України, у тому числі і органів внутрішніх справ України. Тому дослідження щодо реалізації Міністерством внутрішніх справ України такої політики (її окремих напрямків) виявляється цілком закономірними та логічними. У той же час, ми вважаємо, що цим дослідженням має передувати аналіз правової системи ЄС, джерел права ЄС,  проблем уніфікації та гармонізації законодавства ЄС задля здійснення зваженого наближення законодавства України до законодавства ЄС. Важливість цього кроку визначається, передусім, необхідністю дотримання принципу верховенства права для реалізації УПС у всіх сферах, у тому числі і у сфері юстиції та внутрішні справ.