5. Для проведення інспекції особа, яка наділена Уповноваженим органом повноваженнями здійснювати інспекцію за місцем знаходження юридичної особи, що перевіряється (далі - уповноважена особа), має право запрошувати посадових осіб цієї юридичної особи для надання пояснень та вимагати надання необхідної інформації та документів [109].

Ще однією формою управлінської діяльності є виконання матеріально - технічних операцій. Як вказує Ведерніков Ю.А., зазначені операції мають допоміжний характер в упралінській діяльності (робота з інформацією, ведення діловодства) [110, с. 25].

Ці дії здійснюються, як і організаційні, на юридичній основі, але не спрямовані на досягнення юридичного результату, мають допоміжний (технічний, господарський) характер. Виконують їх, як правило, не управлінські працівники, а обслуговуючий персонал, який забезпечує нормальне функціонування всіх інших форм управлінської діяльності, в цьому полягає основне їх призначення.

Найбільш повну та ґрунтовну класифікацію матеріально - технічних операцій провів Битяк Ю.П., до яких він відносить:

1. діловодські;
2. безпосереднє виконання приписів правових актів, якщо воно має матеріальний (технічний) характер;
3. реєстраційні, що мають самостійне значення;
4. статистичні;
5. інфомаційно - довідкові;
6. по систематизації матеріалів, у тому числі правових актів;
7. інформаційно - технологічні [106, с.126].

Обсобливістю такго виду операцій є те, що їх неможливо цілком відрегулювати на законодавчому рівні і в цьому немає потреби, адже їх значимість у правовому аспекті не підлягає порівнянню з попередніми формами управлінської діяльності, але з практичного боку, матеріально - технічні операції, відіграють важливу роль для забезпечення ефективної роботи управлінського апарату. Це розробка програм, проведення нарад, контроль роз'яснення стосовно тих чи інших заходів, забезпечення поєднання колегіальності та єдиноначалля, вивчення та узагальнення досвіду роботи, підбір кадрів та ін. організаційна робота внутрішньо і зовні органу - його найважливіша та найбільш об'ємна функція [111, с. 65]. Тому надмірна зарегульованість, на думку автора, буде виступати гальмівним детермінантом процесу реалізації такого виду операцій, а вихід з подібної ситуації полягає у наданні відповідному персоналу права самостійно вирішувати, в рамках показника законності, необхідність і доцільність застосування у конкретный ситуації певних дій, які характеризуються як матеріально - технічні операції.

Наприклад, відповідно до  Інструкції з діловодства, за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об´єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації зазначено, що автоматизована реєстрація обліку особистого прийому громадян шляхом прямого введення в персональний комп´ютер здійснюється за допомогою таких елементів: дата прийому, хто приймає; прізвище, ім´я, по батькові, адреса, місце роботи, категорія (соціальний стан) заявника; порушені питання - короткий зміст, індекси; кому доручено розгляд, зміст доручення, термін виконання, прийняті рішення, дата одержання відповіді.

Склад зазначених елементів за необхідності може бути доповнений (розписка виконавця в одержанні документа, хід виконання тощо). Порядок розміщення елементів у разі проведення автоматизованої реєстрації може визначатись організацією.

У процесі автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних. Автоматизовані банки даних забезпечують користувача інформацією про всі документи і їх місцезнаходження за допомогою виведення інформації на екран комп´ютера, а у разі потреби - на принтер [112].

         Отже, проведені класифікації адміністративного розсуду відображають його змістовні характеристики в аспекті функціонального призначення і сприяють глибшому, ґрунтовнішому та всесторонньому вивченню цього питання, але зазначені критерії диференціації дискреційних повноважень не є вичерпні, існують і інші, які автор пропонує досліджувати, з метою формування науково-теоретичної бази.