В структурі МВС, СБУ створені певні підрозділи націлені на боротьбу з цими явищами, УБНОН та інші. Окрім цього Україна приєдналася до таких міжнародних нормативно-правових актів Конвенція ООН "Про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами", Конвенція ООН " Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин". Все вищезазначене складає нормативно-правову базу профілактики цих фонових явищ.

Як вже ми зазначали, в нашому дослідженні ми лише окреслимо коло основних профілактичних заходів, більш детальні розробки - це тема окремого дослідження.

Щодо профілактики пияцтва та алкоголізму, то тут повинна діяти ціла низка заходів:

• Формування відповідної громадської атмосфери, яка спрямована на подолання пасивності та байдужості громадськості України до проблем пияцтва та алкоголізму;
• Розробка та впровадження державної програми антиалкогольного виховання, огородження молодого покоління від пияцтва;
• Посилення соціального та адміністративного контролю за особами, поведінка яких на ґрунті зловживанням алкоголем пов'язана із вчиненням адміністративних проступків;
• Формування та забезпечення системи лікування та реабілітації хворих на алкоголізм;
• Створення в Україні певної системи алкогольної політики, та її інформаційного забезпечення. Кошти на це можна виділяти з спеціального фонду, який може бути сформований від сум від продажу алкогольних напоїв, та штрафів за порушення антиалкогольного законодавства;
• Чітке визначення суб'єктів, які зайнятих у обороті алкогольної продукції;
• Розробка ефективної правової бази вищезазначеного.

Щодо профілактики наркоманії, то тут ми маємо відмітити окрім Законів України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів" та "Про заходи протидії незаконному обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів" від 1995 року ще Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки, яка затверджена Указом Президента України  № 1376 від 25.12. 2000 року. Основними заходами повинні бути:

• Вдосконалення нормативної бази щодо профілактики наркоманії;
• Створення чіткої системи лікування та соціальної і правової допомоги особам які хворі на наркотизм;
• Чітке визначення суб'єктів обігу наркотичних засобів в Україні;
• Впровадження правового виховання населення щодо проблеми наркоманії, використовуючи при цьому засоби масової інформації, впроваджуючи у навчальних закладах певні навчальні програми, організовуючи дослідницько-пізнавальні конференції;
• Створення певних дослідницьких центрів проблем наркоманії;
• Виявлення та переслідування осіб винних у незаконному розповсюдженні наркотичних засобів.

Щодо профілактики проституції, то тут ми можемо виділити кілька блоків профілактики цього небезпечного явища.

Загальносоціальна профілактика

• Соціально-економічні заходи. Створення у суспільстві обстановки, яка забезпечить високий життєвий рівень населення. Ліквідація безробіття серед жінок, належний рівень оплати праці, створення центрів реабілітації жінок та чоловіків, які займалися проституцією;
• Медичні заходи. Регулярне медичне обслідування населення на предмет виявлення венеричних захворювань. Створення ефективної системи медичної допомоги особам, які хворіють цими хворобами;
• Виховальні заходи. Вони націлені на формування у суспільстві високого рівня моральності, пропаганду цінностей у сфері ведення сексуального життя.

Спеціальна профілактика.

• Створення відповідної нормативної бази профілактики проституції, виявлення осіб, які займаються проституцією та проведення з ними певної профілактичної роботи;
•  Адміністративно-правове та кримінальне переслідування осіб, які розповсюджують порнографічні матеріали, схиляють осіб, в тому числі й неповнолітніх до заняття проституцією та ін.

Індивідуальна профілактика адміністративних проступків. Вона містить комплекс певних заходів, які спрямовані на:

• Усунення факторів які негативно впливають на особу та можуть призвести до формування в неї антисоціальної спрямованості та протиправної поведінки.
• Зміни в особі антисоціальних поглядів, звичок, інтересів, це може попередити вчинення особою не тільки адміністративних проступків, але й інших правопорушень, зокрема злочинів.
• Застосування невідкладних мір по попередженню проступків які підготовлюються (наприклад ст. 423, 44, 461, 50, 531 і. т. д.) та припинення спроб їх вчинення.

"По своїй суті індивідуальна профілактика являє собою сукупність мір переконання та примусу, які застосовуються до носіїв антисоціальних орієнтацій, а також мір впливу на негативні елементи їх середовища" [178, с. 43 ].

Необхідність індивідуальної профілактики зумовлюється цілим рядом явищ. По-перше, в реальній дійсності життя це є негативні фактори, які являються елементами мікросередовища особи, сприяють її переходу на антисоціальні позиції, по-друге наявністю певних недоліків та помилок виховного та контролюючого впливу соціального середовища. Безпосередніми об'єктами індивідуальної профілактики адміністративних правопорушень виступають як конкретні особи так і соціальне середовище.

Хоча деякі автори об'єктами профілактики вважають тільки конкретних осіб: "Індивідуальна профілактика має справу з внутрішніми причинами, які сприяють вчиненню правопорушень, а так як проявлення таких причин безпосередньо пов'язано з особою, то предметом такої профілактики в кінцевому рахунку є конкретні особи" [147, с. 92]. Але на нашу думку ця пропозиція недороблена, так як з особою пов'язано дуже багато явищ, які містяться в її оточенні (робочому, сімейному, шкільному), а звідси викладена нами вище позиція більш повніше охоплює сферу та об'єкти індивідуальної профілактики адміністративних проступків.

Індивідуальна профілактика є важливою частиною діяльності державних органів та громадських організацій які ведуть боротьбу не тільки з адміністративними проступками, а й зо всіма правопорушеннями. Мета даного виду профілактики - своєчасне виявлення осіб, від яких можна очікувати вчинення адміністративних проступків та інших правопорушень, виховальних вплив на таких осіб та оточуюче їх мікросередовище, прийняття інших заходів (при необхідності примусу), для того, щоб адміністративні проступки не були вчинені.

Індивідуальний вплив на вказані вище об'єкти дуже складний процес, але він є повністю керованим та в ньому можна виділити такі стадії:

• Підготовчу, яка складається з діяльності по виявленню осіб з антигромадською установкою та орієнтацією, а також елементів мікросередовища які впливають на становлення у особи цих негативних факторів.
• Безпосередню. Яка складається з комплексу заходів по організації, плануванню та безпосередньому впливу на особу та її оточуюче середовище.
• Заключну. В цій стадії здійснюється перевірка та аналіз результатів проведених профілактичних заходів, а також визначаються нові цілі та завдання щодо закріплення результатів попередніх профілактичних заходів.

 Все вказане вище зумовлює застосування певних заходів індивідуальної профілактики адміністративних проступків:

• Виявлення осіб, чия поведінка, погляди, мотиви свідчать про можливість вчинення цією особою адміністративного проступку;
• Вивчення цих осіб та джерел негативного впливу на них;
• Вивчення можливості створення позитивної обстановки для цих осіб з тим, щоб адміністративний проступок не був вчинений;
• Усунення джерел негативного впливу;
• Виховальний вплив (при необхідності за допомогою мір примусу) на осіб які здатні вчинити адміністративні проступки;
• Всебічний контроль за поведінкою цих осіб та їх образом життя;
• Періодичні перевірки ефективності та результатів профілактичних заходів які вже були проведені.

Якщо ж зупинитися на самій особі правопорушника, то індивідуальна профілактика здійснюється до наступних осіб:

1. Які ще не вчинили адміністративні проступки та інші правопорушення, однак знаходяться в негативних умовах та під їх впливом можуть вчинити такі протиправні діяння.
2. Які ведуть антисоціальний спосіб життя, вчиняють адміністративні проступки та інші протиправні діяння.
3. Почали вчинення або підготовчі дії щодо вчинення адміністративного проступку.
4. Які раніш вже неодноразово вчиняли адміністративні проступки та злочини та можуть вчинити їх знов.

В цих висловах ми пропонуємо звернути увагу на такий момент: вже кілька раз ми посилалися на таке явище як приготування, або замах на адміністративний проступок. Вище ми привели низку статей, але не всі, які можуть характеризуватися стадією приготування або замаху, виходячи з цього треба в КУпАП ввести таку статтю "Замах або приготування до вчинення адміністративного проступку."

Звідси в залежності від стадії антигромадської поведінки та моменту початку профілактичної роботи можна виділити такі стадії індивідуальної профілактики:

а) Доделіктна профілактика (її завдання не допустити формування у особи антигромадської спрямованості на вчинення адміністративних проступків та інших правопорушень).

б) Припинення вчинення адміністративного проступку на стадії приготування або замаху.

в) Профілактичні міри по факту вчиненого адміністративного проступку (вони, насамперед, пов'язані із призначенням адміністративного стягнення).

г) Профілактичні міри після вчинення адміністративного проступку (ці міри спрямовані на недопущення та усунення факторів, які сприяли вчиненню попереднього адміністративного проступку).

Той факт, що індивідуальна профілактика адміністративних проступків, про яку ми згадували вище, має справу з особою правопорушника зумовлює підвищення психологічних вимог до цієї діяльності та профілактики взагалі, крім того, ще підвищення вимог до дотримання законності та додержання принципу недоторканності основних прав та свобод людини, які крім національного законодавства закріплені в багатьох нормативно-правових актах які відносяться до міжнародних: Міжнародна конвенція про громадянські та політичні права, Резолюція 690/79: "Декларація поліції", Кодекс ООН поведінки посадових осіб, які застосовують закон, Конвенція по захисту прав людини та фундаментальних свобод.

 Наведемо лише кілька прикладів висловів, котрі повинні застосовуватися суб'єктами профілактики адміністративних проступків : "Не одна посадова особа , яка застосовує закон не повинна впливати на правопорушника шляхом принижуючих дій або покарань" [228, с. 87].

"Затримання особи не повинно йти в розріз з процедурою , яка зазначена в законі" [229, с. 108 ].

"При виконанні своїх обов'язків офіцери поліції та інші особи повинні поважати та захищати людську гідність та права усіх осіб" [227, с. 147 ].

Тобто ми бачимо, що дотримання законності один з важливих принципів не тільки в національному законодавстві. Щодо психічних та педагогічних вимог до профілактичної діяльності, то вимога педагогічної правильності мір профілактичного впливі на індивіда означає відповідність цих мір основним науково-педагогічним заходам та методам. До них відносяться виховання в колективі., вміле поєднання переконання та примусу, цілеспрямованість та безперервність виховального процесу, індивідуальний підхід до кожної особи - об'єкта індивідуальної профілактики, систематичність профілактичних заходів та інші. Дотримання вимог про які йшла мова вище, є умовою ефективності як профілактичної діяльності взагалі так й індивідуальної профілактики зокрема.