Отже, незважаючи на декларування законодавством України необхідності забезпечення достатніх матеріальних умов для належного та незалежного виконання публічними службовцями обов'язків, фактичний стан матеріального забезпечення службовців свідчить про невідповідний рівень їх соціально-правового захисту. На практиці не створено навіть тих економічних, соціальних, побутових і правових гарантій, які передбачені чинним законодавством, не говорячи про те, що існуюча система матеріального і соціального забезпечення публічних службовців потребує реформування, в результаті якого були б створені відповідні умови для залучення на публічну службу високопрофесійних осіб.