Поряд з цим, дотримання цих вимог перетворює профілактику адміністративних проступків в дійсно науковий та керований процес. Цей процес підкоряється відповідним закономірностям, які можуть розкриватися за допомогою педагогічної та психологічної наук. Їх знання та використання в практичній профілактичній діяльності е показником наукового рівня або компетентності суб'єкта профілактичної діяльності, а також свідченням наукової обґрунтованості заходів по профілактиці адміністративних проступків.

Таким чином практичне здійснення профілактичної діяльності являє собою складний соціальний процес, який має відповідні об'єктивні та суб'єктивні умови. Наукове керування цим процесом передбачає глибоке знання його сутності, сил, засобів, механізму функціонування, які забезпечують досягнення мети профілактичної діяльності. Цим гуманістичні ідеям та принципам й служить практична діяльність українського суспільства та держави.

Серед усіх суб'єктів профілактичної діяльності щодо адміністративних проступків важливе місце посідають органи внутрішніх справ. Як суб'єктами адміністративної юрисдикції їм підвідомче близько 50 статей Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Міжнародний досвід показує, що ефективність зусиль правоохоронних органів в боротьбі з правопорушеннями в значному ступені залежить від того, як гарно та всебічно організована профілактична робота, основний акцент в якій робиться на притягнення до неї громадськості та державних і місцевих ресурсів. При цьому в більшості країн в структурі поліції, особливо в нижній ланці, є спеціальні підрозділи профілактики, які працюють в тісній взаємодії з громадськими структурами. Рекомендації по створенню таких служб розроблені та прийняти в 1955 році на першому конгресі ООН по попередженню злочинності та мірам поводження з правопорушниками. В цьому документі визначені першочергові завдання подібних підрозділів:

а) Брати участь в заходах, пов'язаних з попередженням злочинності та інших правопорушень шляхом організації нагляду за криміногенними районами та об'єктами;

б) Встановлювати зв'язки із школою та батьками неповнолітніх;

в) Координувати діяльність добровільних організацій які беруть участь в профілактиці правопорушень;

г) Вести роз'яснювальну роботу серед населення по забезпеченню їх особистої та матеріальної безпеки використовуючи для цього засоби масової інформації та особисті контакти через спеціально підготовлених працівників;

д) Визначати форми участі населення в контролі за рівнем правопорушень та рішенні інших правоохоронних завдань;

е) Приймати участь в розробці загальнонаціональних та локальних програм по боротьбі з правопорушеннями.

Профілактика адміністративних проступків ОВС включає такі компоненти:

• Виявлення, участь в межах компетенції в нейтралізації або усуненні причин адміністративних проступків, а також їх умов (як ми говорили це буде загальна профілактика).
• Виявлення осіб, вчинки яких вказують на реальну можливість вчинення ними адміністративних проступків або інших правопорушень. Здійснення у відношенні їх профілактичного впливу, а також позитивного впливу на їх оточення (індивідуальна профілактика).
• Виявлення осіб які замислюють або ведуть підготовчу роботу щодо споєння адміністративних проступків, злочинів та інших правопорушень.

В основі діяльності ОВС по профілактиці адміністративних проступків повинні бути наступні принципи:

Законність - відповідність всій профілактичній діяльності вимогам законодавства, компетенції органів внутрішніх справ; застосування мір індивідуальної профілактики при неухильному дотриманні гарантій прав та свобод осіб, у відношенні яких вони застосовуються.

Соціальна справедливість та гуманізм - захист конкретних інтересів фізичних та юридичних осіб. Застосування профілактичних мір адекватно їх цілям.

Комплексність профілактики - застосування мір психічного, педагогічного, економічного, ідеологічного та правового характеру; вплив на всю сукупність причин та умов; поєднання заходів загальної та індивідуальної профілактики.

Диференціація мір впливу та індивідуальний підхід до особи при індивідуальній профілактиці, застосування різних рівнів профілактики адміністративних проступків (про них ми говорили вище).

Своєчасність та достатність мір впливу - використання профілактичних заходів на більш ранішнім етапі виникнення ситуацій які можуть призвести до вчинення адміністративних проступків.

Використання в профілактичній діяльності зарубіжного досвіду, та здійснення в сфері дії міжнародних правових актів.

Чинне законодавство України містить певні норми, які регламентують діяльність ОВС по профілактиці та попередженню адміністративних проступків:

"Основними завданнями міліції є:

"... Попередження та припинення правопорушень" [ 2 ].

"Міліція у відповідності до своїх завдань зобов'язана:

"... Проводити профілактичну роботу серед осіб які схильні до вчинення правопорушень" [ 2 ].

"Міліція має право:

"..Виявляти та вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу"[ 2 ].

"Міліція має право для виконання покладених на неї завдань притягувати громадян за їх згодою до співпраці в порядку визначеному законами які регулюють профілактичну діяльність" [ 2]. Кодекс України про адміністративні правопорушення в статтях 6 та 7 "Попередження адміністративних правопорушень" і "Забезпечення законності при застосуванні мір адміністративного впливу за адміністративні правопорушення" також регламентує цю діяльність. Перед тим як говорити про конкретні правопорушення та міри їх профілактики ми визначимо два основних метода діяльності по профілактиці адміністративних проступків.

Ця профілактика здійснюється в основному в діяльності ОВС підрозділами адміністративної міліції. Адміністративна діяльність міліції: здійснюється методами переконання та примусу, які найпослідовніше відбиваються через механізм прав та обов'язків. Ці методи використовуються на всіх рівнях діяльності органів внутрішніх справ.

"Переконання становить комплекс виховних роз'яснювальних та заохочувальних засобів, які здійснюються з метою підвищення організованості, дисципліни громадян, добровільного виконання ними законів" [73, с. 26]. Саме переконання формує правосвідомість, внутрішню готовність до прийняття й виконання загальнообов'язкових правил. В адміністративній діяльності органів внутрішніх справ переконання спрямоване на виховання у громадян внутрішньої потреби й стійкості звичок правомірної поведінки, попередження антигромадських, протиправних вчинків, на позитивний вплив щодо правопорушника.

Переконання передує примусові, який застосовується до громадян, не здатних скеровувати свою поведінку у відповідності з державною волею. Переконання також супроводжує заходи примусу, переплітається з ними, вирішує загальне завдання, що полягає у вихованні почуття обов'язку та відповідальності перед колективом, суспільством, державою.

Адміністративний примус - це різновид державного примусу, який за своєю суттю є втручанням у сферу правових інтересів правопорушника, інших суб'єктів права, включає заходи припинення адміністративних правопорушень, адміністративного попередження та адміністративного сприяння. Заслуговує на увагу точка зору О.І. Остапенка щодо застосування профілактичного примусу: "…профілактичний примус - це передбачені нормами права обмеження, які застосовуються суб'єктами профілактики до осіб, що можуть вчинити протиправні дії або вже вчинили їх з метою запобігання і здійснення виховного впливу на порушників" [167, с. 240]. Профілактичний примус в умовах формування демократії є більш привабливим, ніж покарання. Крім того, він застосовується на підставі жорсткого дотримання законності суб'єктами профілактики.

В необхідних умовах при здійсненні профілактики адміністративних проступків органи внутрішніх справ застосовують заходи адміністративного впливу які, як вже ми говорили поділяються на:

Адміністративно-попереджувальні заходи. Вони застосовуються при наявності особливих умов (стихійне лихо, пожежа, епідемія) з метою попередження правопорушень та забезпечення громадської безпеки. .До адміністративно-попереджувальних заходів відносяться:

• Перевірка документів;
• Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місці позбавлення волі;
• Особистий огляд;
• Огляд речей і документів;
• Огляд транспортних засобів, знарядь полювання й лову риби тощо.

Застосування цих заходів не пов'язано безпосередньо із вчиненням проступку й переслідує мету не допустити його, а також попередити настання шкідливих наслідків" [73, с. 29].

Заходи адміністративного припинення. Вони передбачають примусове припинення протиправних дій (діяльності) громадян, посадових осіб, установ, підприємств, організацій. До них належать:

• Вилучення речей та документів;
• Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом;
• Припинення робіт та заборона експлуатації об'єктів;
• Доставляння в медичний витверезник;
• Примусове направлення на лікування осіб, які хворіють алкоголізмом або наркоманією (однак ця міра може застосовуватися і як попереджувальна).

 До цієї групи входять також заходи фізичного впливу на правопорушника (застосування прийомів рукопашного бою, спеціальних засобів, а також вогнепальної зброї).

Підставою до застосування цих заходів є вже фактичне вчинення суспільно небезпечних дій, які становлять реальну загрозу суспільним інтересам та правам і свободам громадян.

Заходи адміністративного стягнення. Ці заходи перелічені в ст.. 24 КУпАП, а стаття 23 КУпАП говорить: "Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи та попередження вчинення нових правопорушень" [66, с. 78]. Тобто і цьому ми яскраво бачимо профілактичну функцію адміністративних стягнень. Е. Н. Пастушенко також говорить: "профілактична функція властива усім заходам адміністративної відповідальності" [169, с. 148], а як ми знаємо, адміністративне стягнення саме є мірою адміністративної відповідальності. Після цього можна перейти до основних профілактичних заходів які здійснюються органами внутрішніх справ.

Заходи індивідуальної профілактики

• Профілактичні бесіди;
• Надання інформації про антигромадську поведінку особи керівником підприємств, організацій, установ, учбових закладів, громадських об'єднань;
• Попередження про постанову та профілактичний облік;
• Адміністративний нагляд;
• Офіціальне застереження.

Кримінально-правові, кримінально-процесуальні, адміністративно-правові, адміністративно-процесуальні заходи профілактики

• Забезпечення безпеки громадян та юридичних осіб на права та інтереси котрих посягають адміністративні проступки та інші правопорушення;
• Контроль за своєчасним проходженням матеріалів по справах про адміністративні проступки та злочини та прийняття по них своєчасних рішень;
•  Внесення у відповідності з законодавством в державні та громадські органи подання про усунення причини та умов які сприяють вчиненню адміністративних проступків;
• Виявлення та притягнення до відповідальності осіб які залучають неповнолітніх до вчинення адміністративних проступків, вживання алкоголю та наркотичних засобів;
• Своєчасне припинення адміністративних проступків на вулицях, об'єктах транспорту, в інших громадських місцях;
• Вилучення з використання фізичних та юридичних осіб речей, оберт яких обмежено та котрі можуть бути використані для вчинення адміністративних проступків.

Організаційні та інші заходи: