1.  Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом S частини третьої цієї статті. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, від­бувають його у спеціальних виховних установах.
2.  Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.
3.  Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:

1.  за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше одного року шести місяців;
2.  за злочин середньої тяжкості - на строк не більше чотирьох років;
3.  за тяжкий злочин - на строк не більше семи років;
4.  за особливо тяжкий злочин - на строк не більше десяти років;
5.  за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п’ятнадцяти років.

(Стаття 102 зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)

1.  Позбавлення волі на певний строк як найбільш суворе покарання повинне при­значатися неповнолітньому тільки за умови, що на підставі оцінки особи і всіх об­ставин справи суд дійде висновку про те, що всі інші, більш м’ які, види покарань не дають змоги досягти мети кримінального покарання.
2.  Особливості позбавлення волі при призначенні його неповнолітньому полягають у тому, що, по-перше, КК визначає нижчі (ніж передбачені у ст. 63 КК для повнолітніх) межі мінімальних та максимальних строків позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 102 КК позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину 18-річного віку, може бути призначено на строк від шести місяців до десяти років. Лише у ви­падку, передбаченому в п. 5 ч. 3 ст. 102 КК, покарання у виді позбавлення волі може бути призначене неповнолітньому на строк більше десяти, але не більше п’ятнадцяти років. По-друге, максимальні строки позбавлення волі залежать від ступеня тяжкості вчиненого неповнолітнім злочину.
3.  Виходячи з цього в ч. 2 ст. 102 КК установлено, що за вчинення неповнолітнім вперше злочину невеликої тяжкості позбавлення волі взагалі не може бути призна­чено. А за злочини іншого ступеня тяжкості максимальні строки позбавлення волі чітко диференціюються в законі. Тому відповідно до ч. 3 ст. 102 КК залежно від кате­горії тяжкості злочину (див. ст. 12 КК), вчиненого неповнолітнім, позбавлення волі може бути призначене:

1.  за злочин невеликої тяжкості, вчинений повторно, - на строк не більше двох років (щодо поняття повторності див. коментар до ст. 32 КК) ;
2.  за злочин середньої тяжкості - на строк не більше чотирьох років;
3.  за тяжкий злочин - на строк не більше семи років;
4.  за особливо тяжкий злочин - на строк не більше десяти років;
5.  за особливо тяжкий злочин, пов’язаний з умисним позбавленням життя люди­ни, - на строк до п’ ятнадцяти років.

1.  Неповнолітні, засуджені до позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах, максимально пристосованих для цих осіб (ст. 18 КВК).