Для виявлення фіктивних фірм підрозділами податкової міліції спільно з Державною податковою інспекцією встановлюються постійний контроль за товарно-грошовими потоками посередників, у яких в ланцюгу реалізації товарів (робіт, послуг) була виявлена фіктивна комерційна структура. Завищуючи валові витрати легальний платник зменшує оподаткований прибуток. Крім того, підприємство здобуває право на податковий кредит щодо податку на додану вартість, який сплачено фіктивному псевдовиконавцю чи псевдопостачальнику в складі перерахованої суми. Але фактично сплачена сума фіктивним підприємством податку на додану вартість до бюджету не надходить.

При встановленні фактів фінансово-господарських взаємовідносин СПД із фіктивними підприємствами, що претендують на відшкодування ПДВ, відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", підрозділи документальних перевірок разом із працівниками відділу правового забезпечення готують до господарського суду позовні заяви про визнання недійсними угод між реальними і фіктивним контрагентами. На підставі задоволених судом позовів підрозділом податкових розслідувань, відділом документальних перевірок оформляються акти перевірок, за якими донараховуються суми податків, у тому числі і ПДВ.

На підставі отриманих даних про факти порушень податкового законодавства підрозділами податкової міліції, у тому числі і працівниками відділу податкових розслідувань ДПА, підрозділами документальних перевірок податкових інспекцій проводяться заходи, пов'язані з проведенням зустрічних і позапланових перевірок підприємств з питань обґрунтованості відшкодування ПДВ із бюджету.

Працівники податкової служби при здійсненні перевірки клієнтів і постачальників платника податків, вивчають загальну базу даних чи здійснюють відповідний запит до податкового органу, в якому зареєстрований клієнт чи постачальник платника, залежно від фактів, які необхідно встановити, а саме: чи зареєстрований клієнт чи постачальник (назва, адреса, реєстрація як платника ПДВ) чи підтверджується факт здійснення операції (фактична чи фіктивна поставка). Перевірка основних постачальників здебільшого потрібна при здійсненні платником закупок товарно-матеріальних цінностей у великих обсягах, хоча і при введенні в дію основних фондів, що витрачалися на будівництво, також необхідно визначити, чи зареєстровані як платники податку організації-підрядчики, які здійснювали для платника їх будівництво, і відповідність розмірів оплати та податкового кредиту за таке будівництво фактичним обсягам виконаної роботи.

Основними постачальниками платника податку можна визначити осіб, які здійснюють поставки (або виконують роботи, надають послуги) платнику податку чи досить регулярно, чи у великих розмірах. Регулярними вважаються поставки, що здійснюються більше ніж 3 - 4 рази на місяць.

 Рекомендується проводити зустрічну перевірку постачальника, у якого платником за місяць придбано товарів (робіт, послуг), віднесених до складу валових витрат (а ПДВ - до складу податкового кредиту), на суму 3 тис. грн. і більше.

Якщо проводиться перевірка великого платника податку, який має значну кількість постачальників, зустрічні перевірки рекомендується проводити у тих постачальників, у яких платником за місяць придбано товарів (робіт, послуг), віднесених до складу валових витрат (а ПДВ - до складу податкового кредиту), на суму 10 тис. грн. і більше, якщо такий постачальник - юридична особа.

Мета зустрічної перевірки - підтвердити: чи зареєстрований постачальник як платник податку на додану вартість; чи подається ним до податкової інспекції (адміністрації) податкова звітність; чи включено податкову накладну, за якою проводиться зустрічна перевірка, до книги обліку продажів постачальника.

У процесі проведення зустрічних перевірок перевіряються податкові накладні постачальників, у першу чергу про таких постачальників через базу даних необхідно отримати дані про їх адресу, засновників, реєстраційний номер платника ПДВ; характер здійснення операцій - базу оподаткування, оплату товару (роботи, послуги): оплачено чи не оплачено і як здійснювалася оплата. Порядок використання бази даних встановлений Розпорядженням ДПА України № 133-р від 14.05.1998 р.

З метою посилення протидії фіктивним підприємствам при проведенні документальних перевірок правильності заявлених до відшкодування суми ПДВ, відображених у податкових деклараціях з податку на додану вартість, звертається особлива увага на те, чи всі податкові накладні за отриманими товарами (роботами, послугами), за якими суми податку на додану вартість віднесені до податкового кредиту, заповнені особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, чи включені нею податкові зобов'язання за цими податковими накладними у податкову декларацію по ПДВ і чи звітує зазначена особа перед податковими органами по податку на додану вартість.

У випадках невиконання цих умов, податкові накладні згідно з пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165 та зареєстрованим у Мін'юсті України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (із змінами і доповненнями), вважаються недійсними і суми податку на додану вартість за цими накладними не приймаються до податкового кредиту у підприємств, які безпосередньо мали стосунки з суб'єктом підприємницької діяльності, що виписували зазначені накладні.

З'ясовуються дані про реєстрацію постачальника як суб'єкта підприємницької діяльності і про його засновників; чи зареєстрований постачальник як платник податку на додану вартість; чи здійснено, і як саме,  розрахунки з постачальником за вказаними податковими накладними. Якщо постачальник не є виробником або імпортером відвантаженої ним продукції (посередник), з'ясовується повна назва підприємства, від якого постачальником така продукція отримана.

У випадках встановлення у цих підприємств засновників, що є підставними особами, або підприємства зареєстровані на загублені чи викрадені паспорти, або такі, які не подають податкову звітність, податкові органи, подають у встановленому порядку до Господарського суду позовні заяви про визнання недійсними угод (договорів) між такими платниками податку та фіктивними підприємствами.

Рішення Господарського суду про визнання недійсними угод (договорів) між вказаними суб'єктами підприємницької діяльності буде підставою для визнання неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум і до податкового кредиту сум податку на додану вартість у підприємств, які мали безпосередні стосунки з такими комерційними структурами.

У випадку виявлення порушення податкового законодавства відображаються в акті перевірки і разом з іншими зібраними матеріалами передається в підрозділи податкової міліції для ухвалення остаточного рішення про порушення кримінальної справи [155, с. 555 - 579] і проведення доказування при розслідуванні кримінальної справи згідно зі ст. 97 КПК України [156]. При необхідності вирішується питання про застосування адміністративного арешту активів платників податку у відповідності до Наказу ДПА України від 25.09.2001 р. № 386 "Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників [157] а також призупинення операцій платників на рахунках банків [158].

При винесенні рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, співробітники податкової міліції направляють матеріали підрозділам ДПІ, що проводили перевірки, для притягнення посадових осіб СПД до адміністративної відповідальності за виявленими правопорушеннями.

Крім описаних гласних заходів, співробітниками підрозділів податкової міліції проводиться оперативно-розшукова робота (згідно із Законом України "Про оперативно - розшукову  діяльність"), метою якої є виявлення і припинення фактів незаконного відшкодування податку на додану вартість, штучного формування від'ємного значення ПДВ, проведення безпідставних заліків, мінімізації податкових зобов'язань по даному виду податку.

Важливого значення при викритті фіктивного підприємництва набуває взаємодія з із слідчими, іншими службами і підрозділами правоохоронними і державними органами, органами прокуратури, банками, фондом державного майна України, контрольно-ревізійними службами (Дод. Б).

Найбільш тісною є взаємодія щодо протидії з фіктивним підприємництвом оперативних підрозділів із слідчими. Процесуальна форма взаємодії передбачена ст.104 КПК України, яка роз'яснює, що після вступу у справу слідчого орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій. За потреби слідчий може дати письмове доручення органу дізнання на виконання оперативно-розшукових заходів щодо додаткового виявлення свідків, місця знаходження документів, предметів тощо [159].

Результати опитування працівників податкової міліції дають підстави вважати, що найбільш поширеною формою взаємодії оперативних підрозділів і слідчого на стадіях порушення кримінальної справи є спільний аналіз наявних матеріалів про злочин, перевірка отриманих матеріалів, визначення узгоджених дій з виявлення, закріплення доказів, спільне проведення ревізій, перевірок, забезпечення ефективного використання даних, які отримані оперативно-розшуковим шляхом  (Дод. Б).

З іншої сторони, працівник податкової міліції зобов'язаний протягом всього періоду розслідування справи з власної ініціативи здійснювати такі оперативно-розшукові заходи, які сприяли б не тільки швидкому і повному розслідуванню, але й ефективному застосуванню слідчих дій, тобто здійснювати оперативне супроводження кримінальних справ.

Проводячи оперативно-розшукові заходи підрозділи боротьби з фіктивними підприємствами та незаконним відшкодуванням ПДВ здійснюють взаємодію та координацію своїх дій з іншими оперативними підрозділами податкової міліції, керуючись законодавчими та відомчими нормативними актами, які регламентують роботу цих підрозділів [160, с. 449]. Насамперед, це обмін оперативною інформацією щодо створення та існування фіктивних фірм і їх контрагентів, яка надходить від гласних і негласних джерел. 

 Наступним напрямом взаємодії є взаємодія з державними, правоохоронними та іншими контролюючими органами. Така взаємодія підрозділів податкової міліції основана на законних і підзаконних нормативних актах. Так, ст. 6 Закону "Про міліцію" і ст. 11 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" визначає, що державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи зобов'язані сприяти міліції у виконанні ними завдань з охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю та вирішенню завдань оперативно-розшукової діяльності [161, 162].

Особливістю в організації боротьби з фіктивними підприємствами є те, що їх викриттям, крім податкових органів, займаються підрозділи по боротьбі з економічними злочинами правоохоронних органів прокуратури, МВС і СБУ. Така взаємодія набуває важливого значення в боротьбі з фіктивними фірмами особливо при проведенні оперативно-технічних заходів щодо документування злочинних дій організованих злочинних угруповань [163, 164, 165, 166].

Як свідчать результати опитування працівників податкової міліції, на поставлене запитання: "З якими підрозділами правоохоронних органів здійснюється взаємодія при викритті правопорушень, пов'язаних з фіктивними підприємствами?" - були отримані такі відповіді: взаємодія підрозділів податкової міліції здійснюється між підрозділами ДСБЕЗ і БОЗ МВС України.