• бере участь в організації здійснення державної  правової політики;
• узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать  до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та подає їх до Головного управління юстиції. Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;
• бере участь у розвитку системи правової інформатизації;
• перевіряє стан правової роботи в місцевих органах виконавчої  влади, на державних підприємствах, в установах та організаціях, дає рекомендації щодо її поліпшення та приведення їх нормативно-правових актів у відповідність із законодавством, вживає заходів з метою підвищення кваліфікації працівників юридичних служб, поширює сучасні, новітні форми і методи роботи з правового забезпечення господарської діяльності;
• координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій щодо правової освіти населення, формування у громадян правового світогляду;
• вивчає стан правової освіти та правового інформування в навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях, надає необхідну допомогу, бере участь в семінарах, конференціях, олімпіадах правових знань, конкурсах з цих питань;

Ця правовиховна робота сприяє більш детальному вивченню стану адміністративної деліктності на Україні, допомагає у визначенні певних заходів щодо її профілактики, а також забезпечує право населення на отримання інформації, яке закріплено Конституцією України. Інформаційна робота у певній мірі складає фундамент для правовиховної роботи.

Не аби яку роль у профілактиці адміністративних проступків повинне грати правове виховання громадян.  "Виховання - цілеспрямований розвиток людини, що включає освоєння культури, цінностей й норм суспільства. Воно здійснюється через освіту, а також організацію життєдіяльності певних товариств. У вихованні взаємодіють особистість, сім'я, державні й суспільні інститути; навчально-виховні заклади, засоби масової комунікації, релігійні інститути, громадські організації" [190, с. 489].

Також головну роль вданому напрямку повинні грати правова агітація та правова пропаганда. Якщо ми звернемося до тлумачних словників то в ці два слова вкладений майже однаковий смисл.

Агітація  (від лат . agitatio - приведення в рух, спонукання до чого-небудь), поширення ідей для впливу на свідомість, настрій, суспільну активність мас за допомогою усних виступів, засобів масової інформації. Тісно зв'язана з пропагандою.

Пропаганда (від лат . propaganda - підмет розповсюдження), поширення політичних, філософських, наукових, художніх й інших ідей в суспільстві; в більш вузькому смислі - політична чи ідеологічна пропаганда с метою формування у широких мас населення певних поглядів.

На відміну від загальносоціальної профілактики в даному випадку  йдеться про:

• роз'яснення положень адміністративного законодавства, на основі загальних знань про право, в даному випадку мова йде про вивчення положень Кодексу України про адміністративні проступки, Законів України у галузі адміністративного права: Закону України "Про звернення громадян" від 2.10.1996 року та інших;
• Другим етапом повинна йти мова про формування у громадян України звички громадського осудження протиправної поведінки (вчинення адміністративного проступку), розповсюдження через ЗМІ інформації про права та обов'язки громадян під час вчинення ними адміністративного проступку;
• Третім кроком повинно стати правове виховання громадян за місцем роботи, молоді у навчальних закладах. На цьому етапі можна проводити практичні заняття по застосуванню адміністративного законодавства із залученням працівників ОВС, представників громадських організацій.

Всі ці заходи ще раз підкреслюють соціальну спрямованість профілактики адміністративних проступків, та дотримання прав та свобод громадян під час здійснення такої діяльності.

Профілактика окремих видів адміністративних проступків та "фонових явищ". В даному випадку ми вважаємо за доцільне більш детально зупинитися на спеціальній профілактиці так званих фонових явищ", тому що вони мають найбільш велике поширення в країні та дуже тісно пов'язані із загальним рівнем адміністративних проступків та із злочинністю взагалі, а згідно нашим думкам віднесені до суб'єктивних умов вчинення адміністративних проступків. Що ж стосується окремих груп адміністративних проступків, то ця проблема потребує більш детального вивчення, а мабуть й окремого дисертаційного дослідження. В нашій роботі ми справедливо виділили її у окремий блок спеціальної профілактики, тобто визначили проблему для подальшого вивчення.

До певних фонових явищ ми відносимо: пияцтво, наркоманію, проституцію, токсикоманію. Ці явища якби обрамляють адміністративну деліктність та злочинність. За ці види антигромадської поведінки встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність. В їх основі лежить аморальність бажання йти всупереч інтересам суспільства. Фонові явища характеризуються певними рисами:

1. Ведення відповідного життя пов'язаного з вживанням наркотиків та алкоголю вимагає певних коштів, які найлегше здобути протиправним шляхом;
2. Стан алкогольного або наркотичного сп'яніння послаблює самоконтроль особи, що полегшує вчинення адміністративного проступку або злочину. Як вже ми згадували самоконтроль відіграє дуже велику роль на стадії прийняття рішення у формуванні протиправної поведінки особи;
3. Аморальність призводить до підвищеного ризику стати жертвою злочину, тобто до високої віктимності;
4. Пияцтво, незаконні операції з наркотиками, проституція самі по собі є адміністративними проступками та злочинами.

Перелічені нами негативні явища, як вже зазначалося, дуже пов'язані з адміністративною деліктністю та злочинністю та нерідко зумовлюють їх. КУпАП  та ККУ містять в собі цілу низку  статей в яких вказуються заборонені Законом дії напряму пов'язані з цими явищами:

Пияцтво та алкоголізм. КУпАП: Стаття 130. "Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані сп'яніння". Стаття 156. "Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами". Стаття 164-5. "Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка". Стаття 167. "Випуск і реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів". Стаття 170-1. "Випуск, реалізація продукції (товарів) без сертифіката відповідності". Стаття 177-2 "Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів". Стаття 178. "Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді". Стаття 179. "Розпивання спиртних напоїв на виробництві". Стаття 180. "Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння".  ККУ: Стаття 201. "Контрабанда". Стаття 204. " Незаконне виготовлення, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів" та інші.

Проституція. КУпАП: Стаття 46. "Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою". Стаття 181-1. "Заняття проституцією". Стаття 45 "Ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу".  ККУ: Стаття 133. "Зараження венеричною хворобою".  Стаття 149. "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини". Стаття 303. "Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією". Стаття 302. "Створення або утримання місць розпусти і звідництво". Стаття 301. " Ввезення виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів", та інші. Окрім цього дуже велика віктимність серед осіб, які займаються проституцією, щодо "статевих злочинів".

Наркоманія. КУпАП: Стаття 44. "Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах". ККУ: Розділ ХІІ "Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів".

Держава веде цілеспрямовану діяльність щодо подолання цих явищ. Суб'єкти загальносоціальної профілактики впровадили цілу низку законодавчих актів щодо закладення основи профілактики цих негативних явищ: Постановою Кабінету Міністрів України № 423 від 14. 03. 2001 р. "Про програму "Українська родина"" зазначається: Основними завданнями Програми є:

• формування у свідомості людей розуміння важливості ролі сім'ї у житті  суспільства, вихованні нового покоління, забезпеченні суспільної стабільності та прогресу;
• створення сприятливих умов для повноцінного морально-психологічного, соціального, культурного і духовного розвитку сім'ї, гармонізації взаємовідносин поколінь;
• "недопущення бродяжництва, безпритульності, насильства, наркоманії, алкоголізму, проституції та розповсюдження порнографічних видань" [47].

Інша постанова Кабінету Міністрів № 1697 від 15.09.1999 " Про затвердження національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" відмічає: Основними завданнями Програми є:

• "забезпечення духовно-морального розвитку населення, виховання патріотизму, високої політичної культури  та трудової моралі, використання зусиль громадян у суспільно корисних справах, сприяння ствердженню соціального оптимізму в світогляді населення;
• запобігання негативному впливу на свідомість громадян інформації, яка містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, порнографії, пропагандує тютюнопаління, наркоманію, пияцтво, антисоціальну поведінку;

Реалізація цих завдань здійснюється шляхом:

• "координації зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, які здійснюють виховні,  освітні та оздоровчі функції, удосконалення  нормативно-правової бази регулювання відносин у цій сфері;
• забезпечення організаційних та ідеологічних передумов для посилення науково-методичного та інформаційного забезпечення духовності та моральності  громадян, використання можливостей засобів масової інформації для пропаганди національних і загальнолюдських духовних, моральних цінностей, створення з цією метою культурно-просвітницьких і виховних теле- і радіопрограм для сім'ї, дітей та молоді;
•  підвищення рівня контролю та відповідальності за дотримання вимог законів України щодо розповсюдження кіно-, відеопродукції та друкованих видань з метою запобігання пропаганді жорстокості, бездуховності, насильства та розпусти;

• розроблення та реалізації серед неповнолітніх та молоді комплексних планів запобігання девіантній поведінці, антисоціальним проявам, профілактики правопорушень, створення мережі центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді, центрів реабілітації дітей, дівчат та жінок, які потерпіли від насильства, запровадження профілактичних програм центрів соціальних служб для населення та служб у справах  неповнолітніх, розроблення та впровадження системи всеукраїнських акцій "Антинаркотик",  "АнтиСНІД",  "Тверезість", "Життя без паління" та інших" [44].

На підставі цього впроваджуються відповідні закони: "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" та інші.