Рибне господарство — це галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання риби та інших водних живих ресурсів, їх вилучення (вилов, добування, збиран­ня) та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, ме­дичної та іншої продукції для задоволення потреб населення. Перед­усім рибне господарство України відіграє значну роль у забезпеченні населення продовольством, а галузей національної економіки — сиро­виною, а також у відтворенні природних ресурсів та підвищенні зайня­тості населення. Фізіологічно обгрунтована річна потреба в рибі та риб­ній продукції (20 кілограмів на душу населення) становить близько 1 млн тонн. На сьогодні середній рівень споживання досягає лише тро­хи більше 8 кілограмів на рік. Через різке скорочення обсягів фінансу­вання в рибному господарстві з´явилися загрозливі тенденції. Насампе­ред це пов´язано з погіршенням технічного стану обладнання, швидки­ми темпами його морального і фізичного старіння та виходом з ладу основних фондів підприємств.

Законодавчою основою виробництва рибної продукції є спеціаль­ний Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову про­дукцію з них» від 6 лютого 2003 р„ а також Загальнодержавна програ­ма розвитку рибного господарства України на період до 2010 року, за­тверджена Законом України від 19 лютого 2004 р. № 1516-ІУ. Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» спрямовано на встановлення загальних засад регулювання якості й безпечності вирощеної рибної продукції і вироблених з неї продуктів харчування для життя і здоров´я населення та запобігання негативно­му впливу на довкілля.

Важливим надбанням Загальнодержавної програми розвитку риб­ного господарства України на період до 2010 року є нормативне за­кріплення розподілу рибного господарства на підгалузі — рибальство і рибництво. Рибальством визнається промисел риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об´єктах. Рибництвом є розведення і вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спе­ціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогос­подарських водних об´єктах.

Національний класифікатор України ДК 009:2005 (Класифікація видів економічної діяльності), затверджений наказом Держспожив- стандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375, відносить до рибництва (код 05.02): вирощування рибопосадкового матеріалу (молоді устриць, мідій, креветок, ракоподібних, мальків риб тощо); вирощування черво­них та інших морських водоростей, які придатні для споживання; мор­ське і прісноводне рибництво; розведення устриць; надання послуг, пов´язаних з діяльністю риборозплідників та рибних ферм, обстеження стану водоймищ. Рибництво не включає розведення жаб, а також ри­бальство як вид спорту чи дозвілля.

Вилов вирощеної у внутрішніх водоймах риби належить до сфе­ри безпосереднього аграрно-правового регулювання. Промислове ри­бальство дикоростучих біоресурсів не є сільськогосподарською ді­яльністю і підпадає під сферу дії аграрного права лише як складова агропромислового комплексу у частині рибопереробної харчової про­мисловості.

Основні вимоги щодо ведення рибного господарства та здійснення рибальства висуває Тимчасовий порядок ведення рибного господар­ства і здійснення рибальства, затверджений постановою Кабінету Мі­ністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1192. Ведення рибного гос­подарства та рибальство повинні здійснюватися з додержанням таких основних вимог: 1) недопущення погіршення умов існування водних живих ресурсів; 2) забезпечення охорони водних живих ресурсів від браконьєрського та іншого використання, що проводиться з порушен­ням правил; 3) сприяння природному відтворенню водних живих ре­сурсів шляхом проведення біотехнічних та рибницько-меліоративних робіт, спрямованих на поліпшення умов їх існування, здійснення за­ходів щодо штучного відтворення водних живих ресурсів; 4) виконан­ня встановлених норм, лімітів (квот), термінів і правил використан­ня водних живих ресурсів; 5) забезпечення управління і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та збереження середовища їх перебування; 6) виконання норм і ви­мог міжнародного права щодо здійснення рибальства; 7) забезпечення науково обґрунтованого раціонального використання водних живих ресурсів.

Порядок здійснення рибництва встановлює Інструкція про поря­док здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших вод­них живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного гос­подарства України від 15 січня 2008 р. № 4, зареєстрована в Міністер­стві юстиції України 28 січня 2008 р. за № 64/14755.

Порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об´єктах загального користування) встановлюється Правилами промислового рибальства в рибогосподарських водних об´єктах Украї­ни, затвердженими наказом Державного комітету рибного господар­ства України від 18 березня 1999 р. № 33, зареєстрованими в Міністер­стві юстиції України 25 травня 1999 р. за № 326/3619.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої вла­ди з питань рибного господарства є Державний комітет рибного госпо­дарства України, правовою основою функціонування якого є постано­ва Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного комітету рибного господарства України» від 2 листопада 2006 р. за № 1523, а також Положення про Державний комітет рибного господарства Укра­їни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 2007 р. № 42. Діяльність комітету спрямовується і координується Кабі­нетом Міністрів України через Міністра аграрної політики. Взаємні функціональні права і обов´язки Міністра агрополітики і Голови Держ- комрибгоспу встановлюються наказом Міністерства аграрної політики України «Про спрямування і координацію Міністром аграрної полі­тики України діяльності Державного комітету рибного господарства України» від 4 лютого 2008 р. № 37.