Відповідно до звітності за 2003 р. видатки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності групуються таким чином: 1) по тимчасовій непрацездатності, в т.ч. 5 днів працівникам бюджетних установ; 2) по вагітності та пологах; 3) при народженні дитини; 4) на поховання; 5) по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 6) резерв страхових коштів; 7) на оздоровчі заходи; 8) організаційно-управлінські заходи; 9) капітальні видатки; 10) витрати по виконанню обов'язків страховика; 11) пільги на виплату громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 12) інші витрати.

Видатки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до звітності за 2003 р. групуються таким чином: 1) профілактика нещасних випадків; 2) відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті; 3) медична, професійна та соціальна реабілітація потерпілих на виробництві; 4) видатки по перерахуванню коштів (обслуговування банками та Укрпоштою); 5) витрати, пов'язані з розглядом справ у судах, включаючи державне мито; 6) витрати на забезпечення діяльності по обслуговуванню потерпілих та інвалідів; 7) витрати на утримання виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; 8) повернення боргів шахтарям з регресних позовів, ст. 61 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік"; 9) резерв коштів Фонду та залишок коштів на поточне обслуговування наступного місяця (станом на 1 січня 2004 р.).

Як бачимо, деякі групи видатків не мають постійного характеру, а утворюються відповідно до норм законів про Державний бюджет на відповідний рік, що допустимо з точки зору міжнародних стандартів у рамках існуючих стандартизованих груп (розділів, підрозділів видатків) постійно діючої стандартизованої класифікації видатків. Але для фондів обов'язкового соціального страхування в Україні поки не встановлено останньої. Так, з наведеного вище видно, що класифікації видатків різних публічних фондів соціального призначення не мають загальних принципів їх укладання, а також не базуються на загальних для всіх фондів класифікаційних кодах, що значно знижує можливості порівнювання окремих видів видатків цих фондів з метою підвищення ефективності управління по кожній соціальній програмі, перешкоджає максимально об'єктивному визначенню обсягів необхідних видатків та, відповідно, встановлюваних розмірів обов'язкових платежів, за рахунок яких фінансуються ці видатки.

Отже, правове регулювання класифікації публічних видатків фондів соціального призначення потребує суттєвого вдосконалення. Класифікація публічних видатків за всіма видами соціальних загальнодержавних обов'язкових соціальних програм повинна базуватися на загальних принципах та загальних класифікаційних кодах, допускаючи особливі підгрупи (статті видатків) та відповідні додаткові коди класифікації видатків за кожною окремою соціальною програмою. При відображенні та класифікації видатків програм соціального страхування та забезпечення, які здійснюються за рахунок коштів публічних цільових фондів соціального призначення, необхідно враховувати особливості здійснення відповідних програм.

Розглянемо тепер докладніше види спеціалізованих бюджетних класифікацій, що встановлені законодавством України, та порівняємо їх з міжнародними стандартами класифікацій публічних видатків цього виду.

Відповідно до ст. 8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів. Крім того, вона використовується для проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків. Встановлення бюджетної класифікації в Україні також мало на меті: забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників; досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків; забезпечення взаємозв'язку між функціональними призначеннями й економічним характером видатків бюджету.

Застосування єдиної бюджетної класифікації як до державного бюджету, так і до бюджетів місцевого самоврядування допомагає забезпечувати принцип єдності бюджетної системи України. Бюджетна класифікація та зміни до неї затверджуються Міністром фінансів України, який в обов'язковому порядку інформує про це Верховну Раду України. Бюджетна класифікація в Україні має такі чотири складові: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифікація видатків бюджету (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення); 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу.

Бюджетна класифікація є основою для складання бюджетних розписів - документів, в яких встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно. Вона також є основою і для складання звітів про виконання бюджету. Так, відповідно до ст. 28 Бюджетного кодексу України публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України та бюджетів місцевого самоврядування за попередній рік провадиться у розрізі економічної класифікації видатків.

Відповідно до ст. 10 Бюджетного кодексу України видатки бюджету класифікуються за: 1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків); 2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються такі видатки (економічна класифікація видатків); 3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків); 4) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків бюджету здійснюється шляхом групування видатків державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування за різновидом їх функцій. При цьому функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації: 1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування; 2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Функціональна класифікація видатків бюджету включає видатки на:

1) загальнодержавні функції (утримання вищих органів державного управління, органів місцевої влади та місцевого самоврядування; фінансова та зовнішньоекономічна діяльність; економічна допомога зарубіжним країнам; інші функції державного управління; фундаментальні дослідження; дослідження та розробки в галузі державного управління; проведення виборів та референдумів; обслуговування боргу; міжбюджетні трансферти);

2) оборону (військова та цивільна оборона; військова допомога зарубіжним країнам; військова освіта; дослідження та розробки в галузі оборони; інша діяльність у галузі оборони);

3) функції охорони громадського порядку, забезпечення суспільної безпеки та функції судової влади (діяльність по забезпеченню громадського порядку; боротьба із злочинністю та охорона державного кордону; протипожежний захист і рятування; судова влада; діяльність у сфері безпеки держави; утримання кримінально-виконавчої системи; представницькі функції в суді; дослідження та розробки в галузі громадського порядку, безпеки і судової влади; інша діяльність у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади);

4) економічну діяльність (загальна економічна, торгова та трудова діяльність; лісове та сільське господарство, полювання, рибне господарство; паливно-енергетичний комплекс; інша промисловість і будівництво; транспорт; зв'язок, телекомунікації та інформатика; інші галузі економіки; інша економічна діяльність);

5) охорону навколишнього природного середовища (запобігання та ліквідація забруднення навколишнього природного середовища; збереження природно-заповідного фонду; дослідження та розробки у сфері охорони навколишнього природного середовища; інша діяльність у цій галузі);

6) житлово-комунальне господарство (житлове господарство; комунальне господарство; дослідження та розробки у сфері житлово-комунального господарства; інша діяльність у цій галузі);

7) охорону здоров'я (медична продукція і обладнання; поліклініки та амбулаторії, швидка допомога; лікарні та санаторно-курортні установи; санаторно-профілактичні та протиепідемічні заходи та діяльність відповідних установ; дослідження та розробки в галузі охорони здоров'я; інша діяльність у цій галузі);

8) духовний та фізичний розвиток (фізична культура і спорт; культура і мистецтво; засоби масової інформації; дослідження та розробки у сфері духовного і фізичного розвитку; інша діяльність у цій галузі);

9) освіту (дошкільна освіта; загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; позашкільна освіта; програми матеріального забезпечення навчальних закладів; дослідження та розробки у сфері освіти; інша діяльність у цій галузі);

10) соціальний захист та соціальне забезпечення (соціальний захист на випадок непрацездатності; соціальний захист пенсіонерів; соціальний захист ветеранів війни і праці; соціальний захист сім'ї, дітей та молоді; соціальний захист безробітних; допомога у вирішенні житлових питань; соціальний захист інших категорій населення; дослідження та розробки у сфері соціального захисту; інша діяльність у цій сфері).

Отже, принципи складання функціональної класифікації в Україні відповідають міжнародним стандартам МВФ 2001 р.

Економічна класифікація видатків бюджету в Україні відображає види видатків, які виникають у результаті щоденної діяльності будь-яких органів держави та місцевого самоврядування. Тому на її підставі забезпечується єдиний підхід до всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, створюється можливість виділити так звані "захищені статті" видатків бюджету. За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на: поточні видатки; капітальні видатки; кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів [412][542].

До відомчої класифікації видатків Державного бюджету України входять видатки на: фінансування Управління справами Верховної Ради України, Державного управління справами, Господарського управління Секретаріату Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Генеральної прокуратури України, міністерств, державних комітетів, державних управлінь та комісій, обласних державних адміністрацій тощо. Відповідно до частини третьої ст. 22 Бюджетного кодексу України відомча класифікація видатків місцевих бюджетів визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет.