1.  зі вступної частини із зазначенням часу і місця її по- становлення; найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів; прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі[386];
2.  описової частини із зазначенням короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин;
3.  мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався[387];
4.  резолютивної частини із зазначенням висновку апеляційного суду; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження[388].

Ухвала суду апеляційної інстанції має відповідати вимогам ст. 315 ЦПК щодо її форми та змісту. Зокрема, при відхиленні апеляційної скарги і залишенні рішення суду першої інстанції без змін у порядку ч. 1 ст 308 зазначеного Кодексу, - містити мотиви такого відхилення. Обґрунтування ухвали суду апеляційної інстанції лише посиланням на рішення суду першої інстанції є недостатнім і таким, що не відповідає вимогам ст. 315 ЦПК.

Неврахування зазначеного положення судом апеляційної інстанції призводить до скасування ухвали апеляційного суду судом касаційним та направлення справи на новий апеляційний розгляд[389].

У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення. При скасуванні рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі має бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.

ЦПК України 2004 р. недостатньо повно виклав зміст описової частини рішення. У зв' язку з цим підтримуємо ниж- ченаведену думку П. І. Шевчука відносно необхідності більш детального опису в ухвалі обставин справи з урахування думок осіб, що беруть участь у справі.

В ухвалі суд апеляційної інстанції має право посилатись і на роз'яснення Вищого спеціалізованого суду чи правові позиції Верховного Суду України. Так, скасовуючи ухвалу місцевого суду Дзержинського району м. Харкова про відмову в порушенні (відкритті) провадження по справі, суд апеляційної інстанції крім відповідних норм процесуального права, посилався також на роз'яснення, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.92 р. № 13 та від 25.05.98 р. № 15 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції"[390]. Посилання апеляційного суду на вищевказані документи в цілому не підлягає запереченню, але необхідно враховувати, що вони не є джерелами права, і тому їх недотримання не тягне застосування відповідних санкцій.

Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції має навести в ухвалі конкретні обставини й факти, що спростовують докази апеляційної скарги. У разі скасування рішення і подачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі суду зазначається, в чому полягає неправильність рішення. Згідно з практикою, що склалася, в ухвалі, як правило, зазначається, які обставини справи необхідно з'ясувати, яких доказів слід зажадати, а також які ще дії належить виконати судові першої інстанції при новому розгляді.

В описовій частині ухвали необхідно стисло викласти зміст заявлених вимог (вимоги позивача, заперечення відповідача, позиція третіх осіб), після цього - зміст резолютивної частини суду першої інстанції. Виклавши зміст рішення, слід навести: узагальнені доводи апеляційної скарги; надані додаткові докази; пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції. При викладенні змісту апеляційної скарги слід зазначити не лише прохання особи, яка її подала, а й докази, згідно з якими вона вважає рішення неправильним.

У мотивувальній частині ухвали суд апеляційної інстанції має вказати, на якій підставі дійшов висновку про необхідність залишити рішення без зміни, скасувати або змінити його. Відповідним чином слід аргументувати і висновок суду про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду. Висновок про законність (незаконність), обґрунтованість (необґрунтованість) судового рішення суд апеляційної інстанції робить на основі аналізу як матеріалів, що містяться у справі, так і додатково наданих, відповідно до чинного законодавства, особами, які мають на це право особами. Свої висновки апеляційний суд має порівняти з висновками, яких дійшов суд першої інстанції, що дає змогу з' ясувати питання про їх правильність або неправильність.

Суд апеляційної інстанції зобов'язаний викласти в мотивувальній частині ухвали власні правові висновки щодо правильності застосування судом першої інстанції матеріальних і процесуальних норм і послатись на закон, котрим керувався при прийнятті ухвали[391].

Резолютивна частина ухвали має містити наслідки розгляду апеляційної скарги й інші відомості, які містяться в п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК. Висновки суду мають узгоджуватися з мотивувальною частиною ухвали і відповідними повноваженнями, наданими судові апеляційної інстанції. Як при скасуванні рішення, так і при залишенні його без змін у резолютивній частині ухвали слід зазначити, рішення якого суду і в якій справі скасовується або залишається без зміни.

У разі часткового скасування рішення точно зазначається, в якій частині воно скасовується, а в якій залишається без зміни. Якщо провадження у справі, в якій рішення вже виконано, закривається судом апеляційної інстанції, в резолютивній частині ухвали має бути зазначено про поворот виконання рішення (ст. 380 ЦПК).

Ухвала суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою набирає чинності негайно після її проголошення.

Суд, який розглядає справу в апеляційному порядку, має зазначити правові підстави відхилення апеляційної скарги у випадку реалізації судом апеляційної інстанції повноваження, закріпленого у п. 1 ч. 1 ст. 314 ЦПК. На порушення судом першої інстанції норм процесуального права апеляційний суд повинен вказати у власній ухвалі при скасуванні рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У юридичній літературі пропонується доповнити вимоги процесуального законодавства щодо вдосконалення змісту ухвали апеляційного суду[392]. Вбачається, що така позиція цілком прийнятна з урахуванням сучасного законодавчого регламентування змісту вказаного акту правосуддя. Поряд з цим прийняття на законодавчому рівні пропозиції О. Трач дозволить більш ретельно відображати в судових актах зміст правовідносин, що з' ясувались під час апеляційного розгляду справи.

У ст. 316 ЦПК передбачається зміст рішення суду апеляційної інстанції, яке виноситься у випадках скасування судового рішення й ухвалення нового або зміни рішення. Зміст рішення суду апеляційної інстанції незначною мірою відрізняється від змісту рішення суду першої інстанції з тією особливістю, що в рішенні апеляційного суду має відображатись юридична доля оскаржуваного рішення. Наявні ж відмінності є похідними від реалізації апеляційним судом покладених на нього повноважень. Якщо апеляційний суд дійде висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, то в рішенні це має обґрунтовуватися конкретними даними з посиланням на матеріали справи. У разі скасування або зміни рішення суду першої інстанції апеляційний суд у своєму рішенні має вказати, в чому полягає незаконність та необґрунтованість суду першої інстанції, який закон і в чому порушено, якими матеріалами справи спростовуються мотиви суду першої інстанції, покладені в основу рішення. У випадку скасування рішення суду першої інстанції та передачі справи на новий розгляд апеляційний суд має зазначити обставини, які підлягають з' ясуванню при новому розгляді справи. Якщо ухвала апеляційного суду не відповідає зазначеним вимогам закону, вона може бути скасована судом касаційної інстанції на підставі ст. 336 ЦПК[393].

Рішення апеляційного суду, як і ухвала вказаного судового органу, має складатися із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. У цілому в законодавстві вичерпно надано перелік відомостей, які має містити зміст рішення. Резолютивна частина рішення апеляційного суду крім висновків щодо правової долі оскарженого акта місцевого суду має містити також інші відомості, про які йдеться у п. 4 ч. 1 ст. 316 ЦПК.

Стаття 316 ЦПК не містить вимог щодо вказівки на спосіб виконання рішення суду апеляційної інстанції, але вивчення судової практики дозволяє зробити висновок про необхідність доповнення зазначеної правової норми положеннями про порядок та спосіб виконання такого рішення. Так, у квітні 2003 р. мати одного з відрахованих студентів звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова в інтересах свого неповнолітнього сина та просила скасувати наказ від 17 січня 2003 р. № 15 про відрахування сина з Чернігівського державного технологічного університету (надалі - Наказ), поновити його як студента першого курсу та допустити до складання іспитів та заліків. Дослідивши обставини справи, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог заявниці. Апеляційний суд Чернігівської області, розглянувши апеляційну скаргу заявниці, прийняв рішення, яким скасував рішення суду першої інстанції та Наказ, зобов'язавши Університет поновити сина заявниці студентом першого курсу Університету "...з вирішенням питання про складання ним академічної заборгованості". Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зобов' язав Університет поновити сина заявниці як студента першого курсу групи МА-021 (місце держзамовлення).

Рішення Апеляційного суду Чернігівської області було прийнято 6 жовтня 2003 р., тобто після того, як почався 20032004 навчальний рік, а студенти групи МА-021, переставши бути студентами першого курсу, перейшли на другий. При цьому група МА-021 так і залишилась групою МА-021, тобто вона стала групою другого курсу, але назва її не змінилась. Вказаної групи на першому курсі Університету немає. А в рішенні апеляційного суду чітко вказано: "зобов'язати поновити... студентом першого курсу Університету за спеціальністю... групи МА-021 (місце держзамовлення)". Надана Міністерством освіти і науки України квота місць державного замовлення розподілена приймальною комісією серед абітурієнтів у серпні 2003 р., а вакантних бюджетних місць на першому курсі немає. Таким чином, у теперішній час виконати зазначене рішення суду апеляційної інстанції не уявляється можливим[394].

Суд апеляційної інстанції проголошує винесені рішення й ухвали за загальними правилами вчинення зазначених дій у суді першої інстанції (статті 209, 213, 216 ЦПК). Виходячи з цього, рішення чи ухвала суду або вступна та резолютивна частини зазначених документів проголошуються негайно та прилюдно після закінчення судового розгляду та виходу складу суду із нарадчої кімнати. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення чи ухвали суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним текстом рішення чи ухвали суду.