7.3. Правові засади фіксування судового процесу технічними засобами

Причинами пошуку альтернатив традиційним формам судочинства стали неефективність процедур судочинства, невда- лість його реформ та сподівання, що завдяки використанню комп'ютерних технологій підвищиться якість правосуддя. Щодо цього висловлюється впевненість, що електронне судочинство має переваги, які виявляться значно пізніше. Воно в більшій мірі гарантуватиме доступ до правосуддя, швидкість розгляду справ судами, сприятиме підвищенню якості судових рішень, контролю сторін за розглядом справи та економії судових витрат, посилить змагальність та публічність судових процесів. Інформаційні технології у майбутньому стануть фундаментом судової системи, що викличе радикальні зміни у процесуальному праві. На думку прихильників такого підходу, традиційний судовий розгляд стає застарілим, оскільки існує обладнання, необхідне для проведення віртуальних судових процесів, а програмне забезпечення вдосконалюється досить швидко. Так, за прогнозами, в межах десяти років систему віртуального цивільного процесу можна вдосконалити без великих фінансових вкладень з боку судів, адвокатів та сторін. Враховуючи те, що цифрова інформація майже безкоштовна, має великий ступінь збереженості, може передаватися на велику відстань, у перспективі слід очікувати, що в судових процесах будуть не лише використовуватися електронні комп' ютерні технології як такі, а й те, що основні процесуальні дії, в тому числі особисті пояснення і сам судовий розгляд, будуть здійснюватися через мультимедійну презентацію. Так, наприклад, електронний протокол судового процесу буде реєструвати докази, які мають надати сторони, показання свідків будуть записані до початку судового розгляду та розглянуті адвокатами сторін, як і інші документальні дані. Оскільки всі докази будуть зібрані, обмін ними та іншими змагальними паперами здійснений, то кожне питання підготовки справи до судового розгляду, в принципі, може бути вирішене до судового розгляду, а можливість тих чи інших несподіванок у ході судового розгляду буде повністю ліквідовано. На розгляд суду при цьому може бути покладено лише огляд мультимедійної презентації, допит свідків під присягою у звичний спосіб або у спосіб відеоконференції незалежно від місця знаходження свідка, проведення крос-допитів сторін та їх адвокатів для захисту мультимедійних презентацій судового розгляду.

Цифровий формат проведення судового процесу, як стверджується, має вирішити також існуючу проблему неефективних процедур офіційних повідомлень та запитів, обміну змагальними паперами, керування справою з боку судді тощо. Віртуальне середовище проведення судових процесів має суттєво вплинути і на територіальну юрисдикцію, яка може визначатися місцем здійснення тих чи інших правочинів.

Як приклад застосування нових електронних технологій можна навести новели ЦПК Німеччини. Цей кодекс передбачає можливість участі у судовому засіданні учасників процесу завдяки використанню відео- та аудіозасобів (параграф 128а), використання електронних документів (параграф 130а), вручення та доставку документів (параграф 174 ч.ІІІ), ознайомлення з матеріалами в електронній формі справи, огляд електронних документів (параграф 371 ч.1 п.ІІ), трансляцію зображення та звуку судового розгляду в залі судового засідання представників та помічників сторін, які під час судового розгляду знаходяться в іншому місті (параграф 128а ). У такому випадку зображення та звук судового розгляду транслюється в зал судового засідання та місцезнаходження сторін, представників та адвокатів. Якщо стосовно підготовчих процесуальних документів, доданих до них клопотань, заяв сторін, а також пояснень, висловлювань, висновків і заяв третіх осіб передбачена письмова форма, то достатнім і належним за процесуальним законодавством Німеччини визнається викладення документа в електронній формі, якщо такий документ може бути оброблений судом (параграф 130а).

Застосуванню й упровадженню нових комунікаційних технологій значну увагу було приділено при останній новелізації цивільно-процесуального законодавства Англії. У 1991 р. в Англії був створений спеціальний Судовий комітет з інформаційних технологій. Вже до кінця 1995 р. Комітет ініціював проведення 25 пілотних проектів з питань сервісу інформаційних технологій у судочинстві. Правила цивільного судочинства 1998 р. Англії передбачили можливість подання до суду документів в електронній формі, впровадження телекомунікацій у судочинство тощо. Відповідно до правила 32.3. PD, Annex 3 RCP суд може дозволити свідку давати покази через відеозв'язок або інші засоби комунікацій. Так, у справі Polanski v Conde Nast Publications Ltd (2005) 1 WLR 637 позивачу, який піддавався ризику екстрадиції в США, якщо б він в'їхав до Англії, було дозволено давати свідчення по відеозв'язку. В Англії доктрина процесуального права впровадження нових телекомунікацій та інформаційних технологій розглядає як суттєвий крок до якості та доступності правосуддя.

Активні кроки у застосуванні комп' ютерних технологій у судочинстві зроблено в Бельгії. З 2008 р. тут діє проект "Фенікс", який передбачає єдину, синхронну та структурну комп'ютеризацію судової системи. У зв'язку з цим Палатою представників Бельгії був ухвалений закон щодо проведення електронних судових розглядів, який передбачає відповідні зміни у Судовому кодексі та Кримінальному процесуальному кодексі Бельгії та прийняття інших підзаконних актів. Аналогічні тенденції відбуваються і в інших країнах.

Так чи інакше проблема електронних (віртуальних) судових процесів виникає і буде виникати. Але у даний час спостерігається неоднозначне ставлення до законодавчих нововведень у різних країнах та їх оцінка. Одна точка зору зводиться до того, що електронізація судочинства призводить до формалізації і може бути загрозою для проведення ефективних реформ правосуддя, є деструктивною, оскільки створює складні теоретичні та прикладні проблеми. Мова йде, зокрема, про перегляд основних принципів судочинства - доступності правосуддя, змагальності, усності, безпосередності тощо. Інша точка зору зводиться до того, що судовий процес відбувається з застосуванням систем передачі інформації і, по суті, є інформаційною системою, яка може інтерпретуватися як система комп'ютерної електронної інформації. Виходячи з цього, стверджується, що теоретично і практично існує наявна сумісність між процесуальними реаліями та електронними технологіями.

Проблема електронного (віртуального) судочинства - це проблема, яка лише починає засвоюватись у юридичній науці і практиці судочинства. В основному, електронізація судочинства у даний час стосується електронних форм як виду процесуальної інформації та окремих випадків електронного (віртуального) процесу з використанням відеоконференцзв'язку, які, за великим рахунком, по суті є додатковими стосовно існуючих традиційних процедур взаємодії суду та учасників судового процесу. Відповідь на питання сумісності електронних технологій з принципами судового процесу дасть час.

Використання технологій відеоконференцзв'язку в судовій владі дозволяє підвищити ефективність використання часу, фінансових і людських ресурсів, збільшити кількість розглянутих справ за інтервал часу, скоротити терміни розгляду справ.

Для практичного судочинства застосування відеоконфе- ренцзв 'язку дає наступні можливості:

  •  проведення касаційних і наглядових судових процесів з використанням відеотехнології для взаємодії суддів, прокурорів і адвокатів, що знаходяться в залі судового процесу з одним або декількома засудженими в одній або декількох виправних установах в реальному часі;
  •  допит свідків за програмою їх захисту (із спотворенням голосу і приховуванням очей) за кримінальним або іншим судовим діловодством відповідно до українських і міжнародних правових актів;
  •  консультації, наради, семінари суддів і співробітників апарату суду з колегами з одного або декількох судів;
  •  інтерактивне дистанційне навчання співробітників судів загальної юрисдикції і виправних установ служби виконання покарань.