Аналіз даних проведеного нами анкетування щодо форм взаємодії між оперативними службами показав, що опитувані дали однозначні відповіді: обмін інформацією, спільне проведення оперативно-розшукових заходів; комплексне використання сил, засобів, які є в розпорядженні взаємодіючих сторін; обмін оперативних можливостей, у першу чергу для забезпечення оперативних розробок, виконання завдань і доручень; підготовка та внесення спільних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства (Дод. Б).

Оскільки останнім часом значного поширення набули факти ввозу суб'єктами підприємницької діяльності промислових і продовольчих товарів з Туреччини, Китаю, країн східної та центральної Європи, які в подальшому реалізуються без сплати до бюджету належних платежів із використанням схем фіктивних фірм для легалізації товарів, взаємодія з транспортними підрозділами ОВС на рівні територіальних підрозділів податкової міліції є пріоритетною [167, с.142 - 148]. Проведення адміністративно-примусових заходів підрозділами дорожнього руху (ДАІ) [168, с. 207 - 210] надає можливість податковій міліції взаємодіяти з ними шляхом проведення спільних рейдів по виявленню товарів сумнівного походження.

Взаємодія правоохоронних органів здійснюється в формі надання різноманітної інформації про організацію створення та дислокацію фіктивних фірм, проведення спільних рейдів з перевірки водного та залізничного транспорту, пошук шляхів транспортування та місць переховування безліцензійних, безакцизних товарів та товарів, які заборонені в обігу [169].

Особливу увагу заслуговує організація взаємодії податкової міліції з органами Державної митної служби. Необхідні заходи з викриття контрабанди та інших правопорушень, які вчиняються з використанням фіктивних підприємств, найчастіше розпочинають оперативні підрозділи податкової міліції, які безпосередньо або через підрозділи СБУ залучають до справи органи митного контролю, а за потреби і сили прикордонної служби [170].

Взаємодія податкової міліції з органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, Державною митною службою не повинна обмежуватися лише проведенням спеціальних заходів. Часто такі спеціальні заходи проводяться спеціалізованими службами МВС і СБУ самостійно, без будь-якої участі ініціатора завдання, що значно знижує їх ефективність.

Практика діяльності підрозділів податкової служби в викритті фіктивних підприємств свідчить, що організація взаємодія з правоохоронними органами перебуває ще не належному рівні. Як правило, вона має епізодичний характер в окремих випадках здійснюються дублювання у виконанні окремих контрольних функцій і неузгодженістю дій, які пов'язані з відомчою неврегульованністю результатами роботи в цьому напрямі. (Наприклад, стаття 205 КК України (фіктивне підприємництво) підслідна підрозділу державної служби боротьби з економічною злочинністю ОВС, але за статистичними даними найбільше фіктивних підприємств у державі виявляється і ліквідовується податковими органами).

Актуальною залишається проблема взаємодії між підрозділами податкової міліції і правоохоронними органами в виявленні, документуванні і реалізації оперативних матеріалів, щодо існування протиправної діяльності фіктивних підприємств. На зазначене впливає, перш за все, відсутність належного нормативно-правового, єдиного спільного інформаційного забезпечення, вироблення єдиних методик з виявлення, викриття і розслідування фіктивних підприємств, які впливали б на ефективність роботи, обміну передового досвіду та інше.

Слабо використовуються можливості податкових органів у наданні інформації іншим підрозділам щодо діяльності фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності через недостатню інформованість про можливість таких підрозділів. Роздробленість відомчих інформаційних систем перерахованих вище правоохоронних органів не забезпечують якість і надійність різносторонньої інформації, особливо про членів організованих злочинних угруповань, які займаються організацією фіктивних фірм. (Наприклад, створюючи на короткий термін фіктивні фірми, організатори вчиняють правопорушення, які розслідуються одними правоохоронними органами, а через певний час організовуються нові фіктивні підприємства для вчинення злочинів, які в компетенції інших  правоохоронних органів). Усе це призводить до зниження ефективності боротьби з фіктивним підприємництвом та іншими правопорушеннями, які вчиняються з використанням фіктивних підприємств [171 с. 256 - 265].

Податковою міліцією напрацьовано певний досвід взаємодії з компетентними органами іноземних держав у здійсненні перевірок фактів реєстрації підприємств-нерезидентів та їх фінансово-господарських відносин з об'єктом податкової перевірки. Практика діяльності податкової міліції свідчить про значне зростання обсягів міжнародного співробітництва шляхом безпосереднього звернення ГУПМ ДПА України до податкових органів іноземних держав [172].

 При необхідності з'ясування певних обставин справи, пов'язаних з перевіркою імпортно-експортних операцій СПД, підрозділ податкової міліції відповідно до наказу ДПА України від 18.06.1997 року № 185 "Про затвердження Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами" складає запит до компетентного органу іноземної держави. Вказаний запит відправляється за кордон через підрозділи державної податкової служби в областях при наявності міжнародного договору, яким передбачено обмін інформацією. Після одержання відповіді від компетентного органу іншої країни підрозділ міжнародних зв'язків направляє копію відповіді до ДПА регіону, яка в свою чергу адресує відповідь ініціатору запита. В окремих випадках підрозділи податкової міліції використовують можливості НДЦ Інтерполу в Україні [173].

 Підрозділи податкової міліції здійснюють також міжнародне співробітництво зі Службою внутрішніх доходів США від яких мають можливість отримати завірені документи, які вказують на реєстрацію американських компаній, які представлені в Україні. Окремі американські компанії зареєстровані в США надають послуги, подібні до офшорних. Згідно з офіційними роз'ясненнями Служби внутрішніх доходів США, такі компанії дійсно створюються та реєструються в багатьох штатах США. Вони не здійснюють господарську діяльність і не перебувають на податковому обліку в податковій службі і не звітують останній про свою діяльність так як засновники таких компаній перебувають за межами США. Такі компанії в Україні беруть участь у схемах сумнівного імпорту/експорту використовуючи прибалтійських або російських посередників, які водночас забезпечують своїх потенційних клієнтів можливістю в подальшому використовувати послуги латвійських або російських банків [174, с. 221].

На стан протидії фіктивному підприємництву негативно впливає і неналежна взаємодія між іншими державними органами, на які покладено обов'язки сприяння у виявленні проявів правопорушень (Національний банк України, міністерства фінансів, зовнішньоекономічних зв'язків, торгівлі тощо.) Так, банківські установи зобов'язані інформувати податкову службу про всі широкомасштабні операції юридичних і фізичних осіб. Однак банки, посилаючись на Закони України "Про банки і банківську діяльність", [175]  "Про банківську таємницю", з різних причин (конфіденційність, відсутність технічних можливостей тощо) не надають вчасно зазначену інформацію, що визиває недовіру до цих установ з боку підрозділів податкової міліції 176].

Останнім часом у механізмі протиправних схем при створенні фіктивних фірм і їх функціонування стали широко використовуватися банківські установи. Банки самі мають матеріальний зиск від існування ними же створених або за їхньою ініціативою, чи з їх відома фіктивних підприємств. Для отримання інформації про стосунки фіктивних СПД з іншими суб'єктами господарювання, банками, а також відомості про характер діяльності суб'єктів господарювання, їх рахунки, а також документи, які вони отримали чи підписали з фіктивними підприємствами, виявити складно, бо такі установи зберігають банківську та комерційну таємницю.

Виходячи із цього необхідно внести зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність" про надання відомостей банківськими установами ДПА про рух коштів суб'єктів господарювання і про призначення платежів та інших даних щодо контрагентів. 

Отже, для здійснення зовнішньої взаємодії між підрозділами правоохоронних органів необхідна координація всіх державних структур у виробленні єдиного підходу для проведення повноцінних і спланованих дій, з метою об'єднання зусиль усіх підрозділів виконавчої влади щодо протидії фіктивному підприємництву.