Україна як одна з найбільших країн Європи має могутній земельно-ресурсний потенціал. Із 60,3 млн га земель держави майже 70 % складають сільськогосподарські угіддя, а 10 млн га - лісові. Близько 2,3 млн га (4 %) знаходиться під забудовою.

Земельним кодексом України передбачена система державної реєстрації державних актів на землю у складі Державного реєстру земель. У ст. 193 Земельного кодексу України надане наступне визначення: "Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів".

Складовими частинами земельного кадастру є: а) державна реєстрація землекористувачів; б) кількісний облік земель;

в)  характеристика якості земель; г) економічна оцінка землі; д) кадастрові земельні карти.

Сьогодні, коли ми говоримо про кадастр, то маємо на увазі кадастрову інформацію в середовищі сучасних інформаційних технологій.

Передбачається, що структура бази даних буде мати чотири реєстри:

1.  Реєстр земельних ділянок, який являє собою таблицю, що включає кадастрові номери земельних ділянок та їхні певні характеристики.
2.  Реєстр власників і користувачів. Тут також використовується унікальний номер: для фізичних осіб - ідентифікаційний код, який надає податкова інспекція, для юридичних осіб - це код ЗКПО, який надає статуправління.
3.  Реєстр правових документів має код документа і його атрибути.
4.  Реєстр прав на земельну ділянку. Містить всі правові документи, пов' язані як із земельними ділянками, так і з власниками чи користувачами. За станом на 1 травня 2008 р. в електронному кадастрі вже перебуває 10,8 млн записів, до Державного реєстру земель внесено 7,4 млн земельних ділянок.