7.10. Нотаріальні реєстри

Визначальним фактором нотаріального процесу є інформаційний аспект змісту нотаріальної діяльності, тому серед сукупності різних технологічних та організаційних рішень певне місце повинні зайняти комп' ютерні технології.

Нотаріальний реєстр - центральна база даних, у яку вноситься інформація певного виду. Бази окремих реєстрів зв'язані одна з одною; при цьому використовуються єдині словники: адміністративно-територіального устрою України, суб'єктів, документів.

Державне підприємство "Інформаційний центр" створено за наказом Міністерства юстиції № 76/5 від 9 грудня 1997 р. постановою Кабміну України № 1272 від 14 липня 1999 р. Держін- форм'юст визначено адміністратором реєстрів, функціонування яких належить до компетенції Мін'юсту, таких як:

  •  Державний реєстр обтяжень рухомого майна - (чинний з 1 березня 1999 р.) для забезпечення переважного права за- ставодержателя у задоволенні вимог за рахунок рухомого майна боржника.
  •  Єдиний реєстр довіреностей - започаткований у червні 1998 р. Мета створення - профілактика злочинів проти власності шляхом накопичення та використання нотаріусами, органами ДАІ та іншими правоохоронними органами відомостей про посвідчені доручення. За даними Єдиного реєстру доручень можна перевірити чинність доручення, посвідченого в будь-якому регіоні України. На підставі спільного наказу МВС та Мін'юсту від 21 січня 1999 р. № 4/5/39 "Про спільну діяльність щодо виявлення викрадених транспортних засобів та уникнення їх незаконного придбання і реалізації" ДАІ МВС України надано доступ до Єдиного реєстру доручень.
  •  Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів впроваджено в серпні 1997 р. для надання нотаріусам та правоохоронним органам можливості перевірки дійсності нотаріальних документів, виконаних на спеціальних бланках. У реєстрі також містяться відомості про недійсні бланки: викрадені, зіпсовані, анульовані та відсутні.
  •  Єдиний реєстр нотаріусів України введений в дію в серпні 1997 р. Забезпечує упорядкування обліку державних та приватних нотаріусів України, містить відомості про нотаріальні округи, державні нотаріальні контори, державних та приватних нотаріусів України.
  •  Єдиний реєстр заборон відчуження об 'єктів нерухомого майна запроваджений з травня 1997 р. Мета створення - підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і організацій шляхом накопичення та використання нотаріусами України, а також правоохоронними органами даних про заборони відчуження та арешти нерухомого майна юридичних та фізичних осіб.
  •  Реєстр прав власності на нерухоме майно чинний з 1 жовтня 2002 р. Забезпечує захист права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб. Цей реєстр містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності. Технологічні та технічні засоби ведення реєстру забезпечують довічне зберігання та достовірність інформації.

Щодо технологічних особливостей використання вказаних реєстрів слід зазначити, що всі вони побудовані за клієнт- серверною технологією. Реєстратори, тобто державні нотаріальні контори, та приватні нотаріуси, що уклали відповідні угоди з адміністратором реєстрів (Державне підприємство "Інформаційний центр"), мають повний прямий доступ до баз даних єдиних реєстрів через комп' ютерну мережу, вносять відповідно з установленим порядком записи про набуття чинності та припинення дії документів і перевіряють дійсність документів шляхом запитів до єдиних реєстрів. Адміністратор здійснює комплекс організаційних заходів щодо забезпечення захисту інформації, яка міститься в єдиних реєстрах.