Державне агентство рибного господарства утворено для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства і здійснює свої повноваження в установлених законодавством України випадках на території України, у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, а також на території виключних економічних зон (у риболовних зонах) іноземних держав та у відкритих районах Світового океану, які знаходяться у сфері управління міжнародних організацій з управління рибальством, а також таких, що знаходяться поза межами будь-якої юрисдикції відповідно до міжнародних договорів України.До основних завдань Держрибагентства віднесено внесення на розгляд Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

2.2 Державне регулювання (контроль) в агропромисловому комплексі

Сьогодні ні в кого не викликає сумнів необхідність присутності державного регулювання в аграрній сфері. У силу особливої будови капіталу в сільському господарстві суб'єкти підприємницької діяльності отримують більш низький дохід і не можуть конкурувати на ринку з виробниками інших галузей. Крім того, залежність від врожаю, а отже, і доходів сільськогосподарських товаровиробників від кліматичних умов веде до нестабільності їх положення [19, с. 8].

Характерною рисою української практики управління АПК є ототожнення понять «державне регулювання» і «державне управління». Проте слід мати на увазі, що між даними категоріями простежуються чіткі відмінності.

Під державним управлінням агропромислового виробництва, на наш погляд, варто розуміти прямий (безпосередній) і притому систематичний, постійний управлінський вплив на установи агропромислового комплексу, здійснюваний за допомоги адміністративних методів 20.

Державне управління повинне обмежуватися рамками державної власності та його об'єктами, якими є: власне органи галузевого управління (установи), державні унітарні підприємства як республіканського, так і комунального рівня;пакети акцій в акціонерних товариствах; контрольно-інспекційні служби та інші державні організації АПК, державні цільові програми. По відношенню до цих об'єктів держава (в особі органів державного управління) має право здійснювати як функції управління власністю, так і функції оперативного управління якщо це передбачено установчими документами. Державні органи мають право призначати і знімати з роботи керівників організацій державної форми власності відповідно до умов укладеного контракту, встановлювати планові завдання, визначати порядок нарахування та розміри оплати праці, контролювати господарську та фінансову діяльність і т.д. Відносно підприємств інших форм власності, що має місце в недержавних сільськогосподарських організаціях України, таке втручання не повинно мати місце і може розглядатися як пряме обмеження підприємницької діяльності.

Під державним регулюванням агропромислового виробництва мається на увазі непрямий (опосередкований, тобто здійснюване переважно економічним стимулюванням) управлінський вплив на соціально-економічні процеси в (розподіл, обмін і споживання) як у державному, так і приватному секторах агропромислового виробництва. Об'єктами державного регулювання, незалежно від їх правового статусу, виступають всі організації АПК 20.

Так, наприклад Департамент агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) є структурним підрозділом Сумської обласної державної адміністрації підзвітний і підконтрольний голові Сумської обласної державної адміністрації та Міністерству аграрної політики та продовольства України 21.

Основними завданнями Департаменту є участь у:реалізації державної аграрної політики, спрямованої на розвиток агропромислового комплексу та забезпечення продовольчої безпеки області; державному управлінні у сферах сільського господарства, тваринництва, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій; реалізації державної політики, спрямованої на раціональне використання земельних ресурсів, їх захист та відтворення; проведенні державної інвестиційної та інноваційної політики, розробленні та виконанні регіональних інноваційно-інвестиційних та інших програм і прогнозів розвитку галузей агропромислового виробництва; реалізації державної соціальної політики на селі і створенні умов для сталого розвитку сільських територій; забезпеченні реалізації державної цінової політики в агропромисловому комплексі; розвитку експортного потенціалу області, залученні іноземних інвестицій; формуванні ринку сільськогосподарської продукції та продуктів харчування; реалізації державної політики у сферах ветеринарної медицини, рибного, водного, лісового господарства, карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, охорони праці та техніки безпеки 21.

Отже, державне управління тісно пов'язане з поняттям державного регулювання. І те, і інше здійснюється державою через єдину систему законодавства та органів державного управління галуззю. Дана система в своїй сукупності являє собою інструмент реалізації аграрної політики держави.

В даний час Україна, перебуває на стадії переосмислення аграрної реформи, а відсутність дієвих заходів щодо її розвитку набуває перманентний характер. Посилення державного регулювання обов'язково забезпечить досягнення мети аграрної реформи та стабілізації економіки країни в цілому.

Характерними рисами успішної реалізації заходів державного регулювання здатними створити загальний економічний ефект і цілеспрямовано впливати на товаровиробника, повинні стати системність, комплексність, наступність і безперервність процесу вдосконалення системи нормативно-правового забезпечення аграрної політики, а також продуманість і відсутність економічно необґрунтованих та поспішних рішень, з повним фінансовим забезпеченням прийнятих програм.

Збереження мотивацій у сфері агропромислового виробництва, заснованих на посиленні тотального контролю і вживання заходів прямого адміністрування на товаровиробника може дати економічний ефект тільки в короткостроковому періоді. Досягнення довгострокового ефекту пов'язано з кардинальними заходами щодо зміни виробничих відносин, що дозволить забезпечити ефективність виробництва. Однак, як показує досвід інших країн, аграрна реформа може спричинити якщо не зниження, то відсутність зростання сільськогосподарського виробництва. У той же час, її проведення має розглядатися як об'єктивна неминучість, оскільки приватні цілі соціально орієнтованої економіки не можуть постійно досягатися за рахунок стримування об'єктивних процесів розвитку суспільства в цілому.

2.3 Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі

Відносно фізичних осіб (громадян, посадових осіб) у сфері агропромислового комплексу Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за адміністративні правопорушення 6, с. 336.

Відповідно до ст. 104 КУпАП потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, що знаходиться у полі пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи селянських (фермерських) господарств - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Повторна потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, що знаходяться у полі, повторне пошкодження насаджень худобою чи птицею протягом року після накладення штрафу за таке саме правопорушення - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Проїзд по посівах або насадження на автомобілі, тракторі, комбайні чи іншій машині - тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян 22.

Згідно ст. 104-1 КУпАП виробництво, заготівля, пакування, маркування, затарювання, зберігання насіння, садивного матеріалу з метою продажу без додержання методичних і технологічних вимог або реалізація їх без документів про якість, а так само інше введення в обіг насіння, садивного матеріалу з порушенням встановленого порядку - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 22.

За ст.. 105 КУпАП порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян 22.

Згідно зі ст. 106 КУпАП ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тринадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 22.

За Ст. 106-2 Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості до ста рослин чи конопель у кількості до десяти рослин - тягнуть за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин 22.

Відповідно до ст. 107 порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України «Про ветеринарну медицину», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - у розмірі від дев'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 22.

Стаття 108 КУпАП передбачає за грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації накладення штрафу від шести до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування зазначеними машинами на строк до одного місяця 22.

Справи про адміністративні правопорушення в агропромисловому комплексі розглядають адміністративні комісії при виконкомах міських, районних у містах рад районні (міські) суди (судді), органи внутрішніх справ, органи державного ветеринарного контролю, органи державної служби з карантину рослин, органи по земельних ресурсах, органи державного сільськогосподарського технічного нагляду.

ВИСНОВКИ

Агропромисловий комплекс (АПК) - це сукупність галузей економіки, яке включає сільськогосподарські ті інші специфічні утворення і функціонує на основі широко розвинених і урегульованих нормами права інтеграційних та коопераційних зв'язків 5, с. 293.

Українській аграрній реформі більше двадцяти років, проте, досягнення її мети і вирішення її завдань залишається як і раніше проблематичним, а ухвалення низки нормативних актів та програм, спрямованих на забезпечення зростання обсягів агропромислового виробництва та збереження соціальної стабільності, не міняють стан справ принципово.