3.2. Особливості типізації слідчих ситуацій у залежності від виду розслідуваних злочинів
Сторінки матеріалу:
- зібрані на первинному етапі фактичні дані повно встановлюють обставини нещасного випадку і дозволяють конкретизувати версії про його причини (технічного, організаційного, санітарно-гігієнічного характеру), про порушені правила і дії винних осіб;
- у результаті проведеної технічної експертизи виявлено обставини, що вказують на порушення раніше не встановлених правил техніки безпеки, або нового суб'єкта даного злочину, або відсутність причинного зв'язку між виявленим порушенням і нещасним випадком;
- особа, відповідальна за порушення правил техніки безпеки, визнає себе винною в допущених порушеннях, що викликали подію;
- особа, відповідальна за забезпечення дотримання техніки безпеки, заперечує свою вину [192][198].
У методиці розслідування даного виду злочинів типізація провадиться за такими ознаками: джерело й обсяг отриманої слідчим інформації (матеріали спеціального розслідування, заяви громадян, повідомлення адміністрації); відношення підозрюваного (обвинуваченого) до діяння (визнає чи заперечує вину). При розподілі слідчих ситуацій за етапами враховувалася зміна обсягу даних, які має слідство.
У літературі виділено типові ситуації, що складаються при розслідуванні злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту (шляхово-транспортні злочини).
Звернено увагу на те, що основні типові ситуації складаються на первинному етапі розслідування злочину вже в ході огляду місця події:
- водій відомий — він і транспортний засіб знаходяться на місці події; водій втік з автомашиною або без неї, але його особу встановлено;
- водій невідомий — втік з місця події разом з автомашиною або залишив викрадену автомашину [164][199].
Характерно, що в ряді робіт з методики розслідування даного виду злочинів не застосовується термін "слідчі ситуації", хоча самі ситуації описуються, наприклад:
Первинний етап:
- вихідні дані про подію вказують на порушення конкретною особою певних правил безпеки руху або експлуатації транспорту;
- транспорт, що вчинив наїзд, невідомий, водій невідомий.
Наступний етап:
- наявні дані, що дозволяють встановити обстановку й обставини події, причетних осіб;
- фактичних даних недостатньо [263][200].
В інших методиках розслідування злочину описуються слідчі ситуації, що складаються на первинному етапі:
- злочинне порушення вчинено в присутності свідків, водій і транспорт залишилися на місці;
- злочинне порушення правил безпеки вчинено під час відсутності свідків, або водій, що втік з місця події, залишив транспортний засіб;
- водій втік з місця події разом із транспортом.
Автор характеризує зазначені ситуації відповідно як "порівняно просту", "більш складну" і "найбільш складну" [181][201].
У методиці розслідування даного виду злочинів типізація провадиться за такими ознаками: наявність (відсутність) водія на місці події, наявність даних про нього; обсяг отриманої слідчим первинної інформації.
Результати проведеного аналізу систем типових слідчих ситуацій представлені в табл. 3.4, 3.5, у яких прийнято такі скорочення: П — первинний етап слідства; ПС — наступний етап слідства; З — завершальний етап слідства.
Таблиця 3.4. Виділення у методиках розслідування типових слідчих ситуацій в залежності від етапу розслідування злочину
Автор
П
ПС
З
Методики розслідування вбивств
Методики розслідування насильницьких злочинів проти особи
В.П. Бахін
+
В.К. Лисиченко
+
+
С.Г. Любічев
+
+
А.А. Топорков,
А.С. Лазарі
С.Г Любічев
+
О.Ю. Булулуков
+
В.І. Бояров
+
Методики розслідування зґвалтувань
З.І. Митрохіна
+
+
А.Н. Ігнатов
+
Методики розслідування спричинення тілесних ушкоджень
В.П. Бахін
+
Методики розслідування привласнень
та розтрат
Методики розслідування економічних злочинів
В.П. Лисицін
+
+
В.А. Кокориков
+
В.О. Князев
+
Ж.Х. Козиходжаєв
+
Г.Ю. Жирний
+
О.Б. Камоцький
+
В.В. Куклін
+
Г.А. Матусовський
+
І. Р. Морозов
+
+
+
В.Д. Пчьолкин
+
В.К. Чаюк
+
М.Ю. Флоровський
+
Методики розслідування злочинів кваліфікованих за ст. 207, 208 КК України
О.М. Городиський
+
Методики розслідування податкових злочинів
Е.Н. Ашмаріна М.П. Хілобок
+
В.В. Лисенко
+
Продовження таблиці № 3.4.
Автор
П
ПС
З
Методики розслідування екологічних злочинів
Методики розслідування техногенних злочинів
Г.А. Матусовський
+
+
В.Х. Меркурисов
+
Методики розслідування справ про пожежі
В.О. Коновалова
+
+
А.В. Мішин
+
+
+
Методика розслідування злочинних порушень правил безпеки праці
В.К. Лисиченко
+
+
Методики розслідування дорожньо-транспортних подій
М.П. Хілобок
+
В.К. Стринжа
+
+
А.Л. Дудніков
+
Для встановлення тенденцій періодизації слідчих ситуацій в криміналістичній методиці, вивчено також інші методики розслідування злочинів, що охоплюють різний круг ситуацій (табл. 3.5).
Таблиця № 3.5. Різні групи методик розслідування
Автор
П
ПС
З
Методики розслідування підробки грошей
А. Шаталов
+
Методики розслідування контрабанди
В.М. Шевчук
+
Методики розслідування шахрайства
В.Ю. Шепітько
+
+
П.Т. Скорченко
+
Методики розслідування крадіжок, грабежів розбоїв
В.А. Журавель
+
+
Б.Г. Доля
+
А.А. Фокіна
+
+
Н.І. Клименко
+
+
В.М. Глібко
+
Г.О. Чорний
+
П.Т. Скорченко
+
+
+
Методики розслідування придбання або збуту майна, заздалегідь придбаного злочинним шляхом
К.К. Горяінов
+
Методики розслідування хуліганства
М.В. Салтевський
+
+
Методики розслідування злочинів, пов'язаних із оборотом наркотичних засобів
О.В. Одерій
+
А.І. Дворкін
+
В.О. Образцов
+
Методики розслідування злочинів у сфері службової діяльності
В.І. Гончаренко
+
+
А.А. Тушев
+
В.К. Кудряшов
+
+
+
З усіх вивчених і приведених у дисертації даних про слідчі ситуації в методиках розслідування злочинів у значній більшості випадків — близько 65% — розроблені типові слідчі ситуації тільки первинного етапу розслідування. Близько 26% методик включають також описи типових слідчих ситуацій наступних етапів розслідування; 9% методик містять описи слідчих ситуацій усіх (первісного, наступних і завершального) етапів розслідування. Дана обставина вказує на пріоритет розробки типових слідчих ситуацій первинногоетапу розслідування.
Слід зазначити, що найбільш послідовними в розвитку ідеї слідчої ситуації в методиках розслідування злочинів виявилися авторські колективи підручника, присвяченого методиці розслідування окремих видів злочинів (Київ, 1988, за ред. В.К. Лісиченко), і в наш час — підручника криміналістики, підготовленого кафедрою криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (1998, 2001 р., за ред. В.Ю. Шепитька).
У деяких підручниках і інших посібниках методичного характеру з криміналістики [168, 164, 251][202], виданих починаючи з 1991 року, спостерігаються розходження в структурі методики розслідування, що проявляються не тільки в ступені використання вчення про слідчу ситуацію, але і зв'язаної з ним теорії криміналістичної характеристики злочинів. Це проявляється, насамперед, у тім, що в зазначених джерелах методики розслідування відсутні дані про елементи криміналістичної характеристики певного виду злочину, не виділяються типові слідчі ситуації.
Аналіз методик розслідування свідчить, що їх автори, при однаковому в цілому підході, у ряді випадків будують різні системи типових слідчих ситуацій відповідних етапів розслідування. Видається, що це відбувається в зв'язку з розбіжностями в емпіричному матеріалі, на якому ґрунтуються наукові висновки, а також через відмінності в наукових підходах до дослідження даної проблеми. Дане положення можна конкретизувати:
- « перша
- ‹ попередня
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- наступна ›
- остання »