Закон України "Про державну податкову службу в Україні (ст.8) визначає, що податкові органи України та її територіальні підрозділи здійснюють зокрема, функцію організації роботи щодо створення інформаційних систем, автоматизованих робочих місць та інших засобів інформації і комп'ютеризації робочих місць органів державної податкової служби.

Враховуючи, що податкові органи України контролюють майже 800 тис. юридичних осіб та більше мільйона фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що потребує належної організації збору, накопичення, аналізу та використання інформації. Найбільш ефективним механізмом у цьому процесі є спеціальні автоматизовані інформаційно-пошукові, аналітичні системи та автоматизовані робочі місця.

 Сьогодні інформаційна система в ДПС складається з  Центральної бази даних  (ЦБД) податкових органів до складу якої входять: Державні реєстри платників податків юридичних і фізичних осіб; Державний реєстр платників ПДВ; реєстри прибуткових та неприбуткових організацій, підприємств; реєстр постійних представництв нерезидентів; реєстр фіктивних підприємств та фіктивних податкових накладних; реєстр втрачених паспортів; масив суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема таких, які акредитовані на митних постах; реєстр інформації про стан розрахунків  (подекадної) платників з бюджетом (АІС "Галузь"), (АІС "Пільги"); Національний план контрольно-перевірочної роботи; інформація про реалізацію акцизних марок (АІС "Акцизні марки") тощо. Вдосконалюється  корпоративна інформаційна мережа, що надає можливість податковим органам використовувати інформацію ЦБД та інформаційних архівів інших міністерств (Держмитслужби, Держказначейства Держкомстату, Мінфіну, банків тощо). На всіх структурних рівнях податкової системи існує автоматизовані інформаційні системи (АІС ДПА, АІС "Пільги") обласного рівня;  Автоматизовані інформаційні системи та АРМи районного рівня (АІС "Галузь", АІС "Облік податків і платежів", та АРМи "Підприємці", "Земля", "Облік платників", "Аудит" та інші.

Кожний рівень організаційно-інформаційної структури має своє призначення та характеризується специфічним змістом даних  про платників податків,  результати фінансово-господарської діяльності, сплачені податкові платежі, звітні дані  тощо.

Діяльність податкової міліції щодо протидії правопорушенням у сфері оподаткування пов'язана із використанням різноманітних механізмів протизаконного ухилення від оподаткування (використання фіктивних, транзитних підприємств, конвертаційних центрів, провадження підприємницької діяльності без реєстрації в державних органах, укладання неправомірних угод, проведення псевдооперацій тощо). Інформація щодо протиправну діяльність суб'єктів підприємництва та рух грошових коштів і товарів міститься в різних первинних документах, документах бухгалтерського обліку, податковій звітності, тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції відіграє важливу роль щодо протидії фіктивному підприємництву та пов'язаним з ним іншим податковими правопорушеннями.

Семир'янов Д.Я. виділяє дві функції інформаційно-аналітичної роботи підрозділів податкової міліції  [112, с.10].

По-перше, інформаційна-аналітична робота задовольняє потреби працівників різних підрозділів в інформації, необхідній для ефективного вирішення основних завдань з виявлення та розкриття податкових правопорушень, пов'язаних із фіктивним підприємництвом. Терміни "виявити" й "розкрити" є синонімами в юридичному трактуванні і їх використання в даному контексті цілком обґрунтовано [113, с. 608]. Так, термін "виявлення" означає робити явним щось раніше не помічене, знаходити, а "розкриття" - це викрити, відкрити вже відоме [113, с. 832].

По-друге, на підставі аналізу й узагальнення масиву даних про види і форми порушень податкового законодавства інформаційно-аналітична робота дозволяє здійснити складання прогнозів розвитку обстановки у сфері оподаткування, зокрема визначити майбутню динаміку найбільш небезпечних податкових правопорушень, пов'язаних з фіктивним підприємництвом, найважливіші напрями оперативної діяльності на майбутнє. Таким чином, ІАР виконує активну, цілеспрямовану роль і надає підрозділам податкової міліції системності в протидії фіктивному підприємництву.

 В основу інформаційно-аналітичного забезпечення управління діяльності підрозділів податкової міліції закладений системний принцип циклічно замкнутої інформаційної підготовки рішень, що приймаються на усіх основних стадіях оперативно-розшукової, документально-перевірочної і кримінально-процесуальної діяльності підрозділів податкової міліції. Принципове значення має організація інформаційного пошуку потенційних порушників податкового законодавства на основі застосування комп'ютерних технологій і методів системного аналізу. Первинною фазою роботи податкової міліції є одержання чи добування відомостей, які можуть свідчити про фіктивність об'єктів оподаткування, чи приховування інших правопорушень, пов'язаних з цими протиправними діями.

Така практика виявлення правопорушників закладена в зарубіжних країнах з розвиненою податковою і правоохоронною системами, де виявлення ознак податкових правопорушень, планування і контроль оперативно-розшукових і документально-перевірочних заходів здійснюється, головним чином, аналітичними методами комп'ютерного пошуку. З цією метою зі створеного банку суб'єктів підприємництва здійснюється інформаційний пошук підприємств, що декларують доходи, які істотно занижені порівняно з реальним оборотом, профілем і кон'юнктурою конкретного ринку. Автоматизованим шляхом зіставляються витрати і доходи фізичних осіб, вказані у податкових деклараціях, з реальними даними, що досить повно враховуються завдяки загальній автоматизації розрахунків.

З урахуванням тенденцій, що проявляються останнім часом в розвитку криміногенної ситуації в Україні, заслуговує на увагу пропозиція Мартиненко О.А. посилити діюче законодавство нормами, що передбачають обов'язок надавати фізичними та юридичними особами декларації про доходи та відомості про володіння сукупним майном [114, с.161].

Для нашої країни проблема організації комп'ютерного інформаційного пошуку ознак фіктивної діяльності суб'єктів господарювання має особливу гостроту і специфіку. По-перше, існуюча інформаційна система в податкових органах не задовольняє потребу підрозділів податкової міліції в перевірці  суб'єктів господарювання і результатів їхньої фінансово-господарської діяльності (наприклад, за наявними базами даних директором СПД тривалий час може числитися особа, яку вже давно звільнено, а засновником - особа, яка уклала та нотаріально засвідчила договір відчуження підприємства). По-друге, відсутність інформаційного забезпечення є причиною високого рівня тіньової економіки, яка, відповідно, залишається поза офіційною статистикою та податковим контролем. По-третє, високим залишається рівень використання готівкових розрахунків, які не враховуються офіційною статистикою. Нарешті, законодавчо і практично не вирішена велика кількість питань контролю за витратами і доходами фізичних і юридичних осіб, інформаційної взаємодії правоохоронних, контролюючих і інших державних органів. У зв'язку з цими та іншими причинами, на жаль, впровадження окремих методик боротьби з фіктивними підприємствами не знаходять адекватного застосування в умовах української економіки.

Незважаючи на наявність істотних проблем, підрозділами податкової міліції здійснюється розробка методик і алгоритмів інформаційного пошуку,  накопичено практичний досвід їхнього застосування.

Основу методик інформаційного пошуку становить методи зіставлення великих масивів різної інформації про платників податків і розпізнавання ознак фіктивної діяльності, скоєння податкових та інших правопорушень. Особливе значення для вирішення пошукових інформаційно-аналітичних завдань має інформація про платників податків і їх фінансово-господарську діяльність, зосереджену як у внутрішніх, так і у зовнішніх, стосовно податкової міліції, власників інформаційних ресурсів.

Як показав аналіз практичної діяльності підрозділів податкової міліції, які здійснюють протидію фіктивному підприємництву, велика роль відводиться застосуванню методу економіко-правового аналізу діяльності суб'єктів господарювання.

Економіко-правовий аналіз передбачає застосування спеціальних прийомів виявлення негативних тенденцій у діяльності одного або групи підприємств регіону, галузей господарювання. До них відносяться такі економічні прийоми, як групування, порівняння, визначення відносності величин, балансовий метод та інше.

Економіко-правовий аналіз включає в себе систему прийомів і методів економічного дослідження, обґрунтованих показників господарської діяльності підприємств незалежно від виду організаційних форм підприємств та форм власності, який спрямований на виявлення економічних правопорушень, у тому числі і в сфері оподаткування. Аналізуються техніко-економічні, бухгалтерські, статистичні та інші показники виробничо-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, їх оцінка і порівняння з базовими показниками випуску продукції, дотримання стандартів і норм, правил збереження і реалізації, сплати податків і зборів, наявність відхилень від діючого нормативно-правового регулювання, які розглядаються в статистиці та динаміці як наслідок впливу загальних і суб'єктивних факторів господарської діяльності. 

Під час проведення економіко-правового аналізу враховуються різні ознаки, що характеризують суть фіктивного суб'єкта підприємництва:

{C}-            неподання звітності в установлений строк у податкові органи;

{C}-            відсутність СПД за юридичною адресою;

{C}-            невідоме місцеперебування адміністрації суб'єкта підприємництва (директора, головного бухгалтера);

{C}-            постійне надання в податкові органи відомостей про призупинення господарської діяльності;

{C}-            відсутність об'єктів оподаткування; недоплата податків та інше.

Як критерії "фіктивності", також можуть  бути використані:

{C}-            невідповідність співвідношення грошового обороту підприємства з розмірами сплачуваних податків і обсяги відшкодування ПДВ за експортними операціями (заявлення значних сум податкового кредиту ПДВ);

{C}-            характеристика фінансового і промислового потенціалу, період роботи підприємства, конкурентноспрямованність, частка продукції, надання підприємством послуг у певному напрямі;

{C}-            значні обороти грошових коштів на рахунках СПД після реєстрації;

{C}-            проведення значних операцій по лоро-рахунках за зовнішньоекономічними контрактами;

{C}-            проведення маркетингових послуг (проведення нетоварних операцій) [60, с.12].

Для реального визначення фіктивного підприємства (фірми) повинні бути наявними кілька або одна із наведених вище ознак.

Тільки ретельний аналіз зазначених ознак дозволяє зробити висновки про фіктивний характер суб`єктів підприємницької діяльності.