Виявлення ознак здійснення "псевдоекспортних" операцій з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, та, відповідно, ухилення від сплати ПДВ до бюджету здійснюється в результаті зіставлення вітчизняних та іноземних реєстраційно-облікових відомостей митних, прикордонних і інших державних органів, а також завдяки аналізу звичайних цін на аналогічні товари.

Як уже зазначалося, податкові правопорушення з використанням фіктивних фірм вчиняються, як правило, кількома суб'єктами господарювання. З цією метою часто створюються розгалужені фінансово-економічні структури. Злочини у сфері оподаткування є кінцевою стадією багатьох інших злочинів і фінансовою базою організованої злочинності. Здійснення заходів, спрямованих на протидію фіктивному підприємництву та іншим податковим правопорушенням, повинне супроводжуватися побудовою й аналізом структури зв'язків контрагентів об'єктів перевірки.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, крім виявлення ознак вчинення податкових правопорушень, включає також забезпечення контрольно-перевірочної діяльності, що здійснюється на підставі діючого законодавства.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби установленому законом порядку мають право: здійснювати на підприємствах, у установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів .

Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові і позапланові виїзні перевірки .

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових і позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводиться органами державно податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків посадових осіб платників податків, що перебувають в їх провадженні [117, 118].

Під час перевірок здійснюється зіставлення даних декларацій і звітів із даними первинних документів і бухгалтерських записів. Документальна перевірка проводиться за визначеною програмою, що передбачає перелік питань, на яких доцільно зосередити увагу. Наприклад, при перевірці дотримання податкового законодавства стосовно обчислення і сплати податку на прибуток вивчаються правильність визначення прибутку і виторгу від реалізації основної продукції; правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності фактичного прибутку (збитків) від реалізації продукції; достовірність даних обліку про фактичну собівартість продукції, повнота і правильність калькулювання собівартості готової продукції і відображення в обліку фактичних витрат на її виробництво і достовірність відображення в бухгалтерській звітності прибутку (збитків) від іншої реалізації і позареалізаційних операцій; правильність розрахунків із податку на прибуток і та ін.

Повинен бути встановлений повний ланцюжок руху товарно-матеріальних цінностей від виробника, імпортера чи фіктивного підприємства до кінцевого споживача експортера або ФСПД. Необхідно визначити шлях переміщення товарів, види транспорту, місця навантаження-розвантаження, складські приміщення, дати проведення господарських операцій тощо.

 При організації проведення податковими органами перевірок, як показує практика, проведення планових і позапланових документальних перевірок не забезпечує повноту виявлення потенційних правопорушників податкового законодавства, у результаті чого бюджети всіх рівнів несуть значні втрати. З одного боку, це пояснюється величезною кількістю платників податків у деяких регіонах, і в Україні взагалі, і високим рівнем латентності порушень податкової злочинності. З іншого - витончений характер здійснення податкових злочинів в особливо великих розмірах з використанням фіктивних підприємств досить ускладнює їх виявлення в процесі масових документальних перевірок, тим більше, що вони не мають цілеспрямованого характеру. У зв'язку з цим Державна податкова адміністрація України перейшла до практики вибіркового планування контрольно-перевірочної діяльності стосовно тих суб'єктів підприємництва, результати фінансово-господарської діяльності яких мають ознаки фіктивності, що свідчить про податкові чи пов'язані з ним правопорушення.

У результаті такої аналітичної обробки у банках даних формуються структури взаємозв'язків певних осіб, організацій і подій, що можуть відображати організовані податкові правопорушення. Аналітику для подальшої роботи можуть відображати як повні структурні схеми взаємозв'язків, так і окремі значимі фрагменти: ланцюжка зв'язків між об'єктами перевірки.

Отже інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву полягає в організації діяльність підрозділів податкової міліції по збору, накопиченню й розробці даних, пошуку, аналізу, узагальнення й надання інформацій та знань в інтересах підготовки та обґрунтування варіантів управлінських рішень на різних рівнях в структурі податкової міліції.

Реєстраційно-облікові відомості про суб'єктів господарювання зосереджуються як у податкових органах, так і органах державної влади на місцях, а також в органах статистики. Ці відомості, поряд з інформацією, що ідентифікує платника податків (найменування, адреса, телефон, дані про керівників та ін.), містять дані про засновників (юридичних і фізичних осіб) і їхні реєстраційно-облікові атрибути, які мають велике значення для виявлення правопорушень.

Інформація про діяльність фізичних осіб у формі заповнених ними декларацій про доходи накопичується в податкових органах, а довідкові відомості про громадян (дата, місце народження й адреса) зосереджуються в адресних бюро та паспортних служб МВС України.

Відомості про номенклатуру, обсяги виробленої і відвантаженої продукції, її виробників, експорт і імпорт конкретних видів виробів накопичуються в органах державної статистики. Внаслідок маркетингової діяльності, що розгорнулася на багатьох підприємствах, зазначені відомості можна одержати також в інформаційних і рекламних агентствах.

Відомостями щодо ліцензування певних видів діяльності та видачі дозволів володіють органи місцевої влади та Державний комітет України з питань регуляторної політики та МВС України, на які покладено обов'язок контролю і видачі ліцензій і дозволів.

Відомості про зовнішньоекономічну діяльність зосереджуються в митних органах. Ця інформація міститься у вантажних митних деклараціях з експорту й імпорту товарів, а також у відомостях про зареєстровані фірми, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Інформація про нерухомість акумулюється в Бюро технічної інвентаризації  й інших органах, що займаються обліком наявності, купівлі і продажу нерухомості (майна). Відомості про наявність і оренду землі можна отримати в Управліннях земельних ресурсів, що входять у структуру Держкомзему. Облік автотранспорту здійснюють органи внутрішніх справ.

Особливість викриття фіктивного підприємництва полягає в тому, що спочатку може передувати отримання інформації щодо інших злочинів або правопорушень, що вчиняються фіктивними суб'єктами господарювання, як результат їх незаконної діяльності.

Одним із джерел такої інформації є інформаційні системи, у яких реалізуються спеціальні технології активного інформаційного пошуку. Такі технології є найважливішим засобом інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності.

Даному напряму роботи правоохоронних органів по боротьбі з податковою злочинністю приділяється значна увага і в іноземних державах. Для виявлення податкових правопорушень не має потреби мати певну підозру у їх скоєнні, для цього достатньо досвіду абстрактного передбачення податкової інстанції про те, що можливе об'єктивне заниження сплати податку. Як підтвердження цього,  Котке К., наводить приклади виявлення правопорушень, зокрема недекларування відсотків з цінних паперів та інших правопорушень, які ґрунтуються на аналізі інформації різних баз даних [119, с. 348 - 349].

Для отримання необхідної інформації про фіктивну діяльність суб'єктів підприємницької діяльності податковою міліцією використовуються наявні інформаційні системи податкових органів, таких як: АРМ "Облік", АРМ "Пошук АРМ "Паспорт", АРМ "Митниця", АРМ "Звіт", АРМ "Аудит", АРМ "ФСПД" та інші інформаційні бази даних органів статистики, Ліцензійної палати, Національного банку, Державної митної служби, Міністерства фінансів України, КРУ, МВС та інших державних, контролюючих та правоохоронних органів України.

Роздробленість відомчих інформаційних систем органів податкової служби і правоохоронних органів не забезпечують якість і надійність різносторонньої інформації, особливо про організаторів, які займаються організацією фіктивних фірм. (Наприклад, створюючи на короткий термін фіктивні фірми, організатори вчиняють злочини, які розслідуються одними правоохоронними органами, а через певний час організовуються нові фіктивні підприємства для вчинення злочинів, які в компетенції інших  правоохоронних органів). Все це призводить до зниження ефективності боротьби з фіктивними підприємствами.

З метою інформаційно-аналітичного забезпечення цієї складної і трудомісткої роботи, що вимагає аналізу і перевірки величезної кількості документів, доцільно було б розробити і використовувати на практиці відповідні методики й автоматизовані інформаційні технології.

Якісно новим та перспективним напрямком інформаційно-аналітичного забезпечення управління підрозділами податкової міліції є розробка і впровадження методики автоматизованого аналізу податкової та бухгалтерської звітності платників податків у пов'язаних економічних структурах. Звичайно у процесі податкових розслідувань і перевірок вивчається податкова звітність, первинні й інші документи окремих суб'єктів господарювання. Однак роздільне дослідження результатів господарської діяльності взаємозалежних економічних структур, як правило, не дає бажаного результату. Розроблювана методика дозволяє за наявною інформацією про засновницькі, договірні, родинні й інші зв'язки фізичних і юридичних осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів у сфері оподаткування,  виділяти структури зв'язків, задіяних у схемах фінансово-господарської діяльності групи підприємств чи фізичних осіб.