3.2. Особливості типізації слідчих ситуацій у залежності від виду розслідуваних злочинів

  1. зібрані на первинному етапі фактичні дані повно встановлюють обставини нещасного випадку і дозволяють конкретизувати версії про його причини (технічного, організаційного, санітарно-гігієнічного характеру), про порушені правила і дії винних осіб;
  2. у результаті проведеної технічної експертизи виявлено обставини, що вказують на порушення раніше не встановлених правил техніки безпеки, або нового суб'єкта даного злочину, або відсутність причинного зв'язку між виявленим порушенням і нещасним випадком;
  3. особа, відповідальна за порушення правил техніки безпеки, визнає себе винною в допущених порушеннях, що викликали подію;
  4. особа, відповідальна за забезпечення дотримання техніки безпеки, заперечує свою вину [192][198].

У методиці розслідування даного виду злочинів типізація провадиться за такими ознаками: джерело й обсяг отриманої слідчим інформації (матеріали спеціального розслідування, заяви громадян, повідомлення адміністрації); відношення підозрюваного (обвинуваченого) до діяння (визнає чи заперечує вину). При розподілі слідчих ситуацій за етапами враховувалася зміна обсягу даних, які має слідство.

 

У літературі виділено типові ситуації, що складаються при розслідуванні злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту (шляхово-транспортні злочини).

Звернено увагу на те, що основні типові ситуації складаються на первинному етапі розслідування злочину вже в ході огляду місця події:

  1. водій відомий — він і транспортний засіб знаходяться на місці події; водій втік з автомашиною або без неї, але його особу встановлено;
  2. водій невідомий — втік з місця події разом з автомашиною або залишив викрадену автомашину [164][199].

Характерно, що в ряді робіт з методики розслідування даного виду злочинів не застосовується термін "слідчі ситуації", хоча самі ситуації описуються, наприклад:

Первинний етап:

  1. вихідні дані про подію вказують на порушення конкретною особою певних правил безпеки руху або експлуатації транспорту;
  2. транспорт, що вчинив наїзд, невідомий, водій невідомий.

Наступний етап:

  1. наявні дані, що дозволяють встановити обстановку й обставини події, причетних осіб;
  2. фактичних даних недостатньо [263][200].

В інших методиках розслідування злочину описуються слідчі ситуації, що складаються на первинному етапі:

  1. злочинне порушення вчинено в присутності свідків, водій і транспорт залишилися на місці;
  2. злочинне порушення правил безпеки вчинено під час відсутності свідків, або водій, що втік з місця події, залишив транспортний засіб;
  3. водій втік з місця події разом із транспортом.

Автор характеризує зазначені ситуації відповідно як "порівняно просту", "більш складну" і "найбільш складну" [181][201].

У методиці розслідування даного виду злочинів типізація провадиться за такими ознаками: наявність (відсутність) водія на місці події, наявність даних про нього; обсяг отриманої слідчим первинної інформації.

 

Результати проведеного аналізу систем типових слідчих ситуацій представлені в табл. 3.4, 3.5, у яких прийнято такі скорочення: П — первинний етап слідства; ПС — наступний етап слідства; З — завершальний етап слідства.
 

Таблиця 3.4. Виділення у методиках розслідування типових слідчих ситуацій в залежності від етапу розслідування злочину

Автор

П

ПС

З

 

Методики розслідування вбивств

Методики розслідування насильницьких злочинів проти особи

В.П. Бахін

+

 

 

В.К. Лисиченко

+

+

 

С.Г. Любічев

+

+

 

А.А. Топорков, 
А.С. Лазарі 
С.Г Любічев

+

 

 

О.Ю. Булулуков

+

 

 

В.І. Бояров

+

 

 

Методики розслідування зґвалтувань

З.І. Митрохіна

+

+

 

А.Н. Ігнатов

+

 

 

Методики розслідування спричинення тілесних ушкоджень

В.П. Бахін

+

 

 

 

Методики розслідування привласнень 
та розтрат

Методики розслідування економічних злочинів

В.П. Лисицін

+

+

 

В.А. Кокориков

+

 

 

В.О. Князев

+

 

 

Ж.Х. Козиходжаєв

+

 

 

Г.Ю. Жирний

+

 

 

О.Б. Камоцький

+

 

 

В.В. Куклін

+

 

 

Г.А. Матусовський

+

 

 

І. Р. Морозов

+

+

+

В.Д. Пчьолкин

+

 

 

В.К. Чаюк

+

 

 

М.Ю. Флоровський

+

 

 

Методики розслідування злочинів кваліфікованих за ст. 207, 208 КК України

О.М. Городиський

+

 

 

Методики розслідування податкових злочинів

Е.Н. Ашмаріна М.П. Хілобок

+

 

 

В.В. Лисенко

+

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

Продовження таблиці № 3.4.

Автор

П

ПС

З

 

Методики розслідування екологічних злочинів

Методики розслідування техногенних злочинів

Г.А. Матусовський

+

+

 

В.Х. Меркурисов

+

 

 

Методики розслідування справ про пожежі

В.О. Коновалова

+

+

 

А.В. Мішин

+

+

+

Методика розслідування злочинних порушень правил безпеки праці

В.К. Лисиченко

+

+

 

Методики розслідування дорожньо-транспортних подій

М.П. Хілобок

+

 

 

В.К. Стринжа

+

+

 

А.Л. Дудніков

+

 

 

 

Для встановлення тенденцій періодизації слідчих ситуацій в криміналістичній методиці, вивчено також інші методики розслідування злочинів, що охоплюють різний круг ситуацій (табл. 3.5).

Таблиця № 3.5. Різні групи методик розслідування

Автор

П

ПС

З

Методики розслідування підробки грошей

А. Шаталов

+

 

 

Методики розслідування контрабанди

В.М. Шевчук

+

 

 

Методики розслідування шахрайства

В.Ю. Шепітько

+

+

 

П.Т. Скорченко

+

 

 

Методики розслідування крадіжок, грабежів розбоїв

В.А. Журавель

+

+

 

Б.Г. Доля

+

 

 

А.А. Фокіна

+

+

 

Н.І. Клименко

+

+

 

В.М. Глібко

+

 

 

Г.О. Чорний

+

 

 

П.Т. Скорченко

+

+

+

Методики розслідування придбання або збуту майна, заздалегідь придбаного злочинним шляхом

К.К. Горяінов

+

 

 

Методики розслідування хуліганства

М.В. Салтевський

+

+

 

Методики розслідування злочинів, пов'язаних із оборотом наркотичних засобів

О.В. Одерій

+

 

 

А.І. Дворкін

+

 

 

В.О. Образцов

+

 

 

Методики розслідування злочинів у сфері службової діяльності

В.І. Гончаренко

+

+

 

А.А. Тушев

+

 

 

В.К. Кудряшов

+

+

+

 

 

 

З усіх вивчених і приведених у дисертації даних про слідчі ситуації в методиках розслідування злочинів у значній більшості випадків — близько 65% — розроблені типові слідчі ситуації тільки первинного етапу розслідування. Близько 26% методик включають також описи типових слідчих ситуацій наступних етапів розслідування; 9% методик містять описи слідчих ситуацій усіх (первісного, наступних і завершального) етапів розслідування. Дана обставина вказує на пріоритет розробки типових слідчих ситуацій первинногоетапу розслідування.

Слід зазначити, що найбільш послідовними в розвитку ідеї слідчої ситуації в методиках розслідування злочинів виявилися авторські колективи підручника, присвяченого методиці розслідування окремих видів злочинів (Київ, 1988, за ред. В.К. Лісиченко), і в наш час — підручника криміналістики, підготовленого кафедрою криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (1998, 2001 р., за ред. В.Ю. Шепитька).

У деяких підручниках і інших посібниках методичного характеру з криміналістики [168, 164, 251][202], виданих починаючи з 1991 року, спостерігаються розходження в структурі методики розслідування, що проявляються не тільки в ступені використання вчення про слідчу ситуацію, але і зв'язаної з ним теорії криміналістичної характеристики злочинів. Це проявляється, насамперед, у тім, що в зазначених джерелах методики розслідування відсутні дані про елементи криміналістичної характеристики певного виду злочину, не виділяються типові слідчі ситуації.

Аналіз методик розслідування свідчить, що їх автори, при однаковому в цілому підході, у ряді випадків будують різні системи типових слідчих ситуацій відповідних етапів розслідування. Видається, що це відбувається в зв'язку з розбіжностями в емпіричному матеріалі, на якому ґрунтуються наукові висновки, а також через відмінності в наукових підходах до дослідження даної проблеми. Дане положення можна конкретизувати: