Під складом адміністративного правопорушення в теорії права  розуміється сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок).[31][76] Або ж, як визначив у першому українському посібнику з адміністративного права професор Л.В.Коваль, склад адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що утворюють діяння.[25][77]

         Найбільш вдалим визначенням складу адміністративного правопорушення вважаємо визначення, дане одним із провідних науковців з адміністративного права Російської Федерації Бахрахом Д.Н, який під складом адміністративного правопорушення розуміє встановлену правом сукупність ознак, за наявності яких антисоціальне діяння вважається адміністративним правопорушенням.[4][78] До складу корупційного правопорушення належать: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт корупційного правопорушення та суб'єктивна сторона корупційного правопорушення.

         Першим елементом складу корупційного правопорушення, як і будь-якого іншого адміністративного правопорушення, є об'єкт корупційного правопорушення.

         Так, відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна вина (умисна або необережна), дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.[124][79] Разом з тим, згідно за прийнятою теорією адміністративного права, об'єктом правопорушення є суспільні відносини, на які спрямоване протиправне посягання.[46][80]

          Аналізуючи положення Закону України "Про боротьбу з корупцією", доходимо висновку, що однією із незмінних ознак будь-якого корупційного діяння є те, що особа, яка вчиняє таке правопорушення, є уповноваженою на виконання функцій держави. Тобто така особа наділена владно-розпорядчими повноваженнями.

          Оскільки корупційні правопорушення як адміністративні проступки не включені до Кодексу України про адміністративні правопорушення, на перший погляд, здається складним виділити, що є об'єктом таких правопорушень. На нашу думку, об'єктом будь-якого корупційного правопорушення є встановлений порядок управління в державі, оскільки:

         По-перше: особи, які вчиняють корупційні правопорушення, наділені певними владними повноваженнями та діють від імені держави або певних утворень (органів місцевого самоврядування), та які представляють суспільні, а не особисті інтереси, тобто відносини, на які посягає правопорушення мають суспільний характер. Як правильно зауважив М.І.Мельник, корупційні відносини складаються з приводу виконання (реалізації) особою, офіційно наділеною владою чи посадовими повноваженнями, владних (посадових) повноважень.[36][81]

         По-друге: корупційні діяння, незалежно від їх прояву, полягають у незаконному використанні наданих владних повноважень за певну матеріальну чи нематеріальну винагороду для себе або для своїх близьких, тобто є наявність певної угоди про "продаж" владних повноважень. Так вважається слушною думка Н.О.Лопашенко про те, що корупційні злочини (автор розглядає корупційне правопорушення як злочин) це:

1)    завжди угода між посадовою особою і особою, яка зацікавлена у

відповідних діях посадової особи;

2)    угода, яка завжди носить взаємовигідний характер;

3)    угода, яка завжди суперечить чинному законодавству.[100][82]

Аналізуючи дану думку, доходимо висновку, що корупційні правопорушення є не що інше як торгівля владними повноваженнями, якими наділена особа, тобто шкода завжди завдається інтересам суб'єкта, який наділив особу владними повноваженнями - державу. Тобто об'єктом протиправного посягання є суспільні  відносини, які існують між державою та наділеною нею владними повноваженнями особою, яка здійснює на основі цих повноважень управління в державі. Ґрунтуючись на цьому, можна стверджувати, що загальним об'єктом корупційних правопорушень є суспільні відносини з приводу встановленого порядку управління в державі.

         Невід'ємним елементом від об'єкту правопорушення є об'єктивна сторона правопорушення. Об'єктивна сторона будь-якого правопорушення містить у собі ознаки діяльності або бездіяльності, що призвело до суспільно небезпечного результату, який настає внаслідок здійсненого діяння, причинного зв'язку між діянням і його результатом. Факультативними елементами можуть також бути ознаки місця, часу, засобу та способу проступку.

         Аналізуючи положення Закону України "Про боротьбу з корупцією", можна дійти висновку, що всі корупційні правопорушення, в розумінні цього Закону можливо поділити на дві групи: 1) саме корупційні діяння,  передбачені статтею 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією"; 2) інші правопорушення, пов'язані з корупцією (відповідно статті 5, 6, 10, 11 вищевказаного Закону).