Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Адміністративна відповідальність іноземців та осіб без громадянства - курсовая работа

Законом, який необхідно використовувати для застосування ст. 24 КУпАП, є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», що містить ст. 30 «Примусове видворення іноземців та осіб без громадянства». Ця стаття визначає, що іноземець та особа без громадянства підлягають затриманню і адміністративному видворенню у примусовому порядку, коли вони ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або коли є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виїзду. З наведеного тексту випливає, що адміністративне видворення може застосовуватися лише у двох випадках: а) якщо відповідні особи ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення; б) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду[21, c.28].

Рішення про видворення може прийматися органом внутрішніх справ, органом охорони державного кордону стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, або Службою безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України. Видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення[4, c. 98].

Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або СБУ про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами безпеки України чи охорони громадського порядку.

З моменту оголошення рішення про видворення з України іноземцям та особам без громадянства надається право негайно повідомити про це адвоката, дипломатичного представника своєї країни чи іншу особу (на свій розсуд). На прохання дипломатичного представника відповідної держави виконання прийнятого рішення про видворення може бути відстрочено, але не більш як на 10 днів починаючи з моменту оголошення рішення.

За санкцією прокурора підлягають затриманню органами внутрішніх справ та органами охорони державного кордону і адміністративному видворенню у примусовому порядку іноземці та особи без громадянства, які ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виїзду.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають адміністративному видворенню, або юридичні та фізичні особи, які приймають цих іноземців та осіб без громадянства чи влаштовують їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування і сприяють в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування, відшкодовують витрати, пов'язані з адміністративним видворенням і утриманням на період адміністративного затримання, як у національній валюті України, так і в іноземній валюті за курсом Нацбанку України на день проведення розрахунків.

Облік витрат ведуть органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, про що у двох примірниках складається акт за встановленою МВС України або Адміністрацією Держприкордонслужби України формою.

Якщо під час затримання іноземця та особи без громадянства, які підлягають адміністративному видворенню, у них виявлено готівку, вона використовується за актом для забезпечення виконання рішення про видворення згідно з кошторисом витрат.

У разі відсутності в іноземця та особи без громадянства коштів, необхідних для відшкодування витрат, пов'язаних з їх видворенням, та встановлення факту їх в'їзду в Україну без запрошення юридичних чи фізичних осіб фінансування витрат здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті, у порядку, встановленому МВС України та Адміністрацією Держприкордонслужби України за погодженням з Міністерства фінансів України.

Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України після прийняття рішення про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в його паспортному документі анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 5 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.

Статтею 24 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства встановлюється скорочення терміну тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, а саме: іноземцю та особі без громадянства, які порушують законодавство України, якщо ці порушення не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочено визначений йому термін перебування в Україні. Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця та особи без громадянства уже немає підстав для їх подальшого перебування в Україні. Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні приймається органами внутрішніх справ, Держприкордонслужби України.

Одним з видів стягнень, які застосовуються до іноземців та осіб без громадянства є накладення штрафів, розмір яких визначений у КУпАП. Відповідно до нових змін за порушення правил перебування в Україні іноземцями та особами без громадянства, передбаченого статтею 203 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-850 гривень), а за незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України передбаченого ст. 206-1 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 гривень).

У ст. 204 КУпАП встановлюється санкція за порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів, а саме накладення штрафу від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства ст. 205 КУпАП встановлює попередження або накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння їх незаконній реєстрації, оформленню документів на проживання чи навчання, а також надання інших послуг на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані з незаконним переправлення осіб через державний кордон України, згідно з ст.. 206 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятсот неоподаткованих мінімумів громадян.

З внесенням законодавства про статус іноземців та осіб без громадянства, було збільшено кількість підстав через які громадянин іншої країни може бути депортований. Це відбудеться, наприклад, якщо іноземець, який прибув для навчання або роботи, в призначений термін не з'явився в університет або до місця роботи. Санкції за незаконне переправлення іноземців через державний кордон України також посилені. Якщо раніше за подібні діяння передбачалося покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 2 до 5 років, то тепер - від 3 до 8 років.

Отже, аналізуючи вище наведений матеріал можна визначити, що адміністративна відповідальність за правопорушення цих осіб характеризується рядом особливостей, що визначає їх спеціальними суб'єктами адміністративної відповідальності. Адміністративно-процесуальне законодавство у певних випадках встановлює особливий порядок адміністративної відповідальності іноземців.

Розділ ІІІ. Правове регулювання адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства

3.1 Нормативно-правова база, яка визначає правовий статус, регулює перебування та адміністративну відповідальність іноземців та осіб без громадянства

Основним джерелом де закріплюється та на якому ґрунтуються всі нормативно-правові акти, які визначають правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні є Конституція України.

Основний принцип, на основі якого встановлюється правовий статус іноземців в Україні, закріплено у ст. 26 Конституції: іноземці та особи без тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, -- за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Щодо адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства то ці норми встановлені в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 16 КпАП іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України, а питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які відповідно до чинних законів та міжнародних договорів України користуються імунітетом щодо адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

За порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року - є головним нормативно-правовим закріпленням прав та обов'язків іноземних громадян, а також санкцій за порушення цими особами встановленого законодавства та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.

Ст. 1 цього закону визначає, що іноземцями в Україні визнаються іноземні громадяни, особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, та особи без громадянства, які не належать до громадянства будь-якої держави. Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначаються основні засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства. Ця стаття встановлює те, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.