Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України, пунктів 10, 11 ст. 6 та ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 4⁴ Господарського процесуального кодексу України, п. 4 ст. 9, п. 14 ст. 126 Закону України "Про судоустрій в Україні" реалізація принципу гласності судочинства забезпечується за допомогою повного фіксування судового процесу технічними засобами.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 6 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами є однією з гарантій гласності судового процесу як засадничого принципу правосуддя. Порядок фіксування судового засідання технічними засобами встановлюється процесуальним законодавством (ст. 197 ЦПК України, "Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами", затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. № 84 "Про затвердження Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами").

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання або інший працівник суду (ч. 11 ст. 6 ЦПК України), завдяки чому воно є офіційною формою фіксації судового процесу технічними засобами. Поряд із цим є неофіційні форми фіксації судових процесів. Наприклад, відповідно до ст. 6 ЦПК України учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні технічні аудіопристрої. Для цього не потрібна згода учасників процесу та постановлення про це ухвали суду. Натомість проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомок, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Фіксування судового процесу у процесуально-правовому аспекті означає відбиття, закріплення юридично значущих дій суду, інших учасників судового процесу у відповідних процесуально-документальних формах для забезпечення їх вірогідності з точки зору об'єктивності засобів фіксації судового процесу та визначення процесуальних наслідків цих дій при розгляді справи по суті та на наступних стадіях судового процесу. При такому підході фіксація судового процесу означає обов' язковість процесуально-документального оформлення актів-документів, які фіксують процесуальні дії суду, сторін та інших учасників судового процесу, а також обставини, факти при розгляді справи, тобто мова йде про письмову фіксацію в судочинстві у межах, визначених законодавством.

Процесуальні кодекси не містять уніфікованого стандарту фіксування судового процесу. Наприклад, відповідно до статей 4⁴ ,81¹ ГПК України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання в порядку, встановленому кодексом. Про судове засідання, огляд і дослідження письмових або речових доказів за їх місцезнаходженням складається протокол. Господарський суд може здійснювати стенографічний, а також аудіо- чи відеозапис судового засідання. ЦПК України передбачає правило повного фіксування судового засідання (ст. 197 ЦПК України). Аналогічне правило містить і Кодекс адміністративного судочинства України (ст. 41 ).

Повне фіксування судового засідання можна розглядати з фактичної та юридичної сторін. З фактичної сторони повне фіксування судового засідання - це фіксація ходу судового засідання в цілому, без певних обмежень, що дозволяє відтворювати повний зміст тих чи інших процесуальних дій. Крім того, повнота фіксації означає таку форму фіксації, яка дозволяє відтворювати не лише зміст процесуальних дій у судовому засіданні, а й форму їх усного викладення та інші обставини, в тому числі нормаль но-церемоніальну, або ритуальну сторону процесу. Використання технічних засобів фіксації, виходячи з технологічних можливостей технічного обладнання, дозволяє вирішувати це завдання.

Що стосується суто процесуального аспекту фіксування судового засідання, то він зводиться до фіксації та можливості відтворення тих процесуальних дій, які безпосередньо впливають на розгляд справи по суті або на динаміку судочинства та рух справи. Тобто завдяки технічним засобам у судовому засіданні фіксації підлягають усі факти процесуальної поведінки суду та учасників процесу, навіть і та інформація, яка не має процесуального значення.

Оскільки не вся інформація, що міститься в технічному записі, має значення для вирішення справи і може використовуватися як доказ, правило про фіксацію судового засідання технічними засобами слід розглядати також як гарантію публічних інтересів правосуддя. Мова йде не лише про підвищену надійність звукозапису, а й про те, що така форма фіксації судового засідання запобігає з боку учасників судового процесу тим чи іншим перекручуванням ходу судового засідання або фальсифікації, що не виключається при протокольній фіксації судового засідання, та підвищує певною мірою довіру до суду.

Таким чином, технологія фіксації судового засідання технічними засобами безпосередньо впливає на визначення процесуального режиму технічного запису як доказу, а також на якість, достовірність та повноту цього доказу для розгляду справи та забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу.

Виходячи з процесуального режиму та значущості технічного запису, технічні засоби фіксування судового засідання мають відповідати вимогам надійності та простоти використання персоналом суду і забезпечувати легітимність звукозапису.

Цифрові засоби фіксації та їх використання потребують програмного й технічного забезпечення, які унеможливлюють несанкціонований доступ до систем фіксації та вплив технічних чинників на процедуру запису, а також відповідних заходів технічної та правової безпеки. Системи фіксації повинні мати і запобіжники втручанню в об'єктивність запису, які виключали б навіть теоретичну ймовірність монтажу, а саме - механічне опломбування; енергозалежний календар, годинник; відсутність засобів редагування і вилучення записів; наявність електронного підпису; наявність пристрою для швидкого копіювання записів на одноразові носії (СБ-диски). На даний час порядок фіксування судового засідання технічними засобами та вимоги щодо технічних засобів фіксування передбачено Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р.

Правовий режим фіксування судового процесу технічними засобами визначається процесуальним законодавством. Так, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України технічне фіксування судового засідання здійснює секретар або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду (в будь-якому випадку це повинні бути працівники, які пройшли відповідне навчання).

На вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду здійснюється повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання (ч. 3 ст. 197 ЦПК України). Як правило, така необхідність виникає при співставленні показань свідків та при застосуванні ч. 7 ст. 191 ЦПК України або ч. 4 ст. 182 ЦПК України тощо. Відтворення технічного запису судового засідання можливе і поза межами судового засідання з метою ознайомлення зі змістом запису (ч.1 ст.199 ЦПК України).

Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання, є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання він долучається до матеріалів справи.

Відповідно до процесуального законодавства особа, яка бере участь у справі, має право отримати роздруківку технічного запису судового засідання (повне або часткове роздрукування за плату ) та копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис (безоплатно). Щодо отримання копії носія, на який здійснювався технічний запис, то відповідно до Інструкції про порядок фіксації судового процесу технічними засобами за заявою осіб, які беруть участь у справі, архіваріус створює копії фонограми для зазначених осіб. Обсяг плати за роздрукування технічного запису судового засідання відповідно до ч. 6 ст. 197 ЦПК України встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 151 "Про встановлення обсягів плати за роздру- кування технічного запису судового засідання в адміністративних та цивільних справах та видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу" плата за роздрукування однієї сторінки тексту на папері формату А4, що повністю або частково відтворює технічний запис судового засідання, встановлюється в обсяг і п' яти гривень.

7.4. Електронне (віртуальне) судочинство

У зв'язку з введенням у судочинство України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів у плані висунення проблеми мова може йти і про певні перспективи "електронізації" судових процесів завдяки ширшому використанню у майбутньому комп' ютерних та телекомунікаційних технологій, які мають забезпечити інформаційну підтримку електронного (віртуального) судочинства. Ця проблема стала майже головним питанням модернізації цивілістичних процесів в багатьох країнах (США, Канада, Нова Зеландія, Австрія, Італія, Англія, Німеччина тощо). Мова йде перш за все про електронну форму представлення документів до суду, викликів і повідомлень сторін, вірогідність та доказову силу електронних документів тощо, що забезпечує електронне документування судового діловодства відповідно до вимог процесуального законодавства. У більш широкому аспекті впровадження інформаційно- комп'ютерних технологій, по суті, означає і більш широке поняття електронного (віртуального) судочинства як системи не лише фіксації судових процесів, а й способів комунікації учасників судочинства, проведення дистанційного розгляду судових справ, функціонування банку даних справ та судових рішень, автоматичного формування статистичної звітності про діяльність судів, розподіл навантаження на суддів тощо.