На стадії порушення кримінальної справи в основному виявляються фактори об'єктивного характеру: місце, час, умови виявлення злочину, надходження інформації про злочин.

На первинному етапі (до пред'явлення обвинувачення) важливу роль відіграють такі об'єктивні фактори: ступінь повноти й об'єктивності інформації про злочин, надійність її джерел; службово-психологічна обстановка розслідування; рівень і повнота розробки наукових рекомендацій і нормативно-правового регулювання порушених відносин; організаційна і матеріально технічна забезпеченість розслідування. Очевидний вплив цілого спектру факторів суб'єктивного характеру — особистих, професійних, службових та інших якостей осіб, що здійснюють розслідування, суб'єктів кримінального процесу, інших осіб, пов'язаних з розслідуванням та ін.

На етапі пред'явлення обвинувачення важливу роль відіграють: ступінь повноти й об'єктивності інформації про злочин, надійність її джерел, службово-психологічна обстановка розслідування.

На наступному за пред'явленням обвинувачення етапі фактори суб'єктивного характеру можуть призвести до виникнення конфліктних ситуацій.

Для вивчення типових слідчих ситуацій, характерних для розслідування відповідних видів економічних злочинів, було визначені методики, що найбільш повно відображують досліджувану проблему. У зв'язку з цим вивчено методики розслідування таких злочинів:

• привласнення, розтрати майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (службові посягання на майно);
• ухилення від повернення виручки в іноземній валюті;
• ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (податкові злочини).

Відомо, що найбільш повно розробка питань слідчих ситуацій знайшла відображення в методиках розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (за прийнятою раніше термінологією — посадових розкрадань).

При розслідуванні таких злочинів ускладнення ситуацій залежить від поінформованості розкрадачів про безпосередню погрозу виявлення їх злочинної діяльності і можливості використання правоохоронними органами "фактора раптовості" і є підставою виділення типових слідчих ситуацій: 1) по справах, порушених у зв'язку з документальною ревізією, перевіркою, що проводяться наглядовими, контролюючими органами, якщо можливий початок розслідування не є раптовим; 2) у справах, порушених за матеріалами оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, якщо підозрювані у злочині не поінформовані про можливий початок розслідування; 3) у справах, що порушуються у випадках затримки на гарячому; 4) якщо кримінальна справа порушується в зв'язку з перевіркою заяв, повідомлень або явки з повинною [181][178].

Іншим варіантом типових слідчих ситуацій при розслідуванні даного виду злочинів на первинному етапі є:

1. ситуація, що містить інформацію про предмет злочинного посягання, спосіб виготовлення неврахованої продукції і, згідно з цим, про осіб, причетних до цього, а іноді і до реалізації неврахованих виробів. Вона характерна для справ, порушених на підставі матеріалів оперативно-розшукової діяльності;
2. ускладнена ситуація, що містить достатню інформацію про якийсь один елемент криміналістичної характеристики — спосіб (на визначеній його стадії), об'єкт злочинного посягання; осіб, причетних до злочину, — з одного боку, при відсутності чи недостатності даних про інші елементи — з іншого;
3. слідча ситуація, що містить дані про факт нестачі (без встановлення її причин) або прояви безгосподарності, встановлені актами відомчих ревізій, повідомленнями громадян чи публікаціями засобів масової інформації;
4. слідча ситуація, що містить ознаки перевезення неврахованої продукції, виявлені працівниками ДАІ при перевірці транспорту за шляхом слідування;
5. містить дані про факти продажу неврахованої продукції безпосередньо населенню [139][179].

Типові слідчі ситуації на різних етапах розслідування в таких методиках виглядають у такий спосіб.

Первинний етап:

1. ревізією виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується документами, відомі матеріально відповідальні особи, однак неясно - чи є нестача результатом розкрадання;
2. виявлено неврахований надлишок майна в матеріально відповідальної особи. Причина невідома;
3. виявлено підробку документів [192][180] .

Наступний етап:

1. факт злочину встановлено, відоме коло матеріально-відповідальних осіб, але невідомі конкретні розкрадачі;
2. установлено невраховані надлишки цінностей, сировини чи готової продукції, однак невідомі способи створення їх;
3. установлено, що підозрюваний живе невідповідно до своїх достатків, але в результаті обшуку не виявлено цінності, нажиті злочинним шляхом, і майно — предмет конфіскації в забезпечення відшкодування заподіяного злочином збитку [192][181].

При визначенні структури слідчої ситуації стосовно первинного етапу розслідування розглянутих злочинів важливо враховувати: характер джерела інформації про злочин, характер змісту інформації про злочин, обсяг інформації про злочин, поінформованість зацікавлених осіб про те, що правоохоронні органи мають інформацію про злочин, характер пояснень зацікавленими особами обставин, що сформувалися. Причому перші три елементи розглядають як основні, оскільки вони складають інформаційну базу слідчих ситуацій [136][182].

Вважається, що типовим джерелом інформації про посягання на чуже майно є ревізійні й інвентаризаційні матеріали, і на цій основі виділяється група слідчих ситуацій, що складаються до початку розслідування, коли підставою для порушення кримінальної справи стали матеріали ревізії чи інвентаризації [136][183].

Слідчі ситуації первинного етапу розслідування зазначеної категорії справ класифіковано автором розглянутої методики на два види, що віднесені до типових:

1. наявність позитивної інформації щодо всіх елементів їх структури (установлений факт нестачі, надлишків; відомі їх розмір і види; установлені матеріально відповідальні і посадові особи, що мають відношення до їх руху; наявна документація, що відображує рух товарно-матеріальних цінностей, які числяться в нестачі чи надлишках; матеріально відповідальні особи інформовані про те, що їх діяльність розслідується правоохоронними органами);
2. слідчі ситуації, що характеризуються частковою наявністю інформації щодо елементів структури (установлений факт нестачі, надлишків; відомі їх розмір і види товарно-матеріальних цінностей; документи, що відображують рух товарно-матеріальних цінностей, які числяться в нестачі чи надлишках, не встановлені; посадові особи, що мають відношення до їх руху, не встановлені; матеріально відповідальні особи поінформовані про те, що їх діяльність розслідується; навмисне вилучення цінностей заперечується, нестача або надлишки пояснюються недбалістю) [136][184].

Розглянуто також інші типові слідчі ситуації, що виникають на первинних етапах розслідування посадових розкрадань у різних галузях господарства, наприклад у заготівельних організаціях при закупівлі продукції сільського господарства.

Первинний етап:

1. є неповні відомості про подію злочину, тобто не уточнені дані про осіб, що його вчинили;
2. виявлено нестачу матеріальних цінностей у підзвіті заготівників, але не встановлена причина її утворення;
3. виявлено надлишки матеріальних цінностей у підзвіті заготівників, але не встановлена причина їх створення;
4. установлено, що надлишки матеріальних цінностей створені розкрадачами з метою розкрадання, але не ясна картина події, не встановлене джерело розкрадання і канали збуту викраденої продукції;
5. виявлені надлишки в підзвіті заготівника створені групою осіб, але немає відомостей про інших учасників злочинної групи [137][185].

Розслідування розкрадань у системі громадського харчування розглядається стосовно наступних початкових типів ситуацій.

Перша ситуація містить інформацію про подію розкрадання, осіб, що його вчинили та визнають вину; систему розслідування визначає перевірка версій про вчинення розкрадання тією особою (особами) і способом, вказівки на який містяться в первинних матеріалах.

У другій початковій слідчій ситуації, для якої характерне неповне визнання матеріально відповідальною, посадовою особою злочинних фактів, конструюються поряд з названою загальні версії про відсутність розкрадання, вчинення його в меншому обсязі, однією особою, а не групою.

У третій ситуації є відомості про подію злочину і про те, що особа, відповідальна за матеріальний збиток, зникла. З урахуванням даної інформації висуваються версії, що визначають систему слідчих дій, організаційних, оперативно-розшукових заходів, спрямованих на доведення події злочину і встановлення місцезнаходження зниклої матеріально відповідальної, посадової особи. Для вирішення останньої задачі рекомендується проведення тактичної операції "розшук зниклої особи, відповідальної за матеріальний збиток (підозрюваного, обвинуваченого)".

У четвертій початковій слідчій ситуації наявна інформація про окремі факти виносу, перевезення, реалізації кулінарної продукції без виправдувальних документів, порушення рецептури та технології приготування блюд і кулінарних виробів.

П'ята ситуація характеризується сукупністю великого обсягу інформації про подію злочину і його елементи, злочинну діяльність, що продовжується в момент початку розслідування, і непоінформованість причетних до неї осіб про порушення кримінальної справи [103][186].

У розслідуванні групових, організованих привласнень і розтрат[187] майна в торгівельних організаціях звертається увага на типові слідчі ситуації різних етапів розслідування.

Для первинного етапу розслідування характерні ситуації:

1. порушення кримінальної справи за оперативними даними відповідних органів;
2. порушення кримінальної справи за офіційними матеріалами (найчастіше за результатами інвентаризацій і ревізій, контрольних закупів і т.д.);
3. порушення кримінальної справи при затримці розкрадачів на гарячому, без попередньої перевірки (апарат відділу по боротьбі з економічною злочинністю не мав у своєму розпорядженні відомостей про злочин);
4. порушення кримінальних справ за заявами громадян, матеріалами преси.

Для наступного етапу розслідування характерні ситуації:

1. достатня ясність події розслідуваного злочину і винність всіх обвинувачених, а також відсутність інформації про інші епізоди розкрадання і причетність інших осіб;
2. ясність розслідуваної події і винність всіх обвинувачених, однак орган розслідування має інформацію про інші епізоди злочинної діяльності обвинувачених і можливу причетність інших осіб;
3. ясність розслідуваної події при відсутності доказів винності всіх осіб, причетних до розкрадання;
4. слідчий має інформацію про винність всіх осіб при недостатності доказів, що підтверджують це;
5. відсутність чи недостатність у слідчого доказів відносно всіх осіб, що брали участь у злочині.

Для заключного етапу характерні ситуації: